Справа № 2-130/07
РІШЕННЯ
(заочне)
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
17 квітня 2007 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Ніколенко К.М.,
з участю:
- представника позивача ОСОБА_5;
- третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
УСТАНОВИВ:
03 серпня 2006 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, заподіяної у дорожньо-транспортній пригоді. Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що 21.10.2005 р. в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася на пр. ім. Газети «Правда» в м. Дніпропетровськ, автомобілем, яким керував відповідач, було пошкоджено автомобіль позивача моделі «Chevrolet Aveo», державний номерний знак - НОМЕР_1, за кермом якого знаходився чоловік позивача. Матеріальна шкода склала 3 704,47 грн. У зв'язку з тим, що питання щодо відшкодування шкоди сторони не можуть розв'язати у добровільному порядку, позивач була вимушена звернутися до суду з позовом про стягнення компенсації за заподіяну матеріальну шкоду в сумі 3 704,47 грн, компенсації за заподіяну моральну шкоду в сумі 2 000,00 грн, судових витрат (а.с.а.с. 6, 7, 19, 21, 22).
14 листопада 2006 року суд своєю ухвалою залучив до участі у справі в якості третіх осіб власника автомобіля, за кермом якого знаходився відповідач, ОСОБА_3., та водія автомобіля моделі «Chevrolet Aveo», ОСОБА_4 (а.с. 28).
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення позову.
Відповідач у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, про що свідчить оголошення в газеті «Вісті Придніпров'я» ІНФОРМАЦІЯ_1. У справі є достатньо матеріалів для її розгляду, що у сукупності з вищевикладеною обставиною дає судові підстави для застосування положень ч. 4
ст. 169, ст.ст. 224, 225 ЦПК України.
ОСОБА_3 у судове засідання також не з'явився, повідомлявся належним чином.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, адміністративний матеріал № 3-5219/05, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом було встановлено, що позивачеві з 25.06.2004 р. на праві власності належить автомобіль моделі «Chevrolet Aveo Н4ММ55С», державний номерний знак - НОМЕР_1 (рік випуску - 2004, № шасі - НОМЕР_2, колір - сріблястий, тип кузову - седан, об'єм двигуна - 1 500,0 см3), про що свідчить копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3
21 жовтня 2005 року, о 1630 год., під час руху по пр. ім. Газети «Правда» з боку вул. Новоселівська в напрямку пр. Воронцова в м. Дніпропетровськ відповідач, керуючи за довіреністю від імені ОСОБА_3. автомобілем моделі «ВАЗ-21011», державний номерний знак - НОМЕР_4, не витримав безпечну швидкість руху та безпечну відстань та скоїв наїзд на стоячий попереду автомобіль позивача (а.с. 17, адміністративний матеріал № 3-5219/05).
08 листопада 2005 року експертом-автотоварознавцем Дніпропетровської торгово-промислової палати ОСОБА_6 за заявою ОСОБА_4 було виготовлено висновок експерта НОМЕР_5 згідно з яким шкода, заподіяна власникові автомобіля моделі «Chevrolet Aveo», державний номерний знак - НОМЕР_1, склала 3 704,47 грн. Дослідження проводилося за участі ОСОБА_3. та за відсутності належно повідомленого відповідача (а.с.а.с. 8 - 14).
За проведення автотоварознавчого дослідження позивачем було сплачено 240,00 грн, що підтверджується рахунком НОМЕР_5 від 28.10.2005 р., актом здачі-приймання робіт від 08.11.2005 р. (а.с.а.с. 15, 16).
23 листопада 2005 року постановою судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 17, адміністративний матеріал № 3-5219/05). Зазначена постанова набрала законної сили.
Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.
В силу ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідач 21.10.2005 р. керував автомобілем правомірно (на підставі довіреності), отже, у розумінні закону, був володільцем джерела підвищеної небезпеки.
У відповідності з ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Вина відповідача була встановлена суддею Самарського районного суду м. Дніпропетровська 23.11.2005 р. під час розгляду адміністративного матеріалу
№ 3-5219/05.
Таким чином, суд вважає, що вимоги представника позивача в частині відшкодування матеріальної шкоди є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
У зв'язку з цим суд вважає, що на користь позивача слід стягнути й витрати останньої з проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 240,00 грн.
Що стосується вимог позивача компенсувати останній заподіяну моральну шкоду, то суд також вважає за необхідне їх задовольнити з наступних підстав.
В силу ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала цю шкоду, при наявності її вини.
Факти пошкодження автомобіля, порушення відповідачем правил дорожнього руху та його вина, були встановлені у судовому засіданні і підтвердилися дослідженими матеріалами, а тому суд доходить висновку про те, що позивачеві насправді було заподіяно й моральну шкоду, яка полягає в моральних стражданнях через пошкодження майна, яке знаходиться в її власності, небажання відповідача у добровільному порядку компенсувати матеріальні втрати тощо.
Приймаючи до уваги положення наведених вище норм та співвідношуючи їх із встановленими фактами, ураховуючи ступінь моральних страждань, суд вважає, що сума компенсації за заподіяну моральну шкоду підлягає стягненню на користь позивача у повному обсязі.
У порядку ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути витрати останньої за сплати судового збору в сумі 51,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн (а.с.а.с. 1 - 3).
Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 61, 79, 81, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 218, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за заподіяну матеріальну шкоду в сумі 3 704,47 грн, компенсацію за заподіяну моральну шкоду в сумі 2 000,00 грн, витрати з оплати автотоварознавчого дослідження в сумі 240,00 грн, витрати з оплати судового збору в сумі 51,00 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн, разом - 6 025,47 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення.
Головуючий суддя: