Справа № 11- 596                                                             Головуючий у 1-й інстанції  Чередников С.М.

Категорія  ч.1 ст. 263 КК- С.Т. Доповідач  Юренко Л.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

5 листопада 2010 колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду  Полтавської області в складі:

        Головуючого – Юренко Л.А.

                       Суддів – Кисіля А.М., Слєпухи О.Є.  

        При секретарі – Гончаренко Н.В.

                З участю прокурора – Адамець А.М.

                        Засудженого – ОСОБА_3

         Потерпілих – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянула у     відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_3 на вирок Лубенського міськрайонного суду від 10 червня 2010 року.

    Цим вироком  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

житель ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку ст. 89 КК України не судимий, -

засуджений за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі.

    За ч. 1 ст.119 КК України виправданий.

    Позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишено без задоволення.

    ОСОБА_3 визнаний      винним в тому, що у жовтні 2009 року знайшов у лісі поблизу села Городище Чорнухинського району пістолет системи «ТТ» номер НОМЕР_1 зразка 1933 року та 4 набої до нього, які відповідно є вогнепальною зброєю та бойовими припасами, які переніс до себе додому в будинок  АДРЕСА_1, де незаконно зберігав до 3 лютого 2010 року.

    Крім того, ОСОБА_3 пред’являлось обвинувачення за ч. 1 ст. 119 КК України у тому, що він 3 лютого 2010 року приблизно о 13 год.10 хв., знаходячись на кухні власного будинку,  демонструючи  ОСОБА_7 вказаний пістолет, натиснув з необережності на спусковий гачок, в результаті чого відбувся постріл і куля влучила в ліву надбрівну ділянку голови потерпілого. Від отриманого поранення ОСОБА_7 помер.

    Виправдуючи ОСОБА_3 за ч.1 ст.119 КК України, суд послався на те, що згідно висновків судово – медичної експертизи не виключається можливість заподіяння собі смертельного поранення ОСОБА_7, слідів продуктів пострілу на руках ОСОБА_3 не виявлено, а показання останнього щодо обставин поранення потерпілого та надання йому допомоги є логічними і нічим не спростовуються.

В апеляції прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції, ставиться питання про скасування вироку як через м’якість призначеного за ч. 1 ст. 263 КК України покарання, так і безпідставним виправданням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 119 КК України та про постановлення нового вироку, яким  призначити ОСОБА_3 за сукупністю злочинів 4 роки позбавлення волі. Прокурор стверджує, що суд не дав оцінки тому факту, що під час досудового слідства ОСОБА_3 відмовився давати показання, а потім дав неправдиві суперечливі показання, не пояснив чому светр потерпілого був мокрим, заявляв, що потерпілий був одягнений у футболку. Стверджує, що суд не дав оцінку факту відсутності на пістолеті  слідів рук потерпілого, а на його верхньому одязі –слідів продуктів пострілу.       .   Потерпілі   ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просять вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд через безпідставне виправдання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 119 КК України та м’якість призначеного покарання. Потерпілі наводять аргументи, викладені в апеляції прокурора, а також стверджують, що суд не дав оцінки  тому, що стріляна гільза не була знайдена, з пораненого ОСОБА_5 витекло не менше 2-х літрів крові, а тому на пістолеті  повинна бути б його кров, але її не було виявлено. Заявляють, що ОСОБА_3 не повідомив їх про поранення сина, що теж свідчить про те, що саме від його пострілу загинув ОСОБА_7

        Засуджений ОСОБА_3 просить врахувати те, що пістолет він знайшов разом з ОСОБА_7, який теж тривалий час зберігав у себе цю зброю, та взяти до уваги його каяття у злочині, передбаченому ч.1 ст. 263 КК України, наявність на утриманні вагітної дружини, його незадовільний стан здоров’я, позитивну характеристику і пом’якшити  покарання, застосувавши ст. 75 КК України

