Судове рішення #13020653

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   2а-108/10/2512                            Головуючий у 1-й інстанції:   Чупурка В.О.  

Суддя-доповідач:  Вівдиченко Т.Р.


У Х В А Л А

Іменем України

"09" грудня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

    

  Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                                               Вівдиченко Т.Р.

Суддів:                                                       Глущенко Я.Б.

                                                                            Сауляка Ю.В.

розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 08 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до інспектора ДПС ВДАІ м. Чернігова сержанта міліції Кишкіна Віктора Олександровича про визнання дій відповідача незаконними, скасування постанови СВ № 093654 від 17 квітня 2010 року про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач –ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до інспектора ДПС ВДАІ м. Чернігова сержанта міліції Кишкіна Віктора Олександровича про визнання дій відповідача незаконними, скасування постанови СВ № 093654 від 17 квітня 2010 року про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 08 червня 2010 року  у задоволенні  адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким  задовольнити    позовні  вимоги.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в зв’язку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 17 квітня 2010 року інспектором ДПС ВДАІ М.Чернігова старшим сержантом міліції Кишкіним В.О. складено  протокол серія СВ № 116636 про адміністративне правопорушення від 17 квітня 2010 року, в якому зазначається, що ОСОБА_3 о 12.00 години в м.Чернігові по вул. Щорса, керуючи автомобілем „ДЕУ", державний номер НОМЕР_1, здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена», чим порушив п. 33.3.34 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП.

На підставі даного протоколу, винесена постанова серії СВ № 093654 від 17.04.2010 року   про притягнення позивача до адміністративної відповідальності  та накладення    штрафу в розмірі 300 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, посилався на те, що  позивача правомірно  було   притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122КУпАП, оскільки  доводи позивача не основані на належних доказах.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на  наступне.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Особи, які порушують ці Правила несуть відповідальність, згідно із чинним законодавством.

Відповідно  ч. 1 ст. 122 КУпАП, складом правопорушення, за яке передбачається адміністративна відповідальність є порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки стоянки.   

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею  251 КУпАП  передбачено,що  доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Колегія суддів вважає встановленим факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки він  підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а  саме протоколом  про адміністративне  правопорушення серії СВ № 116636 від 17.04.2010 року, та постановою в справі про адміністративне правопорушення СВ № 093654 від 17.04.2010 року.

Аналіз норм чинного законодавства та матеріалів справи вказує на те, що позивач дійсно здійснив адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП, а  тому колегія суддів вважає, що  оскаржувана постанова винесена з додержанням вимог  чинного законодавства та  підстав для її скасування  немає.

Оскільки доводи апеляційної скарги позивача  не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції   повно та всебічно  встановив  обставини справи, ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Менського районного суду Чернігівської області від 08 червня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.


Головуючий суддя:                                                  ___________Т.Р. Вівдиченко

                                                  Судді:                                                  ___________ Я.Б. Глущенко

___________ Ю.В. Сауляк   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація