Судове рішення #13032926

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2010 року                                                                                                 № 32430/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

         Головуючого судді                   Дяковича В.П.,

         суддів                                   Попка Я.С., Яворського І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу   управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області, управління Державного казначейства в Золочівському районі Львівської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни ,-                                                                                                                          

   В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області (далі УПФУ) та до управління Державного казначейства в Золочівському районі Львівської області в якому просив відновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.012006 до 30.09.2008 року ; зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2008 роки в сумі 2313,5 грн.  

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року позов задоволено частково. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області вчинити дії, спрямовані на нарахування ОСОБА_1  надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. включно та з 22.05.2008 р. по 31.12.2009 р. і здійснити відповідну додаткову виплату. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Зазначена постанова мотивована тим, що відпов ідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, вимоги позивача є законними, а тому судом першої інстанції відновлено порушене право останнього.

Не погоджуючись з прийнятою постановою УПФУ подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові в повному обсязі.  

Апеляційну скаргу мотивує тим, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджується Верховною радою України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, тому будь-яких порушень законодавства з боку відповідача не вбачається.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних міркувань.  

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». У зв’язку з тим, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008 р.       № 10-рп/2008 було визнано неконституційними окремі положення Законів України про Державний бюджет України на 2007-2008 роки, якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних доплат, то суд першої інстанції прийшов до переконання, що відмова УПФУ у проведенні нарахування і виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року є протиправною.

Такі висновки суду першої інстанції на думку колегії суддів частково відповідають обставинам справи та є вірними.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного спору судом, мала право на підвищення виплачуваної їй УПФУ пенсії за віком.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

У відповідності до ст.ст. 99, 100 КАС України в редакції до 07.07.2010 р. для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не враховано, що позивач пропустила строк звернення до адміністративного суду, оскільки звернулася з позовом лише 13.11.2008 р., а відповідачем заявлено клопотання про застосування річного строку звернення до суду /а.с.12/.

Колегія суддів зазначає, що оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати річний строк звернення до суду.

Колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та відмови у задоволенні позовних вимог позивача в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни за 2006 рік і період до 13.11.2007 року.

Рішенням Конституційного суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. нова редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнана неконституційною, а тому з 22.05.2008 р. почала діяти колишня редакція ст.6 вищенаведеного Закону. Таким чином з 22.05.2008 р. до позовні вимоги щодо нарахування та виплати  підвищення до пенсії як дітям війни підлягають до задоволення.

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком , а тому доводи апелянта в цій частині є необгрунтованими.  

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов’язання УПФУ проводити нарахування та виплату на її користь підвищення до пенсії починаючи з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р. включно.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області, обов’язок щодо нарахування і виплати спірного підвищення правильно покладено на відповідача у справі.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.

Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є  чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.

За таких обставин оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України є підставою для її скасування та прийняття нової постанови.

Враховуючи вищенаведене, керуючись  ст. 160, ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

            П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року у справі № 2а-7235/09 – скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області в частині відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії.  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 13.11.2007 року до 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року включно з урахуванням абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя                                                                                           В.П. Дякович

суддя                                                                                             Я.С. Попко

            суддя                                                                     І.О. Яворський

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація