ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2010 року № 20490/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого судді – Стародуба О.П.,
суддів – Пліша М.А., Довгополова О.М.,
при секретарі судового засідання – Поворознику Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2009 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області про зобов’язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася 19.12.2008 року до суду із адміністративним позовом, яким просила зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області нарахувати та виплатити в її користь невиплачене як дитині війни підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за 2007-2008 роки.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2009 р. позов задоволено частково, зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області провести нарахування та виплату з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. включно та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. включно ОСОБА_1. підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків, а також, що законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід виходити при визначенні розміру підвищення до пенсії дітям війни.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи частково вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007р. та від 22.05.2008 р. визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007-2008 роки» в частині обмеження розміру підвищення пенсії дітям війни на 2007-2008 роки.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи апеляційної скарги в цій частині висновки суду не спростовують і є безпідставними, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього обов’язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Крім того, розмір мінімальної пенсії за віком, на 30% якої підвищується пенсія дітям війни, визначається відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та з врахуванням відповідних положень Закону України «Про державний бюджет України» щодо розміру прожиткового мінімуму на відповідний рік.
Поряд з тим, в ході розгляду справи у суді першої інстанції відповідач наполягав на застосуванні річного строку позовної давності, передбаченого ст.99 КАС України та який судом першої інстанції безпідставно поновлено.
Оскільки законами з питань пенсійного забезпечення не встановлено інші строки звернення до суду за захистом порушених прав, а тому до спірних правовідносин слід застосувати положення статті 99 КАС України, якими передбачено річний строк звернення до суду.
Оскільки позивач звернувся до суду 19.12.2008 року, пропустивши, таким чином, строк звернення до суду в частині вимог за період з 09.07.2007 р. по 18.12.2007 р., а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню ( в межах річного строку звернення до суду) з 19.12.2007 р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008 р. – часу ухвалення рішення Конституційним Судом України по 31.12.2008р.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою позов слід задоволити частково.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, п.4 ст.202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області задоволити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2009р. по справі №2а-10158/08 скасувати.
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області про зобов’язання вчинити дії задоволити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого на 2007-2008 роки розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 19.12.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008р., з врахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України за правилами Цивільно-процесуального кодексу України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ
СУДДІ: М.А. ПЛІШ
О.М. ДОВГОПОЛОВ
В повному обсязі постанову складено 13.07.2010 року