ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 року № 34539/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Дяковича В.П.,
суддів Попка Я.С., Яворського І.О.,
при секретарі судового засідання Поворознику Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2009 року у справі за позовом суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про визнання недійсними розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування за 2007 рік та рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені ,-
В С Т А Н О В И Л А :
В січні 2009 року позивач суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, в якому просив скасувати рішення № 2194 від 01.10.2008 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, зобов’язання прийняти рішення або вчинити певні дії щодо внесення змін в розрахунок суми страхових внесків за 2007 рік, зарахування переплати страхових внесків за 2007 рік в розмірі 846,49 грн. рахунок сплати страхових внесків за 2008 рік .
В ході розгляду справи судом першої інстанції позивач змінив позовні вимоги та просив суд визнати недійсними розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2007 рік від 31.03.2008 року та рішення відповідача № 2194 від 01.10.2008 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2009адміністративний позов року позов суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про визнання недійсними розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2007 рік від 31.03.2008 року та визнання недійсним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому № 2194 від 01.10.2008 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені залишено без задоволення.
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, зазначену постанову оскаржив позивач, який, посилаючись на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у постанові суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить таку скасувати і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в порушення вимог п. 11.11. Інструкції суд першої інстанції умисно не взяв до уваги той факт, що підпис в графі спірного розрахунку «правильність зазначених відомостей стверджую», позивачу не належить . Такі дії судді викликали сумнів у її неупередженості в розгляді справи, що стало причиною для заявлення відводу, в якому відмовлено безпідставно.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача заперечила проти доводів апеляційної скарги та вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачає.
Позивач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час, місце та дату апеляційного розгляду, тому на підставі ч.4 ст.196 КАС України, такий проведено за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 перебуває на загальній системі оподаткування і звітності.
В силу вимог п. 6 чи. 2 ст. 17, ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на платника страхових внесків покладено обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Розміри страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» за ставкою 33,2 % суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до розрахунку страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2007 рік, зареєстрованого відповідачем 31.03.2008 року за № 1831/38, розмір страхових внесків за 2007 рік складає 4699,37 грн., в тому числі аванс в сумі 676,0 грн. Тобто, з врахуванням раніше сплаченого авансу позивачу необхідно було сплатити страхові внески в сумі 4023,37 грн.
Судом першої інстанції підставно відхилено покликання позивача щодо недійсності вказаного розрахунку, так як на вимогу суду надати розрахунок страхових внесків, складений саме позивачем, позивач надав копію розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2007 рік, який не зареєстрований відповідачем, однак вказаний в ньому розмір страхових внесків співпадає з розміром, вказаним в спірному розрахунку, а саме 4699,37 грн., в тому числі аванс в сумі 676,0 грн. Також позивач жодним чином не спростував зазначені в розрахунку відомості щодо суми доходу за 2007 рік, розміру страхових внесків та суми сплаченого авансу.
Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Позивачем порушено визначені Законом терміни сплати внесків, що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника, квитанцією № 46/72 від 29 вересня 2009 року, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.10.2009 р. по справі № 2в-4833-2008/7, корінцем вимоги про сплату боргу від 03.06.2008 р., отриманої позивачем 05.06.2008 року, яка позивачем не оскаржувалася. Позивачем нараховані страхові внески сплачено 29.09.2009 р. після звернення управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому до суду з відповідним позовом про стягнення з нього заборгованості по страхових внесках в сумі 4023,37 грн. Згідно особового рахунку страхувальника вказані кошти надійшли на розрахунковий рахунок відповідача 30.09.2009 року.
В силу вимог ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
В зв’язку з порушенням позивачем термінів сплати страхових внесків і фінансових санкцій управлінням Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 01.10.2008 року № 2194 про нарахування пені в сумі 732,25 грн. та застосування штрафу в розмірі 50% суми недоїмки в сумі 2011,69 грн., яке підписане в.о. начальника управління Баженовою А.І., згідно повноважень, наданих їй відповідно до наказу № 85-В від 11.09.2008 року.
Згідно з п. 6.10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року Документами, які є підставою для нарахування пені, є документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за страховими внесками та боргу за фінансовими санкціями - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; договорів про розстрочення (відстрочення) страхових внесків. Відповідно до п. 10.3 Інструкції днем сплати вважається: у разі перерахування сум страхових внесків та/або сум фінансових санкцій у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду; у разі сплати сум страхових внесків та/або сум фінансових санкцій готівкою - день унесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду.
З картки особового рахунку страхувальника, розрахунку фінансових санкцій та пені вбачається, що страхові внески сплачені позивачем з порушенням термінів сплати.
Щодо покликань апеляційної скарги з приводу упередженості судді в розгляді справи та безпідставності відмови у заявленому відводі, колегія суддів не вбачає підстав для відводу судді суду першої інстанції Ковальчук О.К. Обставини, заявлені в клопотанні про відвід судді, не дають підстав сумніватися в неупередженості та об’єктивності судді.
За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2009 року у справі № 2а-1739/09/2270 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.П. Дякович
суддя Я.С. Попко
суддя І.О. Яворський
Повний текст ухвали виготовлено 24.12.2010 р.