Колегія суддів, заслухавши доповідача; виступи прокурора, який, посилаючись на  недоведеність причетності  ОСОБА_3 до вбивства через необережність, просив  про залишення вироку в цій частині без змін, і про скасування вироку в частині засудження ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263 КК України за м’якістю  покарання  та постановлення нового вироку; потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_6, які підтримуючи мотиви поданих ними апеляції, просили засудити ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 119 КК України; заперечення засудженого, який стверджував про непричетність до необережного вбивства ОСОБА_7 та підтримуючи мотиви своєї апеляції, просив про застосування до нього ст. 75 КК України; провівши часткове судове слідство та перевіривши матеріали справи, вважає, що всі подані апеляції не підлягають задоволенню.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, відповідає перевіреним судом доказам і не спростовується в апеляціях.

Відповідає матеріалам справи і висновок суду про недоведеність причетності ОСОБА_3 до вбивства через необережність ОСОБА_7

Даючи показання щодо обставин смертельного поранення ОСОБА_7, ОСОБА_3 пояснив, що він поклав на стіл перед ОСОБА_7 пістолет з витягнутим магазином, а сам, відвернувшись, пішов ввімкнути чайник. Знаходився приблизно на відстані 2 метра від столу. Почувши, «клацання», він сказав ОСОБА_7 щоб той перевірив чи немає патронів у пістолеті. ОСОБА_7 щось відповів і в цей момент пролунав постріл. Обернувшись, він побачив, що ОСОБА_7 лежить правим боком на підлозі, з-під  лівої брови текла кров. Він обмотав голову ОСОБА_7 рушником, викликав «Швидку допомогу» і теж поїхав за ним в лікарню. Наполягав, що смертельне поранення причинив собі ОСОБА_7, необережно поводячись з пістолетом. За показаннями ОСОБА_3 ОСОБА_7 прийшов до нього, щоб роздивитись пістолет, який вони   перед цим знайшли удвох у лісі. ОСОБА_7 запропонував продати пістолет покупцеві, якого знайшов.

Наявними у справі доказами не спростовані показання ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_7 в результаті необережності сам  заподіяв собі вогнепальне поранення.

Згідно висновку судово – медичних експертиз смерть ОСОБА_7 настала 3.2.2010 року від сліпого кульового поранення голови з пошкодженням кісток черепу та зруйнування речовини мозку. По краям вхідного вогнепального кульового отвору виявлені накладення з’єднань свинцю та кіптяви, що свідчить про проведення пострілу з близької відстані.  Характер вогнепального поранення, розташування вхідної вогнепальної рани в лівій надбрівній ділянці, наявність ознак близького пострілу, не виключає можливості проведення пострілу власною рукою. Тілесних ушкоджень, які могли б утворитись під час боротьби чи самооборони, на потерпілому не виявлено.

                                                /т.2, а.с. 23-24, т.1, а.с. 58-62, 35 – 36 /

Криміналістичною експертизою встановлено, що виявлений у ОСОБА_3 пістолет придатний для стрільби. / т.2, а.с.104-107, т.1, а. с. 51-52/  

Посилання прокурора та потерпілих на те, що одним із доказів причетності ОСОБА_3 до вбивства з необережності  ОСОБА_7 є відсутність на пістолеті слідів рук останнього, слід відкинути як безпідставне.

Судово – дактилоскопічними експертизами встановлено, що на вилученому у ОСОБА_3 пістолеті «ТТ» виявлено чотири сліди пальців рук, в тому числі два - на магазині пістолета. Виявлені на магазині сліди залишені ОСОБА_3 Інші два сліди, що були виявлені на пістолеті, відобразились не чітко і визнані непридатними для ідентифікації особи.              / т.1, а. с. 55 – 56 /

Щодо наявності слідів своїх пальців рук на магазині пістолета, ОСОБА_3 пояснив, що раніше, ще до прибуття до нього ОСОБА_7, він чистив пістолет та заряджав магазин. Побачивши пораненого ОСОБА_7, він замотав йому рану рушником і викликав «Швидку допомогу», а пістолет, який лежав на підлозі, взяв в руки та поклав у шухляду шафи. При огляді місця пригоди він віддав цей пістолет працівнику міліції, який у свою чергу взяв пістолет в руки, роздивлявся його, після чого пістолет відвезли в міліцію.

