ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2010 року № 28567/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого – Стародуба О.П.,
суддів – Пліша М.А., Довгополова О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 23 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області про зобов’язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 в січні 2009 року звернулася до суду із адміністративним позовом, якими просила зобов»язати управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області нарахувати та виплатити в її користь не виплачене як дитині війни підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за 2006-2007 роки та 9 місяців 2008 року.
Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 23 квітня 2009 року позов задоволено частково. Зобов»язано управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008 р. по 30.09.2008 р. доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що виплата підвищення до пенсії дітям війни відповідачем здійснювалась відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік і в межах передбачених ним видатків.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання апеляційного суду не з»явилися, а відтак, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист війни» пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком.
Вимоги щодо підвищення пенсії за 2007-2008 роки задоволено частково, оскільки положення Закону України «Про державний бюджет України» на 2007-2008 роки, якими було зупинено підвищення пенсії дітям війни у відповідні періоди, визнані неконституційними і втратили чинність з 09.07.2007р. та з 22.05.2008р. – часу ухвалення відповідних рішень Конституційним судом України.
В задоволенні позовних вимог за 2006 рік відмовлено оскільки положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», якими розмір підвищення пенсії дітям війни на 2006 рік було обмежено, діяли і неконституційними не визнавались.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у апеляційній скарзі, висновки суду не спростовують і є безпідставними, оскільки чинним законодавством повноваження по нарахуванні та виплаті пенсій в Україні покладені саме на органи Пенсійного фонду, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього обов’язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Крім того, розмір мінімальної пенсії за віком, на 30% якої підвищується пенсія дітям війни, визначається відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та з врахуванням відповідних положень Закону України «Про державний бюджет України» щодо розміру прожиткового мінімуму на відповідний рік.
Відповідно до ч.1,3 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Оскільки, ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі відповідачем по справі не заявлено клопотання про застосування до спірних правовідносин річного строку звернення до суду, передбаченого ст.99 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції), колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування прийнятого рішення.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області залишити без задоволення, а постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 23 квітня 2009 року по справі №2а-467/09 – без змін.
Ухвала набирає законної сили через п"ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції..
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ
СУДДІ М.А. ПЛІШ
О.М. ДОВГОПОЛОВ