АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
№ 33-424\10
21 грудня 2010 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області Ландар О.В., за участю прокурора Цибульської М.Л., правопорушника ОСОБА_2, розглянувши протест заступника прокурора Полтавської області на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 21 вересня 2010 року,-
В С Т А Н О В И В :
Цією постановою закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Ташкент, українця, громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1, пенсіонера,-
за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Як указано у протоколі про адміністративне правопорушення, , 3 серпня 2010 року о 6 год. 10 хв. в смт.Шишаки по вул. Леніна, ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху України.
Закриваючи провадження по справі щодо ОСОБА_2 у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, суд мотивував його тим, що в матеріалах справи відсутні об’єктивні дані, які підтверджують вину останнього.
В протесті прокурор просить скасувати постанову суду, як незаконну, визнати ОСОБА_2 винним за ч.1ст.130 КУпАП та закрити провадження по справі за сплином строків накладення адміністративного стягнення.
Указує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння повністю доведений зібраними по справі доказами.
Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що вона до ВДАІ ГУМВС з обслуговування м. Полтави надійшла вже після закінчення строку на оскарження – 3.11.2010 р., а матеріали справи на ознайомлення представнику прокуратури були надані лише 12.11.2010 р.
Заслухавши прокурора Цибульську М.Л., яка підтримала протест, правопорушника ОСОБА_2, що просив залишити постанову суду без змін, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи протесту вважаю, що він підлягає до задоволення.
Постанова суду є незаконною, оскільки судовий розгляд проведено поверхово, без належного з’ясування усіх обставин справи, що мали істотне значення для правильного її вирішення.
Так, мотивуючи висновок про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адмінправопорушення, суд першої інстанції послався лише на показання в судовому засіданні самого правопорушника, що заперечував факт вживання спиртних напоїв, та на довідку Шишацької ЦРЛ про те, що при застосуваннні трубки «контроль тверезості» вона не змінила колір.
Між тим, як вбачається із досліджених в судовому засіданні апеляційного суду пояснень інспектора ДПС Дикого О.О., після зупинки ОСОБА_2 за підозрою в керуванні автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, він був доставлений до найближячої лікарні –Шишацької ЦРЛ. Коли затриманому дали продути трубку, яка змінила колір на світло зелений, а черговий лікар заявив, що цього недостатньо, і з його спілкування з затриманим було видно, що вони добре знайомі, було прийнято рішення про відмову від подальшого обстеження та доставки ОСОБА_2 до обласного наркологічного диспансеру для проведенення неупередженого і об’єктивного освідування.
Наявні у справі дані свідчать про те, що повноцінне клінічне освідування ОСОБА_2 було дійсно проведено у спеціалізованому закладі охорони здоров’я о 7 год.56хв., тобто у межах строків, визначених ст.266 КУпАП.
Це освідування проводила лікар-нарколог 1-ї категорії Полтавського обласного наркологічного диспансеру ОСОБА_4 з застосуванням спеціальних технічних засобів, які пройшли у встановленому порядку державну реєстрацію та повірку.
Відповідно до роздруківки даних з сертифікованого алкотестера- аналізатора парів спирту у видихуємому повітрі марки Alcotest 6810 Німеччина (а.с.15), у ОСОБА_2 за результатами аналізу було виявлено алкогольний спирт у концентрації 0,40 проміле, що вдвічі перевищує допустиму норму.
Крім того, як видно із доданих до протесту документів, більш розгорнуті результати медичного освідування ОСОБА_2 викладені в письмовому акті № 825 від 3.08.2010 р.
Зокрема, у п.14 вказаного акту зафіксований стан затриманого – рухи нечіткі, хитка хода, тремтіння пальців рук, в позі Ромберга похитування, в п.16 зі слів правопорушника записано, що «багато пив на свадьбі 2.08.2010 р.». В п.20 акту на підставі усіх зібраних даних зроблено однозначний висновок, що ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп’яніння.
Даний акт, згідно з п.3.19 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного си іншого сп ’ яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції , затвердженої спільним наказом МВС і МОЗ України №400/666 від 9.09.2009р., складено лікарем в одному примірнику, та зберігався в Полтавському обласному наркологічному диспансері.
За таких обставин вважаю, що медичне обстеження ОСОБА_2 проведено у Полтавському обласному наркологічному диспансері з дотриманням усіх норм чинного законодавства, а висновок щодо результатів медичного огляду, згідно якого ОСОБА_2 перебуває в стані сп’яніння ( а.с.2) є об’єктивним та належним доказом його вини.
Стосовно довідки Шишацької ЦРЛ, на яку послався суд першої інстанції, як на підставу для звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності, то вона не спростувує указаний вище висновок та не є доказом тверезості ОСОБА_2, оскільки у ній зазначено, що клінічне обстеження ОСОБА_2, як того вимагає спільний наказ МВС, МОЗ № 400\666 від 9.09.09 р., не проводилось ( а.с.7).
З врахуванням викладеного, погоджуючись з протестом, приходжу до висновку, що матеріали справи повністю викривають ОСОБА_2 як особу, що керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, внаслідок чого вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Оскільки з моменту вчинення ОСОБА_2 правопорушення минуло більше 4-х місяців і сплинув строк притягнення його до адміністративної відповідальності, провадження по справі підлягає закриттю на підставі ч.1 п.7 ст. 247 КУпАП.
За таких обставин, керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Поновити заступнику прокурора Полтавської області строк на апеляційне оскарження постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 21.09.2010 року.
Протест заступника прокурора Полтавської області задовольнити.
Постанову Октябрського районного суду м.Полтави від 21 вересня 2010 р. відносно ОСОБА_2 – скасувати.
Ухвалимти нове рішення, яким визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та закрити провадження по справі щодо нього на підставі ч.1 п.7 ст. 247 КУпАП у зв’язку зі сплином строків передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Полтавської області Ландар О.В.