ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2010 року № 29399/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого судді – Стародуба О.П.,
суддів – Пліша М.А., Онишкевича Т.В.,
при секретарі судового засідання-Поворознику Д.Б.,
розглянувши в відкритому засіданні в залі суду в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 21 квітня 2009 року у справі №2а-722/09 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому про зобов»язання вчинити дії
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 13.02.2008 року звернувся до суду із адміністративним позовом, яким просив зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити в його користь невиплачене як дитині війни підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період за 2006-2008 роки.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 21 квітня 2009 року позов задоволено частково. Зобов»язано управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії як дитині війни із урахуванням підвищення на 30% мінімального розміру пенсії за віком, згідно ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування», право на яке надане ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у період з лютого 2008 р. по грудень 2008 р. включно. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що виплата підвищення пенсії дітям війни здійснювалась в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків, а також, що законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід виходити при визначенні розміру підвищення до пенсії дітям війни.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В задоволенні позовних вимог за 2007 рік відмовлено, оскільки строк звернення до суду за 2007 рік ним пропущено, а відповідач наполягав на застосуванні річного строку позовної давності, передбаченого ст.99 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції).
В задоволенні позовних вимог за 2006 рік відмовлено оскільки положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», якими розмір підвищення пенсії дітям війни на 2006 рік було обмежено, діяли і неконституційними не визнавались.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи апеляційної скарги в цій частині висновки суду не спростовують і є безпідставними, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього обов’язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Поряд з тим, суд першої інстанції задовольняючи частково вимоги за 2008 рік позивача виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком, проте, оскільки рішення Конституційного Суду України було прийняте 22.05.2008р., яким визнано неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в частині обмеження розміру підвищення пенсії дітям війни на 2008 рік, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з 22.05.2008 р. – часу ухвалення рішення Конституційним Судом України по 31.12.2008 р.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою позов слід задоволити частково.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, п.4 ст.202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому задоволити частково. Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 21 квітня 2009 року у справі №2а-722/09 скасувати.Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому про зобов’язання вчинити дії задоволити частково.Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого на 2008 рік розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з врахуванням виплачених сум.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п"ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ
СУДДІ: М.А. ПЛІШ
Т.В. ОНИШКЕВИЧ