ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 листопада 2010 року № 28519/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого судді – Стародуба О.П.,
суддів – Пліша М.А., Довгополова О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 травня 2009 року у справі №2а-382/09 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області про зобов’язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся 06.04.2009р. до суду із адміністративним позовом, яким просив зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області нарахувати та виплатити в його користь невиплачене як дитині війни підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за 2006-2008 роки, а також нараховувати підвищення до пенсії надалі при нарахуванні пенсії.
Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 травня 2009 року позов задоволено частково. Зобов»язано управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області призначити та виплатити позивачу підвищення до пенсії з 11 липня 2007 року згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що виплата підвищення пенсії дітям війни здійснювалась в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків, а також, що законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід виходити при визначенні розміру підвищення до пенсії дітям війни. Крім того, вважає, що позивачем пропущено річний строк звернення до суду.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання апеляційного суду не з»явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а відтак, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист війни» пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком.
Вимоги щодо підвищення пенсії за 2007-2008 роки задоволено частково, оскільки положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007-2008 роки», якими було зупинено підвищення пенсії дітям війни у відповідні періоди, визнані неконституційними і втратили чинність з 09.07.2007р. та з 22.05.2008р. – часу ухвалення відповідних рішень Конституційним судом України.
В задоволенні позовних вимог за 2006 рік відмовлено оскільки положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», якими розмір підвищення пенсії дітям війни на 2006 рік було обмежено, діяли і неконституційними не визнавались.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи апеляційної скарги в цій частині висновки суду не спростовують і є безпідставними, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього обов’язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Оскільки, ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі відповідачем по справі не заявлено клопотання про застосування до спірних правовідносин річного строку звернення до суду, передбаченого ст.99 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції), колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування прийнятого рішення з таких підстав..
Поряд з тим, задовольняючи позовні вимоги за 2007-2008 роки з часу опублікування рішення Конституційного суду України, судом першої інстанції не враховано положення частини 2 статті 152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню з 09.07.2007р. та з 22.05.2008р. – часу ухвалення відповідних рішень Конституційним судом України.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою позов слід задоволити частково.
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 198, п.4 ст.202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області задоволити частково.
Постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 травня 2009 року у справі №2а-382/09 скасувати.
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області про зобов’язання вчинити дії задоволити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення пенсії як дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з встановленого на відповідний рік розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 09.07.2007 по 31.12.2007р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008, з врахуванням виплачених сум та в подальшому проводити виплату підвищення до пенсії в розмірах передбачених законом.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п"ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ
СУДДІ: М.А. ПЛІШ
О.М. ДОВГОПОЛОВ