ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
19 червня 2006 р. | № 23-3/189-04-7317 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді | Добролюбової Т.В. |
суддів | Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Українсько-американського спільного підприємства “Трейс” |
на постанову Одеського апеляційного | 20.04.2006 Господарського суду |
у справі | № 23-3/189-04-7317 |
за позовом | Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт” |
до | Українсько-американського спільного підприємства “Трейс” |
про | стягнення 32994,4 грн. |
Касаційна скарга Українсько-американського спільного підприємства “Трейс” від 10.05.2006 (отримана 31.05.2006) не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом. Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів. Однак у поданій скарзі товариства не зазначено суті порушення або неправильного застосування апеляційним судом при вирішенні спору норм матеріального чи процесуального права на підставі встановлених саме судовими інстанціями обставин справи та прийнятих доказів, а є лише посилання на певні норми законодавства, намагання скаржника їх роз’яснити чи витлумачити. Заявник в касаційній скарзі вказує на те, що судом апеляційної інстанції порушено приписи статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість”. Посилаючись на порушення зазначених приписів підприємство фактично виходило з неправильного встановлення обставин справи та невірної оцінки доказів судом.
Проте у касаційній скарзі (поданні) не допускаються посилання на недоведеність обставин справи, оскільки згідно імперативних вимог статей 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного господарського суду виключно на предмет правильності застосування згаданими господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто, в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Зважаючи на те, що у поданій касаційній скарзі посилання на порушення судом норм матеріального права, зводиться до аналізу наявних у справі доказів та встановлених судом обставин справи, наголошується на невідповідність висновків суду обставинам справи, враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки постанови у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення
Керуючись статтями 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті 1113, статтями 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12004.2006 у справі № 23-3/189-047317 повернути скаржникові.
Справа № 23-3/189-047317 скеровується до господарського суду Одеської області.
С у д д і Т.Добролюбова
Т.Гоголь
Л.Продаєвич