АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 10053/2010року Головуючий по 1-й інстанції:
Стрельченко Т.Г.
Суддя-доповідач: Корнієнко В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року вересня місяця 06 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Корнієнка В.І.,
Суддів: Абрамова П.С., Шабовської В.А.,
При секретарі: Коротун І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 09 липня 2010 року
у справі за позовом Кунцівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області до ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за оренду приміщення комунальної власності, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 09 липня 2010 року позов задоволено частково.
Розірвано договір оренди нерухомого майна від 27 грудня 2006 року між Кунцівською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області та ОСОБА_3.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Кунцівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області заборгованість по оплаті за користування майном в сумі 1600 ( одна тисяча шістсот ) гривень 05 коп..
Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 51 ( п?ятдесят одну ) грн. державного мита.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Кунцівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області 61 ( шістдесят одну ) грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
З рішенням суду не погодилася ОСОБА_3 та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог за їх недоведеністю та безпідставністю.
Апелянт вважає рішення суду першої інстанції таким, що постановлено з порушенням норм матеріального права, оскільки суд дійшов невірного висновку про наявність підстав для пред?явлення позивачем вимоги щодо стягнення заборгованості за оренду приміщення. Вказувала на відсутність рішення сільської ради про передачу в оренду майна.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно договору оренди нерухомого майна від 27 грудня 2006 року Кунцівською сільською радою, як орендодавцем укладено з ОСОБА_3, як орендарем, договір оренди не житлового приміщення, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування з метою іншого використання Вісичівський сільський клуб, площею 268,3 кв.м., розташований в с. Вісичі, строком на 1 рік.
Згідно акту приймання-передачі окремого індивідуально визначеного майна від 2 грудня 2006 року позивач передав відповідачу в строкове платне користування приміщення сільського клубу.
З урахування викладеного, встановивши, що між сторонами виникли правовідносини з приводу оренди не житлових приміщень, взявши до уваги положення п. 9.6 Договору оренди, яким передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені цим Договором, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про тривалість спірних правовідносин і протягом 2007 – 2009 років.
Ґрунтуючись на положеннях п.п. 3.1, 3.2 Договору оренди від 27 грудня 2006 року, з урахуванням часткової сплати відповідачем заборгованості за оренду приміщення, суд дійшов вірного висновку про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача 1600, 05 гривень заборгованості.
Окрім того, беручи до уваги норми ст. 782 ЦК України, виходячи з вищевикладених обставин, встановлених судом, вірним є висновок районного суду і про розірвання договору оренди нерухомого майна від 27 грудня 2006 року, укладеного між сторонами.
Розподіл судових витрат проведено з урахуванням норм ст. 88 ЦПК України.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, на те підтверджують належними доказами їх неправомірність.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з’ясовано всі обставини та надано їх належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 09 липня 2010 року судовою колегією не встановлено.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити.
Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 09 липня 2010 року –залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя : /підпис/ В.І. Корнієнко
Судді: /підпис/ П.С. Абрамов /підпис/ В.А. Шабовська
КОПІЯ
ВІРНО: Суддя апеляційного суду
Полтавської області _________ В.І. Корнієнко