УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-959\2010 року
Категорія ч.3 ст.185 КК України Т.З.
Головуючий у 1-й інстанції Халявка В.І.
Доповідач: Ландар О.В.
У Х В А Л А
Іменем України
30 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого Ландар О.В.
суддів Кожевнікова О.В., Довгаль С.А.
з участю прокурора Деряги Л.М.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Семенівського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2010 року.
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець м.Комсомольськ Полтавської області, з неповною середньою освітою, не одружений, мешканець АДРЕСА_1, не працюючий, не одружений, раніше судимий:
• 30.09.2003 р. Семенівським районним судом Полтавської області за ст.ст. 185 ч.3, 140 ч.2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки на підставі ст. 75 КК України;
• 26 березня 2004 р. Семенівським районним судом за ст. 263 ч.1, ст.71 КК України на 5 років позбавлення волі; звільнений 13.09.2007р. умовно – достроково на не відбутий строк 1 рік 6 місяців 13 днів,-
засуджений за:
- ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- ч.1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- ч.2 ст. 263 КК України на 1 рік позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно визначено до відбування 4 роки позбавлення волі.
За вироком суду, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочинів за таких обставин.
8 грудня 2008 р. близько 2 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, умисно, повторно, з метою крадіжки, прибув до магазину «Меркурій», що в АДРЕСА_1, який належить ПП ОСОБА_2, де шляхом зриву навісних замків на вхідних дверях магазину, проник у вказане приміщення, звідки таємно викрав продукти харчування, алкогольні напої, тютюнові вироби та інші товари на загальну суму 2296 грн. 99 коп., чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вказану суму.
Викрадені товари та продукти харчування ОСОБА_1 склав на дерев’яного возика, якого перед цим знайшов, та відвіз в одне із залишених домогосподарств, що в с.Іванівка.
Частину викраденого ОСОБА_1 заховав у зруйнованому погребі, а частину забрав додому для споживання. Згодом викрадене майно було виявлено та вилучене в залишеній садибі та жилому будинку ОСОБА_1 в АДРЕСА_1.
Крім того, ОСОБА_1 в червні 2008 р. у себе вдома, в АДРЕСА_1 виготовив та зберігав саморобний пристрій для стрільби, який у нього було виявлено та вилучено 17 грудня 2008 р.
Відповідно до висновку експерта №791 від 24 грудня 2008 р. вилучений у ОСОБА_1 пристрій являється вогнепальною зброєю та відноситься до категорії нестандартної, дульнозарядної, гладкоствольної вогнепальної зброї з гнотовим запаленням, виготовленим саморобним способом по типу однозарядних пістолетів і придатний для проведення пострілів зі снарядом діаметром до 8 мм.
В серпні 2008 р., ОСОБА_1 у себе в господарстві з допомогою підручних інструментів та матеріалів виготовив без передбаченого законом дозволу ніж, який відповідно до висновку експерта № 798 від 24.12.08 р. є холодною зброєю колюче – ріжучої дії, виготовлений саморобним способом по типу кортика.
У апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичних обставин справи, просить пом’якшити йому покарання обравши його з не пов’язаним з реальним позбавленням волі, посилаючись на те, що з моменту скоєння ним злочину пройшло більше 2-х років, за цей час він став на шлях виправлення і не скоював злочинів та адміністративних правопорушень, є опікуном бабусі, яка являється інвалідом 1-ї групи, визнав свою провину та розкаявся.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, думку прокурора Деряги Л.М. про залишення апеляції засудженого без задоволення, а вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав до її задоволення.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за які він засуджений, ґрунтуються на зібраних у справі доказах, які ніким з учасників процесу не оспорюються.
У відповідності до фактичних обставин справи, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 263 та ч.2 ст. 263 КК України.
Із мотивувальної частини вироку вбачається, що вирішуючи питання про міру покарання засудженому, суд першої інстанції дотримався вимог ст.65 КК України та урахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності і вчинив злочини в період умовно – дострокового звільнення, а також і пом’якшуючі його вину обставини, у тому числі і ті, на які вказує засуджений – визнання вини, каяття, спияння розкриттю злочину, те, що з моменту його вчинення пройшло 2 роки.
Вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, обґрунтовано визнано судом обставиною, що обтяжує покарання відповідно до вимог ст. 67 КК України.
Покарання засудженому призначене в межах санкції статті кримінального закону, та є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
За таких обставин, колегія суддів, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги засудженого та пом’якшення йому покарання.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Семенівського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2010 року стосовно нього – без змін.
С У Д Д І :
Ландар О.В. Кожевніков О.В. Довгаль С.А.