Обставини вилучення пістолета у ОСОБА_3 підтвердив свідок ОСОБА_8 – понятий, пояснивши, що бачив як працівник міліції дістав з шухляди пістолет, взявши його у руки.

 Старший експерт сектору трасологічних досліджень та досліджень зброї Рой В.П. пояснив в апеляційній інстанції,  що сліди на пістолеті могли не зберегтися, якщо його чистили. В разі, коли пістолет брали в руки кілька осіб, то могло бути накладення сліду на слід, нашарування та дублікація слідів на одному участку, їх стирання, що привело до неможливості  ідентифікації особи. Саме це мало місце в даному випадку.

Не може бути доказом причетності ОСОБА_3 до вбивства з необережності і відсутність слідів пострілу на светрі ОСОБА_7 та на змивах з його рук.

Висновками  хімічних експертиз № 553 від 1 квітня 2010 року та  № 337 від 16 березня 2010 року на светрі ОСОБА_7 та на медичних бинтах зі змивами з рук ОСОБА_7 та ОСОБА_3 слідів продуктів пострілу не виявлено.    

                                                                                 /т.2 а.с.80 – 83, 88 -92 /

Експерт – хімік Журавльов С.В., підтверджуючи висновок проведених ним експертиз, пояснив, що на збереження слідів пострілу як на одязі, так і на руках має значення  якість заряду, кількість пороху, а також оперативність та ретельність вилучення об’єктів дослідження, умови їх зберігання.

Оцінюючи той факт, що потерпілий ОСОБА_7 був доставлений в лікарню, де йому надавали медичну допомогу, проводили операцію, після чого транспортували до приміщення судово – медичної експертизи, де були вилучені на бинт змиви з рук, а светр тривалий час знаходився  в лікарні, потім відданий додому, де через кілька днів був вилучений, експерт заявив, що при таких умовах вилучення об’єктів для хімічного дослідження, сліди пострілу як на змивах з рук, так і на светрі з об’єктивних причин могли не зберегтися.

Посилання апелянтів на те, що про причетність ОСОБА_3 до необережного пострілу  є той факт, що останній не зміг пояснити, чому  на светрі ОСОБА_7 в районі живота була мокра пляма.

ОСОБА_3 неодноразово пояснював, що побачивши пораненого ОСОБА_7, який був його другом,  злякався, дуже схвилювався і не   пам’ятає всіх деталей подій, що потім відбувались. Пам’ятає, що намагався надати допомогу ОСОБА_7, обмотував його голову. Але яким чином на светрі в районі живота виникла мокра пляма, пояснити не зміг.

Не змогла пояснити це і співмешканка ОСОБА_3 свідок ОСОБА_11

Експерт  Журавльов С.В. пояснив, що до нього на дослідження надійшов светр ОСОБА_7, на якому не було мокрих плям.

Твердження апелянтів про те, що ОСОБА_3 намочив светр потерпілого в районі живота, щоб знищити сліди пострілу, є невмотивованим і суперечать матеріалам справи.

З пояснень ОСОБА_3 вбачається, що він, будучи схвильованим, міг невірно назвати одяг, який був на ОСОБА_7, а пояснюючи працівнику «Швидкої допомоги» про обставини поранення ОСОБА_7, злякався, що його будуть обвинувачувати у причетності до поранення потерпілого і сказав, що постріл в останнього зробила невідома йому особа.

