Справа № 2-380/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

7 грудня 2010 року    с.м.т. Миколаївка Миколаївського району Одеської області

Миколаївський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого - судді  Скрипченка В.О., за участю секретаря Шевчук У.В., представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в розмірі 25000 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2010 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача. 8 листопада 2010 року позивач уточнив свій позов. Позивач зазначив, що 23.02.2005 р. позивач позичив відповідачу 40000 грн., які останній обіцяв повернути в обумовлений строк, про що видав розписку. В обумовлені строки відповідач борг не повернув. При цьому позивач неодноразово зверталась до нього з проханням про повернення боргу, приїжджав до нього з с. Нерубайське Одеської області у с.м.т. Миколаївку. Згодом відповідач став уникати зустрічей із позивачем, ухилятися від виконання своїх обов’язків. В зв’язку з цим позивач був вимушений звернутися до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу. 14.09.2009 року суд виніс рішення про задоволення позову. Лише після цього відповідач виплатив борг позивачу. Протягом розгляду справи судом відповідач ухилявся від явки до суду, заперечував проти задоволення позову. Все це завдало позивачу душевні страждання, в зв’язку з чим позивач нервував, у нього погіршився стан здоров’я, він неодноразово був госпіталізований за хворобами серця та цукрового діабету. На підставі цього позивач просив стягнути з відповідача 20000 грн. – компенсацію моральної шкоди та 5 000 грн. – компенсацію матеріальної шкоди, яка складається з оплати придбання ліків, вартості переїздів.

У судовому засіданні представниця позивача підтримала позов.

Відповідач позов не визнав, зазначаючи, що 14.09.2009 року було винесено вищезазначене рішення Миколаївського районного суду Одеської області про стягнення з нього боргу на користь позивача в розмірі 40000 грн. 27.10.2009 року відповідач добровільно повністю виплатив зазначені гроші сину позивача, про що є розписка. Відповідач не вважає себе винним у тому, що позивач 1937 року народження постійно хворіє хронічними захворюваннями, тому просив позивачу відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідка ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи,  суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

7 листопада 2007 року  між позивачем та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого відповідач отримав у позивача 40000 грн.. Відповідач зобов’язався повернути позивачу 40000 грн. до 30 листопада 2008 року , про що видав розписку. В зазначений строк відповідач не виконав свого обов’язку, в зв’язку з чим позивач почав до нього звертатися з проханням про повернення боргу. При цьому позивач приїжджав до нього з с. Нерубайське Одеської області у с.м.т. Миколаївку. Згодом відповідач став уникати зустрічей із позивачем, ухилятися від виконання своїх обов’язків. В зв’язку з цим позивач був вимушений звернутися до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу. 14.09.2009 року суд виніс рішення про задоволення позову. 27.10.2009 року  відповідач повністю виплатив зазначені гроші позивачу, про що є розписка.

Зазначені обставини підтверджуються наступними доказами:

-   поясненнями сторін;

-   показаннями свідка  ОСОБА_4, сина позивача, який зазначив, що позивач дуже хвилювався в зв’язку з тим, що відповідач не повертає йому позичені гроші, а також підчас розгляду справи Миколаївським районним судом. При цьому позивач є особою похилого віку (1937 р.н.), хворіє на хвороби серця та цукровий діабет, переніс ампутацію двох пальців лівої стопи. З 2004 року перебуває на обліку у ендокринолога, з 2006 року – у кардіолога. Крім того ІНФОРМАЦІЯ_2 помер син позивача ОСОБА_5, що негативно вплинуло на стан здоров’я позивача;

-   рішенням Миколаївського районного суду від 14.09.2009 р. про стягнення з відповідача 40000 грн., з якого вбачається, що 7 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого відповідач отримав у позивача 40000 грн.. Відповідач зобов’язався повернути позивачу 40000 грн. до 30 листопада 2008 року, про що видав розписку. В зазначений строк відповідач не виконав свого обов’язку;

-   розпискою позивача від 27.10.2009 року про отримання від відповідача 40000 грн..

Відповідно до ст. 1167 ч. 1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ч. 1, ч. 2 п. 2 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Таким чином суд визнає відповідача винним у спричиненні позивачу моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв’язку з протиправною поведінкою відповідача, яка виразилася у тривалому (з 30 листопада 2008 року по 27.10.2009 року)   невиконанні умов договору позики.

Суд вважає, що відповідач порушив права та інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, але не в тому обсязі, що зазначено у позовній заяві, оскільки позивач є особою похилого віку (ІНФОРМАЦІЯ_1), хворіє на хронічні захворювання – цукровим діабетом 2 типу середньої важкості, переніс гангрену 2 пальця лівої стопи, які були ампутовані. Також позивач хворіє на кардіологічне захворювання. З 2004 року перебуває на обліку у ендокринолога, з 2006 року – у кардіолога. Крім того ІНФОРМАЦІЯ_2 помер син позивача ОСОБА_5, що також могло стати причиною погіршення його стану здоров’я.

Відповідно до ст. 1166  ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 10 ч. 3, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 59 ч. 2 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Для встановлення причини погіршення стану здоров’я позивача необхідні спеціальні знання. З цього приводу позивач мав надати суду висновок експерта чи спеціаліста, чого він не зробив. Таким чином, позивач не довів причинно-наслідкового зв’язку між неправомірними діями відповідача та негативними наслідками, що настали. Позивач не довів суду, що саме діями відповідача була спричинено погіршення його стану здоров’я (цукровий діабет 2 типу середньої важкості, гангрена 2х пальців лівої стопи, які були ампутовані, кардіологічне захворювання) та пов’язані з цим витрати на лікування. Тому суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальної шкоди, яка складається з оплати придбання ліків та вартості переїздів, а також у відшкодування моральної шкоди, яка пов’язана з фізичними стражданнями, пов’язаними з хворобами та лікуванням позивача.

Виходячи з принципу розумності та справедливості суд зменшує розмір відшкодування завданої позивачу моральної шкоди яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв’язку з протиправною поведінкою відповідача, яка виразилася у тривалому (з 30 листопада 2008 року по 27.10.2009 року)  невиконанні умов договору позики з 20000 грн. до 2000 грн..

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 23 ч. 1, ч. 2 п. 2, ст. 1166, ст. 1167 ч. 1, ЦК України, ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2000 грн. – відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позову ОСОБА_3 – відмовити.

Судові витрати, які були здійснені позивачем розподілити на його рахунок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Одеської області через  Миколаївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                           В.О. Скрипченко