КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-7620/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Собківа Я.М. та Мельничука В.П., при секретарі Авдошині М.С., розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон наречених «Юність»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень № 0007442309/0, № 0007452309/0 від 29.10.2009 р., –
В С Т А Н О В И Л А :
ТОВ «Салон наречених «Юність»звернулось до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, в якому просило:
- скасувати повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 29.10.2009 р. № 0007442309/0, № 0007452309/0.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що платником податків при обрахуванні зобов’язань зі сплати ПДВ було допущено помилку, а саме до податкової звітності двічі включено одну й ту саму суму та правомірно віднесено до складу валових витрат витрати понесені платником податків на реконструкцію основних фондів.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва проведена виїзна планова перевірка дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Салон наречених «Юність»за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2009 р.
За результатами вказаної перевірки складено акт від 16.10.2009 p. № 1820/23-09/1564495 «Про результати виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон наречених «Юність»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009».
Вищевказаним актом перевірки зафіксовано порушенням платником податків вимог:
- п. 4.5 ст. 4, п.п. 7.2.4, 7.2.6., 7.2.8, п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість всього на 73553,00 грн., в тому числі за грудень 2006 року на суму 2119 грн., за січень 2007 року на суму 71434 грн. та завищення залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації) за березень 2008 року в розмірі 30333,00 грн.;
- п.п. 5.5.10 п. 5.2, п.п. 5.3.5 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 322178 грн., в тому числі за 4 квартал 2007 року –69005,00 грн., за 1 кв. 2008 р. –171660,00 грн., 1 квартал 2009 року – 81513,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0007442309/0 від 29.10.2009 p. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 110330,00 грн., в тому числі за основним платежем 73553,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 36777,00 грн.;
- № 0007452309/0 від 29.10.2009 p., про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 483267,00 грн., в тому числі за основним платежем 322178,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 161089,00 грн.
За наслідками оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, скарги ТОВ «Салон наречених «Юність»залишені без задоволення, вказані податкові повідомлення-рішення –без змін.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0007442309/0 від 29.10.2009 p. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів перевірки, за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2009 р. задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 3766152,00 грн. та встановлено їх заниження на загальну суму 101767,00 грн.
Перевіркою встановлено, що в порушення п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», платником віднесено двічі на зменшення податкових зобов'язань суму ПДВ по перерахунку компенсації вартості наданих послуг.
Так, в четвертому кварталі 2007 року позивачем прийнято від Управителя майна TOB «Талер», звіти «Про отримані від використання майна доходи та понесені витрати згідно договору управління майном № б/н від 16.11.2007 року»на загальну суму 699723,35 грн. в т.ч. ПДВ - 116620,55 грн. та виписано податкові накладні на адресу управителя на загальну вартість - 895738,82 грн. в т.ч. ПДВ 149289,80 грн. Тобто, як вірно зазначає апелянт, різниця між обсягами наданих фактично послуг та виписаними податковими накладними становить 196015,47 грн. в тому числі ПДВ - 32669,24 грн.
До перевірки платником податків надані розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних від 27.11.07 № 1172 та від 31.12.2007 № 1 на загальну суму зміни компенсації вартості послуг «-»163346,22 грн. крім того ПДВ 32669,24 грн.
Як вбачається з матеріалів перевірки та зазначає апелянт, TOB «Талер»не отримувало вказані розрахунки коригувань. На позивача даний розрахунок відсутній, але в податковій декларації з ПДВ за березень 2008 року платником відображено у зменшення податкових зобов'язань суму ПДВ 30333,00 грн.
Згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Також перевіркою встановлено, що позивачу необхідно було відкоригувати суму зміни вартості компенсації наданих послуг тільки в розмірі «-»163346,00 грн. та ПДВ «-»32669,00 грн., тобто сума ПДВ в розмірі 30333,00 грн., яка віднесена платником до рядку 8.3 декларації з ПДВ за березень 2008 року на зменшення податкових зобов'язань відображена з порушенням вимог п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».
Разом з тим, як вбачається з матеріалів перевірки, платником податків, в порушення вимог Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165 позивачем не вівся окремий журнал, де повинні реєструватися розрахунки коригувань.
В порушення вимог п.п. 7.2.8. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»п.п. 4.4.1 п. 4.1 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166, платником до рядку 8.1 "самостійне виправлення помилки, що міститься у раніше поданій податковій декларації" за січень 2007 року віднесено на зменшення податкових зобов'язань суму ПДВ в розмірі 71434,00 грн. без наявних розрахунків коригувань, без відображення даного коригування у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за січень 2007 року, що дозволяє зробити висновок, що платником податків безпідставно зменшено податкові зобов'язання по ПДВ за січень 2007 року.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення рішення № 0007442309/0 від 29.10.2009 p. та вважає обґрунтованим висновок податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 101767,00 грн., в тому числі по періодам: січень 2007 –71434,00 грн., березень 2008 –30333,00 грн.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0007452309/0 від 29.10.2009 p. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів перевірки, позивачем у січні 2008 року придбано у приватну власність нежитлові приміщення загальною площею 62,8 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 3-А, вартістю 500250,00 грн.
Позивачем в 1 кварталі 2008 року до складу валових витрат віднесено вартість придбаного приміщення в розмірі 416875,00 грн.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів перевірки, вказана сума в розмірі 416875,00 грн. врахована позивачем у складі загальної вартості витрат на поліпшення основних фондів за 1 квартал 2008 року.
Згідно з п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.
Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.
В той же час, у відповідності до п.п. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 вказаного закону, до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено матеріалами перевірки, між TOB «Салон наречених «Юність» та ВАТ «Державний ощадний банк України»укладено договір мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії від 03.10.2007 року за №164/31/6, згідно з умовами якого передбачено надання платнику кредиту загальним розміром 2150000,00 дол. США.
Перевіркою встановлено, що по залученому кредиту було всього нараховано відсотків у сумі 1673721,91 грн., які віднесено позивачем до складу валових витрат, в тому числі по періодам 4 квартал 2007 року - 276022,00 грн., 1 квартал 2008 року - 269763,00 грн., 1 квартал 2009 року - 326052,00 грн.
Підпунктом 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
Однак, як вірно зазначає апелянт, у відповідності до вимог п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 зазначеного закону, не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.
Таким чином, позивачем віднесено до складу валових витрат витрати пов'язані з придбанням та ремонтом основних фондів, які підлягають амортизації, у відповідності до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про скасування податкового повідомлення-рішення № 0007452309/0 від 29.10.2009 p. та вважає обґрунтованими доводи податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що податковим органом також правомірно нараховано штрафні санкції у відповідності до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та вважає обґрунтованими доводи апелянта, в зв’язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвели до помилкового висновку, в зв’язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, –
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2010 року –задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2010 року –скасувати.
Прийняту у справі нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон наречених «Юність»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень № 0007442309/0, № 0007452309/0 від 29.10.2009 р. –відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлено 21.12.2010 р.
Головуючий суддя: Е.Ю. Швед
Суддя: Я.М. Собків
Суддя: В.П. Мельничук