Справа  № 2-2550/10

  З А О Ч Н Е       Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14  жовтня 2010 року                                                                        м. Сімферополь

Київський  районний   суд м. Сімферополя  Автономної  Республіки Крим  у складі:  головуючого, судді  Харченко І.О., при секретарі  Тарасенко  Т.С.,  розглянувши у   відкритому   судовому  засіданні   цивільну  справу  за  позовом   ОСОБА_1   до  ОСОБА_2   про   стягнення   суми   боргу, -

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_1  звернулася  до  суду  з  позовом   про  стягнення  заборгованості  за  договором  позики.   Свої   вимоги   обґрунтувала  тим,  що  між  нею  та  відповідачкою  був  укладений  договір  позики  на  суму  150000 грн., на  підтвердження  чого  видана  розписка  про обов’язок  відповідачки   повернути  позичені   гроші  в строк  до   30.03.2008 року,  але  з  настанням  цього строку  гроші  повернуті  не  були. Просить  стягнути  з  відповідачки  на  свою  користь  проіндексовану  суми  боргу  з  3%  річних  за   прострочення   виконання   зобов’язання  та   судові    витрати.  

             В судове  засідання   позивачка  не з’явилася, про час та дату слухання справи був повідомлена   належним  чином.  Від представника  позивача   ОСОБА_3 надійшла  заява  про розгляд справи за його  відсутністю та вимогою стягнути з відповідачки   проіндексовану   суму  боргу  та 3% річних за весь час затримки   розрахунку   станом  на   день   винесення   судом  свого  рішення.

            Відповідачка  в   судове  засідання  не  з’явилась, але  представник  відповідачки  ОСОБА_4 надала суду заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку із  знаходженням  на   лікарняному. Суд  не  визнає  поважною  причину  неявки   особисто   відповідачки  та  вважає  можливим  розглянути  справу в її  відсутності,  оскільки  мається  достатньо   документів  та  доказів   про    права  та   взаємовідношення  сторін.

            З  письмової  згоди   представника   позивача   суд  розглядає  справу  в заочному  порядку,  що  відповідає  умовам  ст.ст. 224  ЦК України.  

            Вивчивши   матеріали  справи,   надані   суду  відповідно  до  приписів  ст.ст. 10, 60  ЦПК  України  докази,   суд   дійшов  до  наступного.    

            Судом  встановлено,  що  20.11.2007  року  позивачка   передала  відповідачці 150000  грн. 00 коп.   Факт  отримання   ОСОБА_2  грошових  коштів  під   обов’язок  їх  повернення  в  строк  до  30  березня 2008  року  підтверджується  оригіналом   відповідної  розписки  від  20.11.2007  року,   яка  згідно ч.2 ст. 1047 ЦК України  є допустимим   засобом    доказування   укладення   між  сторонами  договору  позики та відображує  його   істотні   умови.   До  тепер   позичені  грошові   кошти не  повернуті  позивачу,  що  є  порушенням ст. 1049 ЦК України,  яка  вимагає від  позичальника   повернути    позичкодавцю   позику  у  встановлений   договором   строк.

За ч. I ст. 1046 ЦК України  за  договором  позики  одна  сторона (позикодавець) передає  у  власність  другій   стороні (позичальникові)   грошові   кошти або інші речі, визначені   родовими   ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку  ж  суму  грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж  роду  та  такої  ж  якості.

Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України   договір позики укладається у письмовій формі, якщо   його сума не менш як у  десять разів   перевищує встановлений законом   розмір   неоподатковуваного  мінімуму  доходів громадян, а у випадках,   коли   позикодавцем  є  юридична  особа, - незалежно від суми.  

На підтвердження  укладення договору позики та його умов може бути представлена  розписка  позичальника або  інший документ, який посвідчує передання йому   позикодавцем   визначеної   грошової суми  або  визначеної   кількості речей.

Отже,  на  підтвердження  вимог  названого закону відповідач видав позивачеві розписку про  позичені гроші, яка   ніким  не  оспорюється. Така форма надана договору  за   бажанням     сторін.

            Відповідно до  частини   другої  статті 625 ЦК України  боржник, який прострочив  виконання  грошового  зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму  боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а   також  три  проценти  річних  від  простроченої  суми, якщо інший розмір   процентів   не   встановлений   договором або законом.

        Грошовою  одиницею  України є гривня, інфляція –  це знецінювання грошей і безготівкових   коштів,  що  супроводжується   ростом цін  на  товари  і  послуги.

