КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-2040/09 Головуючий у 1-й інстанції: Бездідько В.М.
Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" грудня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Ключковича В.Ю.,
суддів Грибан І.О.,
Бараненка І.І.,
при секретарі Черняк К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги заступника прокурора Чернігівської області та Чернігівської митниці на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 липня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівської митниці про зобов’язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
У червні 2009 року позивач звернулася до суду з позовом про зобов’язання відповідача здійснити митне оформлення автомобіля «Порше Каєн»2007 року випуску, транзитний номерний знак НОМЕР_1 на пільгових умовах та видати посвідчення для постановки на облік у МРЕВ ДАІ за місцем проживання.
Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 липня 2009 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Чернігівської області та відповідач подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції –скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у здійсненні митного оформлення автомобіля «Порше Каєн»на пільгових умовах без урахування ч.2 п.13. ст..8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України».
З таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником автомобіля «Порше Каєн»2007 року випуску, кузов № НОМЕР_2, що підтверджується наявним в матеріалах справи Свідоцтвом про реєстрацію від 08.11.2007 року (а.с.7). Вказаний автомобіль було зареєстровано у МРЕО ДАІ МВС Придніпровської Молдавської республіки в м. Тирасполі.
Згідно довідки управління у справах міграції МВС Придністровської Молдавської республіки (а.с.6), позивач з 20.11.2000 року по 11.11.2008 року була прописана та постійно проживала за адресою АДРЕСА_1.
13.11.2008 року вищезазначений автомобіль був знятий з обліку, у зв’язку з відбуттям позивача на постійне місце проживання в м. Київ.
11.03.2009 року Чернігівською митницею, листом № 12/1011 позивачу було відмовлено у пільговому оформленні транспортного засобу у зв'язку з невиконанням вимог п.13. ст.8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України».
Згідно ст. 7 Митного кодексу України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України.
Якщо міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, то застосовуються правила міжнародного договору.
Частиною 1 ст. 40 Митного кодексу України передбачено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.
Згідно ч. 2, ч. 5 ст. 43 Митного кодексу України у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. Митний контроль закінчується: у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
У відповідності до ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.
Статтею 252 Митного кодексу України встановлено, що не підлягають оподаткуванню предмети, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України у разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну.
Однак, закон, який встановлює порядок митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них, що ввозяться (пересилаються) в супроводжуваному й несупроводжуваному багажі, вантажних, експрес- та міжнародних поштових відправленнях на митну територію України і належать громадянам є Закон України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» від 13.09.2001 року № 2681-III (далі-Закон № 2681-III).
Відповідно до п.13 ст. 8 Закону № 2681-III дозволяється ввезення на митну територію України без оподаткування, у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.
За принципом превалювання спеціальної норми над загальною, положення Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» є спеціальною нормою у галузі митного законодавства, а положення Митного кодексу України є нормами загального характеру.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що загальні норми можуть бути застосовані лише щодо питань неврегульованих спеціальною нормою права.
Крім того, положення Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»не суперечать нормам Митного кодексу України, а лише уточнюють їх.
Відповідно до ноти Міністерства закордонних справ та Європейської інтеграції Республіки Молдова від 11.06.2007р. № 11140 щодо визнання документів про реєстрацію транспортних засобів, які видані компетентними органами Молдови, документи про реєстрацію транспортних засобів, оформлені у Придністровському регіоні Республіки Молдова не мають юридичної сили, але тимчасово допущені до використання виключно на території Республіки Молдова. Жителі Придністровського регіону мають можливість реєструвати свої транспортні засоби у відповідності з національним законодавством Республіки Молдова.
Тобто, відповідно до міжнародного договору між Україною та Республікою Молдова офіційними на території України можливо вважати лише ті документи, які визнаються офіційними на території Республіки Молдова.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що адміністративно-територіальний устрій Республіки Молдова не містить формування під назвою «Придністровська Молдавська Республіка», і до того ж, Придністровська Молдавська республіка не визнана жодною країною - членом ООН, в тому числі і Україною. Відтак, до уваги можуть братись документи, видані офіційними органами Республіки Молдова, з якою Україна має дипломатичні стосунки.
Тому зазначений транспортний засіб повинен перебувати на обліку в Головному управлінні реєстрації транспорту і кваліфікації водійського складу Державного підприємства «REGISTRU»Міністерства інформаційного розвитку Республіки Молдова.
Проте, як вбачається з листа Управління реєстрації транспорту та кваліфікації водійського складу Державного підприємства «Центр державних інформаційних ресурсів „REGISTRU" Міністерства інформаційного розвитку Республіки Молдова від 26.01.2009 року № 03/132 (а.с.39), автомобіль марки „Порше Каєн", 2007 року виготовлення, кузов № НОМЕР_2, на обліку в Республіці Молдова в період з 2006 року по 2008 рік не перебував.
Відповідно до листа Міністерства закордонних справ України від 19.12.2008 року № 71/ВАП/16-500-1716 (а.с.38) ОСОБА_3 перебувала на консульському обліку в Посольстві України в Республіці Молдова з 19.08.2004 року.
Таким чином, колегія суддів, вважає, що оскільки позивач перебуваючи на консульському обліку в Республіці Молдова з 2004 року не зареєструвала автомобіль марки „Порше Каєн" на вказаній території, тому при переселенні в України вона не мала права на митне оформлення транспортного засобу відповідно до п.13 ст.8 Закону № 2681-III.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що Чернігівська митниця приймаючи рішення про відмову у пільговому оформленні транспортного засобу через відсутність транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання позивача не менше одного року діяла правомірно, на підставі та у межах наданих їй повноважень.
Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції порушив норми процесуального права.
Так, відповідно до ч.3 ст.35 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення постанови), повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.
Проте, в порушення зазначеної норми законодавства та як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.20), про розгляд справи 14.07.2009 року відповідач був повідомлений 13.07.2009 року. Крім цього, судом першої інстанції не було взято до уваги клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю підготуватися до розгляду справи через несвоєчасне отримання повістки про виклик до суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 липня 2009 року не відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з постановленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 196,198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційні скарги заступника прокурора Чернігівської області та Чернігівської митниці –задовольнити.
Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 липня 2009 року –скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до Чернігівської митниці про зобов’язання вчинити дії – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України 1,70 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Ключкович В.Ю.
Судді: Грибан І.О.
Бараненко І.І.
Повний текст постанови виготовлено 13.12.2010 року.