Справа № 1-8/11р.

                                                     П О С Т А Н О В А

            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2011 року                                             м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

        головуючого - Ільтьо І.І.

        при секретарі  - Куні О.І.

             з участю прокурора  Горзов П.П. та адвоката ОСОБА_1,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Берегово справу про обвинувачення  

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, із середньою освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України,

      за ч. 1 ст. 365 та ч.1 ст. 366  КК України ,-

  в с т а н о в и в :

Рішенням першої сесії двадцять другого скликання Мужіївської сільської ради від 29.07.1994 року ОСОБА_2 був обраний головою Мужіївської сільської ради. У період з 29.07.1994 по лютий 2002 року ОСОБА_2 займав посаду сільського голови Мужіївської сільської ради Берегівського району.

Відповідно до ст. ст. 2, 14 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування”, ОСОБА_2 являючись посадовою особою органу місцевого самоврядування, до повноважень якого, відповідно до ст. 42 ч. 3 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” та регламенту роботи Мужіївської сільської ради, входило забезпечення здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організація роботи відповідної ради та її виконавчого комітету; підписання рішення ради та її виконавчого комітету; здійснення керівництва апаратом ради та її виконавчого комітету; скликання сесії ради, внесення пропозицій та формування порядку денного сесій ради; забезпечення підготовки на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; призначення на посади та звільнення з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад; право представлення територіальної громади, ради та її виконавчого комітету у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства, і який згідно ст. 42 ч.4 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень, у січні 2002 року, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, умисно, діючи в інтересах третіх осіб, використовуючи надану йому владу та своє службове становище всупереч інтересам служби, в порушення ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України, за якими передача земельних ділянок в оренду громадянам і юридичним особам із зміною цільового призначення здійснюється за проектами відведення, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, без розробки та затвердження проекту відведення вказаної земельної ділянки, без нарахування та сплати втрат лісогосподарського виробництва, лісогосподарського виробництва, які, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №1279 від 17.11.1997 року, підлягають відшкодуванню внаслідок фактичного вилучення земельної ділянки лісового фонду для цілей, не пов’язаних з веденням лісового господарства, 23.02.2002 року на підставі рішення 16 сесії 23 скликання Мужіївської сільської ради „Про надання земельної ділянки в оренду” від 10.01.2002 року шляхом проставлення власноручного підпису та відтиску гербової печатки сільської ради на договорі на право тимчасового користування землею між Мужіївською сільською радою, з одного боку, та СП „Керамнадра”, з другого боку, вдався до службового підроблення, тобто внесення до вищевказаного договору неправдивих відомостей, а також складання та видачі завідомо неправдивого документу – договору на право тимчасового користування землею, без зміни цільвого призначення внаслідок чого державним інтересам спричинено збитків у розмірі 42880 грн., чим заподіяв істотну шкоду державним інтересам та вчинив дії, які підривають престиж та авторитет органу місцевого самоврядування.

Таким чином, внаслідок перевищення ОСОБА_2, наданих йому прав і повноважень, які обумовлені його службовим становищем і пов'язані з наданими йому повноваженнями, державним інтересам спричинено істотної шкоди  нематеріального характеру у вигляді підриву авторитету та престижу органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Крім цього, ОСОБА_2 23.02.2002 року на підставі рішення 16 сесії 23 скликання Мужіївської сільської ради „Про надання земельної ділянки в оренду” від 10.01.2002 року  шляхом проставлення власноручного підпису та відтиску гербової печатки сільської ради на договорі на право тимчасового користування землею між Мужіївською сільською радою, з одного боку, та СП „Керамнадра”, з другого боку, вдався до службового підроблення, тобто внесення до вищевказаного договору неправдивих відомостей, а також складання та видачі завідомо неправдивого документу – договору на право тимчасового користування землею, без зміни цільвого призначення.

Таким чином, дії підсудного ОСОБА_2  досудовим слідством кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 365 КК України, як перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що спричинило істотну шкоду нематеріального характеру у вигляді підриву авторитету та престижу органів державної влади та органів місцевого самоврядування та за ч.1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання і видача завідомо неправдивих документів.

В судовому засіданні підсудний та його захисник, заявили клопотання про застосування до ОСОБА_2 акту амністії, посилаючись на те, що ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягується вперше, вину визнав, обвинувачується у вчиненні злочинів за період січня - лютого 2002 року, на день набрання чинності Закону України “Про амністію” від 12.12.2008 року,  досяг 63-річного віку.  

Заслухавши думку прокурора, який не заперечував проти задоволення заявленого клопотання, суд приходить до висновку про те, що відповідно до ст. 1 п. «ґ» Закону України “Про амністію” від 12.12.2008 року підсудний підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованих йому злочинів, оскільки: до кримінальної відповідальності притягується вперше, обвинувачується у вчиненні злочинів невеликої та середньої тяжкості в період січня - лютого 2002 року,  підсудний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і на день набрання чинності Закону України “Про амністію” від 12.12.2008 року, досяг 60-річного віку, тому перешкод для незастосування акту амністії судом не встановлено.      

Речові докази, що зберігаються при матеріалах кримінальної справи, слід залишити при справі ( т. 1 а. с. 146, т. 2  а с. 7, 32).

Керуючись ст. ст. 6 п. 4, 282 КПК України, п. « ґ » ст. 1,  ст. 6 Закону України “Про амністію ” від 12 грудня 2008 року, -

п о с т а н о в и в :

    Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч за ч. 1 ст. 365 та ч.1 ст. 366  КК України на підставі п. «ґ » ст. 1, ст. 6 Закону України “Про амністію” від 12.12.2008 року, а справу в суді закрити.

Запобіжний захід підписку про невиїзд – скасувати.  

Речові докази, що зберігаються при матеріалах кримінальної справи - залишити при справі.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя:                                                                          Ільтьо  І.І.