ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2010 року № 25212/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Олендера І.Я., Улицького В.З.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області на постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 18 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області про визнання незаконною бездіяльності, зобов’язання підвищення щомісячної соціальної допомоги дитині війни,-
В С Т А Н О В И Л А :
В січні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області (далі УПФУ) в якому просила визнати незаконною бездіяльність відповідача у вигляді невиплати їй пенсії у розмірах, що передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язати відповідача підвищити їй на 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22 травня 2008 року та здійснювати подальшу виплату пенсії у розмірах, передбачених законом.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідач зобов’язаний нараховувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, однак, не зважаючи на рішення Конституційного суду України, позивачу таке підвищення у 2008 році не виплачувалось.
Постановою Ратнівського районного суду Волинської області від 18 лютого 2009 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області у вигляді невиплати пенсії ОСОБА_1 у розмірах, що передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області провести нарахування з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року включно підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Зазначена постанова мотивована тим, що відпов ідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, вимоги позивача є законними, а тому судом першої інстанції відновлено порушене право останнього.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, УПФУ подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджується Верховною радою України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, тому будь-яких порушень законодавства з боку відповідача не вбачається.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних міркувань.
На думку колегії суддів суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги позивача, правомірно виходив з того, що останній має право на підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». У зв’язку з тим, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було визнано неконституційними окремі положення Закону України про Державний бюджет України на 2008 рік, якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних доплат, то колегія суддів приходить до переконання, що відмова УПФУ у проведенні нарахування і виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року є протиправною.
У відповідності до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. А тому колегія суддів вважає за можливе задовольнити позовні вимоги за період до 31.12.2008 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо зобов’язання здійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 року, оскільки ч.2 ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком, тому доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині є необґрунтованими.
Крім того, апелянтом у відповідності до ч.1 ст.100 КАС України, не заявлено клопотання про застосування річного строку звернення до суду визначеного ст.99 КАС України, а тому відсутні наведені підстави для відмови позивачу у нарахування та виплаті підвищення до пенсії як дитині війни.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов’язання УПФУ провести нарахування та виплату на її користь підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно, а також правомірність задоволення цих вимог судом першої інстанції.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі УПФУ в Ратнівському районі Волинської області, обов’язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
Згідно ст.88 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України, а тому доводи апелянта в частині ненадходження коштів з державного бюджету на дані виплати колегією суддів до уваги не приймаються.
Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 18 лютого 2009 року у справі № 2а-48/09 – без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя І.Я. Олендер
суддя В.З. Улицький