?

                                                                                                   Справа № 2-а-2453/10

     П О С Т А Н О В А

   І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20.12.2010 року суддя Центрального районного суду м. Сімферополя                                      Малухін В.В. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести і виплатити щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення недоплаченої  щомісячної допомоги по догляду за дитиною,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить визнати неправомірними дії відповідача та зобов’язати провести і виплатити щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років  не менше  прожиткового мінімуму для працездатних осіб, мотивуючи тим, що   зверталася до відповідача з письмовою заявою про виплату  щомісячній допомоги  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років, однак відповідачем вказана допомога  виплачувалась не в повному обсязі у розмірі 130 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд вважає позов частково обгрунтованим та підлягаючим  частковому задоволенню по наступних підставах.

Позивач ОСОБА_1 є матір?ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 5) і має право на підставі ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 22 березня 2001 року  на  виплату  щомісячній допомоги  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років.

У бюджеті на 2007 р. припинені компенсаційні виплати, передбачені  абзацом  третім  частині другої ст.56, пунктів 7 і 14 ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік», що позбавило позивача   можливості реалізувати  законне право на отримання даної допомоги,  що є порушенням Конституції України.

Припинення дії законів є засобом тимчасового припинення їх дії в часі (або по колу осіб) і повинне здійснюватися відповідно до вимог Конституції України. Дана юридична процедура знаходиться в органічному зв'язку з відміною законів, внесення в них змін і доповнень. Тобто у такому разі законом про Державний бюджет України припиняється на певний термін правове регулювання відносин у сфері соціального захисту, зупиняється дія механізму реалізації конституційних соціально-економічних прав громадян, що приводить до обмеження прав на соціальний захист. Систематичне припинення законами про Державний бюджет України виконання діючих законів України відносно надання пільг, компенсацій, гарантій фактично відміняє їх дію. Припинення дій положень законів, якими визначені права і свободи громадян, їх зміст і об'єм, є обмеженням прав і свобод громадян, може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України.

 У ст.64 Конституції України вичерпно визначено дані випадки, а саме передбачено, що в умовах військового або надзвичайного положення можуть встановлюватися певні обмеження прав  і свобод людини з вказівкою терміну дії даних обмежень, і визначений ряд  прав  і свобод, які не можуть бути обмежені ні за якими обставинами.    

Рішенням Конституційного суду України від  9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України такі положення  абзацу третього частині другої статті 56, пунктів 7 і 14 статті 71 ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік» , яким припинена на 2007 рік дія ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Рішенням Конституційного суду від 22.05.08  р. № 10-рп визнано положення статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-10 розділу 2 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України", неконституційними, в зв'язку, з чим втратив свою дію. Таким чином, ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»в даний час є такою, що діє.

Вказане рішення суду має  преюдиційне значення і  є обов’язковим для виконання.  

Позивачеві  фактично виплачується по 130 грн. у місяць.  Позивач звернулась до суду 19.11.2010 року. Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя від 22.11.2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання дій неправомірними та зобов’язання провести і виплатити щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2010  року по 18.05.2010  року залишені без розгляду. Ухвала набрала чинності.

Тому судом розглядаються позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання дій неправомірними та зобов’язання провести і виплатити щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 19.05.2010  року.

Таким чином у суду є підстави для зобов’язання Управління праці і соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя нарахувати та сплатити позивачу  щомісячну допомогу в розмірі не менш прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку за період з 19.05.2010 року по день прийняття рішення суду 20.12.2010 року, оскільки єдиним органом, якому надано виключне право виплачувати підвищення до державної соціальної допомоги є управління праці і соціального захисту населення.  

Отже  суд не являється органом, який нараховує та виплачує спірну суму, а суд,  виконуючи властиві йому повноваження, в даному випадку зобов'язує відповідача нарахувати дану суму та виплатити, і ні в якому разі - не стягнути, оскільки стягнення не передбачене жодним із названих законів.

Суд також не знаходить підстав для визнання дій відповідача неправомірними, оскільки були відсутні відповідні перерахування бюджетних коштів на рахунок відповідача для виплати їх особам, на яких розповсюджується дія ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Позивач не наполягав на стягненні  судових витрат з відповідача.

Керуючись Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного суду від 22.05.2008 р. №10-рп, ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ст. ст. 8-12, 99, 100, 159, 160, 183-2 КАС  України, -  

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги   ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов’язати Управління праці і соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя нарахувати та сплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу в розмірі не менш прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку за період з 19.05.2010  року по 20.12.2010 року.            

У решті частини позовні вимоги залишити без задоволення.  

Сплачені судові витрати залишити за позивачкою.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів  з дня отримання копії постанови.

Суддя