ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 року № 33978/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Дяковича В.П.,
суддів Попка Я.С, Яворського І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області на постанову Буського районного суду Львівської області від 15 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення заборгованості ,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2 в квітні 2009 року звернулась до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача, стягнути з відповідача заборгованість з виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 року по грудень 2008 року в сумі 9184,50 грн.
Постановою Буського районного суду Львівської області від 15 травня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.07.2007 року по 01.12.2008 року . Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації провести нарахування та виплату з 01.07.2007 року по 01.12.2008 року ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 належить до категорії громадян, які мають право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Посилався на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, відповідно до якого визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема ч.2 ст.56, п.14 ст.71, яким було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат . Покликався також на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 та зазначав, що хоча вказане рішення Конституційного Суду України прямо не встановлює неконституційність п.23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» однак висновок Конституційного суду України щодо неможливості внесення законом про Державний бюджет змін до інших законів, зупинення їх дії чи їх скасування носить загальний характер.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач – управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області. В апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що , відповідно до Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно – правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». З огляду на це Управління не може змінити видатки держави, затверджені державним бюджетом, оскільки це є прямим порушенням Конституції та чинного законодавства.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних міркувань.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно виходив з того, що оскільки Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» не визначено відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, слід застосовувати ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.
Відповідно до п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V, дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» на 2007 рік було зупинено та у відповідності до ст.56 Закону №489-V встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
У відповідності до ч.2 ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки рішення Конституційного суду України №6-рп було ухвалено 09.07.2007 року, то колегія суддів зазначає, що ОСОБА_2 має право на перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно.
Що стосується невиплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за 2008 рік та вимоги про зобов’язання відповідача призначити та виплатити на користь позивача таку допомогу, то колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для її задоволення.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач протягом січня-грудня 2008 року отримувала щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», що підтверджується довідкою № 1162 від 08.05.2009 року, виданої відповідачем (а.с.4).
Відповідно до п.23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» та викладено у такій редакції: «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн.».
При цьому п.3 розділу VIII Закону «Прикінцеві та перехідні положення» викладено в такій редакції: «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року – 50 відсоткам, з 1 січня 2009 року – 75 відсоткам, з 1 січня 2010 року – 100 відсоткам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців».
Оскільки правова норма, передбачена ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» не скасована, не була визнана неконституційною, то обсяг існуючих прав і свобод громадян, які передбачені цією нормою залишається незмінним, а тому виплати, які проводив відповідач у 2008 році відповідають чинному законодавству.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку проводив відповідач у 2008 році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» є правомірною, а тому відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, та зазначає, що вірним способом відновлення порушеного права позивача є покладення на відповідача обов’язку провести належне нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно з урахуванням виплачених позивачу сум, що на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам.
Крім того, колегія суддів погоджується із твердженнями суду першої інстанції про необхідність покладення обов’язку з нарахування і виплати спірної допомоги саме на управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області в силу вимог ст.5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
За таких обставин оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п.1,3,4 ч.1 ст.202 КАС України є підставою для її скасування та прийняття нової постанови.
Керуючись ст. 160, ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1,3,4 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації задовольнити частково.
Постанову Буського районного суду Львівської області від 15 травня 2009 року у справі № 2а-1043/09 – скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області у формі невиплати ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у повному розмірі.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із урахуванням виплачених сум за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя В.П. Дякович
суддя Я.С. Попко
суддя І.О. Яворський