Справа № 2-4906/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 грудня 2010 року

Сніжнянський міський  суд Донецької області

в складі:                

головуючого судді         Радченка В.Є.

при секретарі               Шагіній О.В.

з участю:

позивача             ОСОБА_1 (не з*явив.)

представника відповідача     (не з*явив.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сніжне Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донметпром” про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 22.07.2010 р. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донметпром” про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні Позовні мотивовані тим, що він працював на підприємстві відповідача з 05.11.2007 р.. Звільнений 19.04.2009 р. за власним бажанням. Але до цього часу відповідач не провів з ним розрахунок по зарплаті та по зарплаті за час простою.

    В судове засідання позивач не з’явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду письмову заяву з проханням розглянути справи без його участі.

    Представник відповідача в судове засідання  не з’явився. Згідно з наявним в матеріалах справи свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи місцезнаходженням ТОВ «Донметпром» зазначено: 86600, Донецька обл., м. Торез, просп. Гагаріна, 25/24. Судові виклики відправлені судом відповідачу як за зазначеною позивачем адресою, так і на адресу, зазначену в свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи. З довідки про причини повернення поштового відправлення вбачається, що ТОВ «Донметпром»  не знаходиться за адресою, зазначеною в свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи. Таким чином, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як встановлено в судовому засіданні позивач працював на підприємстві відповідача з 05.11.2007 р. підземним електрослюсарем, гірничим майстром, гірничим робочим очисного забою. Звільнений 19.04.2009 р. за власним бажанням. Зазначені обставини підтверджуються копією трудової книжки  позивача, довідкою відповідача .

 Стаття 116 КЗпП України передбачає, що  при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого  працівникові розряду (окладу).

    Відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, передбачені ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

    В п. 2  Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від  8 лютого 1995 року № 100 зазначено, що обчислення середньої заробітної плати  для   оплати   часу щорічної  відпустки,  додаткових  відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки,  додаткової відпустки  працівникам,  які  мають дітей,  або  для  виплати  компенсації  за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні  12  календарних  місяців роботи,   що   передують  місяцю  надання  відпустки  або  виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна  заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні  2  календарні  місяці  роботи, що передують події, з якою пов'язана  відповідна  виплата.  Працівникам,  які пропрацювали на підприємстві,  в  установі,  організації  менше  двох  календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично  відпрацьований  час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник  не працював,  середня  заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за  попередні  два  місяці  роботи.

    Абзацом 1 пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від  8 лютого 1995 року № 100 передбачено, що нарахування   виплат,   що   обчислюються   із   середньої заробітної плати за останні два місяці роботи,  провадяться шляхом множення  середньоденного  (годинного)  заробітку на число робочих днів/годин,  а у  випадках,  передбачених  чинним  законодавством, календарних днів,  які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна  (годинна)  заробітна  плата  визначається  діленням заробітної  плати  за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі  (календарні)  дні  на  число  відпрацьованих  робочих днів (годин),  а  у  випадках, передбачених чинним законодавством, - на число  календарних  днів за цей період.

    Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно з вимогами ч. 2 ст. 27 ЦПК України всі наявні докази для підтвердження своїх вимог та заперечень сторони повинні надати до початку розгляду справи по суті. В ст. 137 ЦПК України  зазначено, що у випадках,  коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які   беруть  участь  у  справі,  є  складнощі,  суд  за  їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.  

    Позивач не надав суду жодного доказу того, що при звільненні з підприємства відповідача йому не виплатили в повному обсязі заробітну плату. При цьому, позивач не надав суду жодного доказу щодо виникнення у нього будь-яких складнощів в отриманні доказів від відповідача (щодо наявності та розміру заборгованості з заробітної плати, щодо факту і періоду простою підприємства, щодо необхідних для обчислення середньої заробітної плати даних).  

    Надана позивачем довідка відповідача про те, коли і ким він працював, який у нього посадовий оклад і тарифна ставка – не підтверджують наявності заборгованості з заробітної плати та факту затримки розрахунку при звільненні, не дозволяють суду зробити розрахунок середнього заробітку за весь час затримки виплат при звільненні. Крім того, отримання відповідачем вищезазначеної довідки підтверджує можливість отримання ним необхідної доказової інформації у відповідача. Але, позивач не прийняв для цього ніяких заходів.

    Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведений факт наявності заборгованості з заробітної плати і її несвоєчасної виплати відповідачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.   10, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, , суд –

                                                                 В И Р І Ш И В :

    В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донметпром” про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні- відмовити.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Головуючий :