         Показником,   який   характеризує   ревень  інфляції,  є індекс  споживчих цін. Індекс споживчих  цін  характеризує  зміни у часі  загального  рівня   цен  на   товари та послуги, які   купу   населення для  невиробничого   споживання. Він  є показником зміни  вартості  фіксованого набору   споживчих   товаров  та послуг у поточному періоді порівняно  з  базисним.  Застосування  до простроченої  суми грошового зобов’язання  встановленого  індексу  інфляції за  весь час  прострочення за своєю правовою природою є відшкодуванням   збитків,  завданих  кредитору  внаслідок   знецінювання   його  грошових   коштів  у  зв’язку зі  зростанням  загального   рівня  цін на  товари  і  послуги    протягом  певного   періоду   часу   Таким  чином,  за  статтею 625 ЦК України     встановлений   індекс   інфляції   ураховується до суми  боргу в разі  наявності  між    сторонами    грошових   зобов’язань  у  валюті   України – гривні.  

             При  проведенні розрахунку суми індексації суд враховує рекомендації Верховного  Суду  України,   викладені  у  листі № 62-97 року  від   03.04.1997 про те, що   індекс   інфляції   розраховується   не  на  кожну  дату   місяця,  а  в  середньому  на  місяць.    

             За   таких   обставин  на  користь  позивача  з  відповідачки  підлягає  стягненню  проіндексована  сума   боргу   за    договором  позики    від   20.11.2007  року  за  період  з   квітня  2008  року  по   жовтень  2010  року  в  сумі  201683  грн. 61  коп.   у  повному   обсязі.  

            Передбачені  ч.2 ст. 625 ЦК  України  наслідки  прострочення   боржником  грошового   зобов’язання   у   вигляді   сплати 3 %  річних   від   простроченої суми   не   є   неустойкою  (пенею),  зазначені   проценти  є  не  мірою  відповідальності, а платою  за  безпідставне,  понад  погоджений  сторонами  строк   користування  чужими  грошовими   коштами,  а   тому   ці  кошти  стягуються   незалежно  від   вини  боржника  та  незалежно  від  сплати   ним  неустойки  (пені)  за   порушення  виконання    зобов’язання.

             За  прострочку   виконання  зобов’язання  по  договору   позики  від   20.11.2007 року  за  період   31.03.2008  року  по  14.10.2010 року   3% річних   за  927  днів прострочки   складає  11419  грн. 50 коп.

            Таким  чином  за   вищевказаним  договором  позики  з  відповідачки   на  користь  позивачки  підлягає   стягненню  загальна   сума  (201683,61 + 11419,50) – 213103  грн. 11 коп.        

             Відповідно  до  ст. 88 ЦПК України  з  відповідачки  також підлягають стягненню  судові   витрати,    сплачені   позивачем  при  поданні  позову, а саме 1700 грн. судовий   збір   та   витрати  на  інформаційно-технічне   забезпечення   розгляду  справи  Київським    районним    судом   м. Сімферополь  в  сумі   120  грн. 00 коп.  

    На  підставі    ст.ст. 1045-1050, 625 ЦК   України,  керуючись   ст.ст. 10, 11,60, 88,  209, 212,  214-215, 218, 224-226  ЦПК  України,  с у д -

в и р і ш и в:

           Позов  ОСОБА_1   до  ОСОБА_2   про   стягнення   суми   боргу -  задовольнити  частково.

          Стягнути  з  ОСОБА_2  на  користь  ОСОБА_1   за   договором   позики   від  20.11.2007  року  проіндексовану  суму  боргу  201683  грн. 61 коп.,   3% річних – 11419  грн. 50 коп.,   витрати   по  сплаті   судового   збору  1700  грн. 00 коп.,  витрати  на   інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи  в   Київському   районному   суді    м. Сімферополь  - 120 грн. 00 коп.,  а  всього -  214923  (двісті   чотирнадцять   дев’ятсот  двадцять  три)   грн.  11  коп.

            В задоволені  решти   вимог  відмовити.

           Рішення   може   бути  оскаржене  в  апеляційному  порядку   до  Апеляційного  суду  АР  Крим   через   Київський   районний   суд   міста  Сімферополя  шляхом   подачі   в  10-денний  строк   з   дня     проголошення    рішення   апеляційної   скарги.  

    Заяву  про  перегляд  заочного   рішення  може  бути  подано   відповідачем протягом   десяти   днів   з  дня   отримання    його   копії.

           Суддя: