КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 33/338 Головуючий у 1-й інстанції: Смирнова Ю.М.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"08" грудня 2010 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Парінова А.Б., Грибан І.О.
при секретарі Ломановій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києва апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Грант»на постанову Господарського суду міста Києва від 08 лютого 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Грант»до Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві про визнання недійсним рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
Повивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Грант»(далі позивач, ТОВ «Фірма «Грант») звернулося до суду з позовом та просило визнати недійсним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві (далі відповідач) № 145 від 09 серпня 2005 року.
Постановою Господарського суду міста Києва від 08 лютого 2010 року у задоволені позову ТОВ «Фірма «Грант» відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням ТОВ «Фірма «Грант»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам, дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві прийнято рішення № 145 від 09.08.2005 року «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін», яким за порушення позивачем вимог п. 1 Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 14.04.2005 № 95 «Про встановлення граничних рівнів оптово-відпускних цін на дизельне паливо і бензини моторні»(зареєстрованого в Міністерстві юстиції 15.04.2005 за № 407/10687) зі змінами, внесеними Наказом Мінекономіки від 15.05.2005 № 127 «Про внесення змін до наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 14.04.2005 року № 95, застосовані економічні санкції у вигляді вилучення в доход державного бюджету 54857,05 грн. (необгрунтовано отриманої виручки) та стягнення штрафу у сумі 109714,10 грн.
Спірне рішення прийняте відповідачем на підставі акта від 21.07.2005 року, складеного за результатами перевірки позивача щодо додержання державної дисципліни цін на нафтопродукти за період з 26.04.2005 року по 24.05.2005 рік.
В акті зазначено, що при перевірці даних бухгалтерського обліку за період з 26.04.2005 року по 24.05.2005 рік встановлено реалізацію нафтопродуктів за оптово-відпускними цінами, рівень їх перевищував граничний рівень оптово-відпускних цін, встановлених п.1 Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 14.04.2005 року № 95 «Про встановлення граничних рівнів оптово-відпускних цін на дизельне паливо і бензини моторні»та Наказом Мінекономіки від 15.05.2005 року № 127 «Про внесення змін до наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 14.04.2005року № 95.
За результатами перевірки встановлено, що за період, який перевірявся, необгрунтовано одержана виручка від реалізації нафтопродуктів по завищеним оптово-відпускним цінам склала 54857,05 грн.
Придбання у постачальників та реалізація пального здійснювалась позивачем у літрах. Оскільки граничні рівні оптово-відпускних цін, встановлені Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 95 від 14.04.2005 року та № 127 від 12.05.2005 року у гривнях за тону, при проведенні перевірки оптово-відпускні ціни були переведені та визначені відповідачем у гривнях за літр палива на підставі Державного Стандарту України на паливо дизельне (Технічні умови ДСТУ 3868-99) та на бензини автомобільні (Технічні умови ДСТУ 4063-2001). Видаткові та податкові накладні на реалізацію дизельного пального та бензини автомобільні TOB «Фірмою «Грант»не містять інформації щодо коефіцієнту густини нафтопродуктів. Для розрахунку граничної оптово-відпускної ціни на паливо дизельне за 1 літр відповідачем застосований передбачений Технічними умовами ДСТУ 3868-99 максимальний коефіцієнт густини - 0,860кг/мі. Для розрахунку граничних оптово-відпускних цін на бензини автомобільні за 1 літр, відповідачем застосований максимальний коефіцієнт густини, встановлений Технічними умовами ДСТУ 4063-2001 нарівні: бензин марки А-95 - 0,780кг/ мі; бензин марки А-92 - 0,780кг/ мі; бензин марки А-76 (80) - 0,760кг/ мі.
З врахуванням коефіцієнтів густини, встановлених Державним Стандартом України, та граничних рівнів оптово-відпускних цін на дизельне паливо і бензини моторні, встановлених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 14.04.2005 року № 95 «Про встановлення граничних рівнів оптово-відпускних цін на дизельне паливо і бензини моторні»граничні рівні оптово-відпускних цін на реалізацію нафтопродуктів за 1 літр становлять: дизельне паливо - 2932 грн./тонн *0,860кг/мі /1000=2,52 грн./л; бензин марки А-95 - 3528 грн./тонн*0,780кг/ мі/1000=2,75 грн./л; бензин марки А-92 - 3481 грн./тонн*0,780кг/ мі/1000=2,71 грн./л; бензин марки А-76 (80) - 3455 грн./тонн*0,760кг/ мі/1000=2,65грн./л.
Граничні рівні оптово-відпускних цін по реалізації нафтопродуктів, встановлені Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 12.05.2005 року № 127 «Про внесення змін до Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 14.04.2005 № 95»з врахуванням коефіцієнтів густини встановлених Державним Стандартом України за 1 літр становлять: дизельне паливо - 3039 грн./тонн*0,860кг/мі/1000=2,61грн./л; бензин марки А-95 - 3776 грн./тонн*0,780кг/ мі/1000=2,94грн./л; бензин марки А-92 - 3528 грн./тонн*0,780кг/мі/1000=2,75грн./л; бензин марки А-76 (80) - 3455 грн./тонн*0,760кг/мі/1000=2,52грн./л.