Разом з тим, даючи оцінку поясненням та показанням ОСОБА_3, які він давав під час досудового слідства та в судових засіданнях, слід прийти до висновку про їх послідовність та стабільність.

Не може бути взяте до уваги і твердження апелянтів на те, що доказом причетності ОСОБА_3 до злочину є відсутність стріляної гільзи на місці події, адже ОСОБА_3 не заперечував факт пострілу, а сама по собі гільза не може бути доказом того хто зробив постріл.

Під час огляду місця пригоди не була знайдена стріляна гільза. ОСОБА_3 заявив, що не бачив гільзи і не знає де вона могла подітись. По справі встановлено, що після пострілу в будинку ОСОБА_3 були різні люди: працівники «Швидкої допомоги», сусіди, родичі.

Можливість відшукання стріляної гільзи на даний час втрачена.

Експерт по дослідженню зброї Рой В.П. пояснив, що постріл поза волею потерпілого міг виникнути в разі необережного поводження зі зброєю, коли патрон знаходився у патроннику.

З неодноразових показань ОСОБА_3 вбачається, що почувши як клацнув пістолет, він сказав ОСОБА_7 перевірити чи немає патрона у патроннику.

Аналіз приведених показань ОСОБА_3 свідчить, що про можливість наявності патрона у патроннику не знали ні  він, ні ОСОБА_7.

Потерпілий ОСОБА_4 – батько загиблого пояснив, що його син не мав пістолета марки «ТТ» і не вмів ним користуватись. Потерпілий не заперечував, що його син і ОСОБА_3 були приятелями, досить часто зустрічались.

Показання ОСОБА_3 про те, що він відійшов поставити чайник в дальню частину кухні і був повернутий спиною до столу, за яким  ОСОБА_7 роздивлявся пістолет, відповідають даним протоколу огляду місця пригоди, відповідно яким плита та кухонна шафа з кухонним приладдям розташована у протилежній від столу частині кухні і щоб підійти туди, треба бути повернутим спиною до столу.  /т.1, а.с. 26 – 33 /

Комплексною судово – медичною та судово – балістичною експертизою  від 23.3.2010 року встановлено, що напрям дії вогнепального заряду був знизу вверх. Оцінюючи ситуації, при  яких міг виникнути постріл, експерт визнав, що однією із ситуацій, показаних при відтворенні обстановки та обставин події, могла бути та, коли в себе вистрілив ОСОБА_7, іншою – коли стріляв ОСОБА_3.   / т.2, а. с. 135 – 139,  126-133 /

Підтверджуючи висновок вказаної експертизи експерт – баліст  вказав на неможливість встановити хто саме:  ОСОБА_3 чи ОСОБА_7 здійснив постріл.

Припущення експерта про те, що на його думку зручніше було б стріляти ОСОБА_3, не може бути оцінено як об’єктивний доказ, оскільки це лише припущення.

При таких обставинах, коли в матеріалах справи відсутні об’єктивні докази причетності ОСОБА_3 до вбивства з необережності, а в апеляціях прокурора та потерпілих містяться посилання лише на припущення, висновок суду про недоведеність причетності ОСОБА_3 до злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України є вірним.

Що стосується покарання, призначеного ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263 КК України, то воно призначено з врахуванням вимог ст. 65 КК України і мотивовано у вироку.

Апелянти не назвали передбачених ст.67 КК України обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_3. В матеріалах справи такі обставини відсутні.

Разом з тим в результаті незаконного  поводження із зброєю – пістолетом «ТТ», ОСОБА_3 створив сприятливі умови, при яких від необережного пострілу загибла людина.

З врахуванням цього колегія суддів не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_3 ст. 75 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляції прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Лубенського міськрайонного суду від 10 червня 2010 року щодо останнього - без змін.

У зв’язку з вступом вироку в законну силу  ОСОБА_3 взяти під варту в залі суду.

С У Д Д І :

                    Юренко Л.А.                     Кисіль А.М.                   Слєпуха О.Є.