Перевіркою встановлено недодержання дисципліни цін TOB «Фірма «Грант»за період з 26.04.2005 року по 24.05.2005 рік, оскільки позивач здійснював реалізацію нафтопродуктів дизельне паливо та бензини моторні) за ціною, яка перевищує встановлений граничний рівень оптово-відпускних цін.
Так, в акті перевірки від 21.07.2005 зазначено, що згідно податкових накладних від 27.04.2005 року № РН-0000196 та від 27.04.2005 року № 0427/2 TOB «Фірма «Гранд»реалізувало паливо TOB «Престиж»в кількості 4269 л по ціні 2,75 грн. за літр з ПДВ. Гранична оптово-відпускна ціна встановлена згідно п. 1 Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 14.04.2005 № 95 в розмірі 2952 грн./тонн, яка рівнює 2,52 грн./л. Завищення граничної оптово-відпускної ціни становить 0,23 грн./л. Сума завищення за вказаною господарською операцією становить 981,87 грн. (0,23 грн./л. *4269л.). Аналогічні порушення встановлено по інших видах палива.
Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем допущено порушення вимог законодавства з питань державної дисципліни цін, застосування відповідачем спірним рішенням до ТОВ «Фірми «Грант»економічних санкцій, передбачених ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», визнається судом правомірним.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів (ч.1 ст.2 ЗУ «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»). Відповідно до ч.7 ст.10 цього ж Закону КРУ в областях надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів. У випадках не забезпечення виконання підконтрольною установою вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів КРУ надається право звертатися до суду в інтересах держави (ч.10 ст.10 Закону).
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про ціни та ціноутворення" (надалі - Закон) вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Згідно з ст. 8 Закону, державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. В разі надмірного зростання цін, раніше виведених з-під контролю за рішенням Кабінету Міністрів України, виконавчих комітетів обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад, допускається тимчасове повернення до державного регулювання цін і тарифів. Урядом України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів.
Перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, відповідно до ст. 4 цього ж Закону, визначається Кабінетом Міністрів України. Крім цього, даний орган виконавчої влади визначає також повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів) та щодо контролю за цінами.
Зокрема, пунктом 23 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 року N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)", з врахуванням змін внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2005 року N 265, визначено, що Мінекономіки за погодженням з Мінпаливенерго встановлює граничні рівні оптово-відпускних цін на дизельне паливо та бензини моторні, що реалізуються на внутрішньому ринку, з 15 квітня по 1 червня та з 1 серпня по 15 жовтня.
Висновок про порушення позивачем державної дисципліни цін зроблений відповідачем на підставі того, що п.1 Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 14.04.2005 року № 95 «Про встановлення граничних рівнів оптово-відпускних цін на зельне паливо і бензини моторні», зареєстрованого в Міністерстві юстиції 15.04.2005 року за № 7/10687, який набув чинності з 26.04.2005 року та діяв по 22.05.2005 року, встановлені граничні рівні оптово-відпускних цін на дизельне паливо і бензини моторні, що реалізуються на внутрішньому ринку на рівні: дизельне паливо - 2932 грн./тонн; бензин марки А-95 - 3528 грн./тонн; бензин марки А-92 - 3481 грн./тонн; бензин марки А-76 (80) - 3455 грн./тонн.
Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 12.05.2005 № 127 до наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 14.04.2005 року № 95 внесені зміни, граничні рівні оптово-відпускних цін на дизельне паливо і бензини моторні, що реалізуються на внутрішньому ринку встановлені у розмірі: дизельне паливо - 3039 грн./тонн; бензин марки А-95 - 3776 грн./тонн; бензин марки А-92 - 3528 грн./тонн; бензин марки А-76 (80) - 3455 грн./тонн.
Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 12.05.2005 № 127 набув чинності з 23.05.2005 року та діяв по 24.05.2005 рік.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем допущено порушення державної дисципліни цін, а саме завищено граничний рівень оптово-відпускних цін за період з 26.04 по 24.05.2005 року, встановлений наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 14 квітня 2005 року N 95 "Про встановлення граничних рівнів оптово-відпускних цін на дизельне паливо і бензини моторні" зі змінами згідно наказу від 20.04.2005 року N 106, від 12.05.2005 року N 127.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Таким чином, Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві підставно застосовано до позивача передбачені ст. 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" економічні санкції в розмірі 109714,10 грн. за порушення останнім державної дисципліни цін, а тому апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що рішення відповідача N 145 від 09.08.2005 року є законним і відсутні підстави для його скасування.
Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.
Таким чином звертаючись до суду з даним позовом, позивач не вірно визначив спосіб захисту порушених прав, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив з задоволені позовних вимог.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 –204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Оскільки судом першої інстанції постановлено обґрунтоване рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, то підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Грант» залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду міста Києва від 08 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 11 грудня 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Г.В. Земляна
Судді: А.Б. Парінов
І.О.Грибан
Повний текст ухвали виготовлений 11 грудня 2010 року.
- Номер:
- Опис: стягнення 433 571,18 грн.
- Тип справи: Скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби
- Номер справи: 33/338
- Суд: Господарський суд м. Києва
- Суддя: Земляна Г.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.11.2017
- Дата етапу: 27.11.2017