Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2010 р. справа № 2а-26740/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15:45
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді < Довідник >
при секретарі Кішенковій Г.О.
за участю: представника позивача – Дьомыної Я.О. (за довіреністю від 15.07.2010 року);
відповідача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Макіївського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до ОСОБА_2 про видворення за межі України у примусовому порядку громадянина Росії, -
в с т а н о в и в :
У листопаді 2010 року Макіївське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про видворення за межі України у примусовому порядку громадянина Російської Федерації.
В обґрунтування позовних вимог, зазначив, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець міста Волгограда, Російської Федерації, прибув до України через КПП «Червона Могила» 21.03.07 року до громадянки України ОСОБА_5 Кіровським РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області відповідачу продовжено строк перебування в Україні до 19.12.2007 року, але він ухилився від виїзду з України після закінчення терміну перебування. На даний час громадянин ОСОБА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_1.
16 березня 2010 року Кіровським РВ Макіївського МУ прийнято рішення про скорочення терміну перебування ОСОБА_2 на території України – до 31 березня 2010 року. ОСОБА_2 зазначене рішення не виконав.
Таким чином, громадянин ОСОБА_2 порушив встановлений порядок перебування в Україні іноземних громадян, тобто проживає в Україні з грубим порушенням встановленого порядку реєстрації, переміщення та вибору місця проживання, а саме порушує вимоги п.п.18-33 «Правил в’їзду іноземців в Україну, виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», зі змінами та доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України №910 від 05.06.2000 року і Постановою Кабінету Міністрів України №1259 від 26.09.2001 року.
Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виїзду та самостійного залишення території України, є обґрунтовані підстави вважати, що він і у подальшому буде ухиляться від виїзду з України.
Позивач просить суд видворити за межі України у примусовому порядку громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав, пояснив, що вважає позовні вимоги обґрунтованими і усвідомлює, що перебуває на території України незаконно.
Згідно частини 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, в тому числі, у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, встановив наступне.
Громадянин Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець міста Волгограда, Російської Федерації, прибув на територію через КПП «Червона Могила» 21.03.07 року до громадянки України ОСОБА_5 Кіровським РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області відповідачу був продовжений строк перебування в Україні до 19.12.2007 року. Проживав у знайомої в м.Макіївка Донецької області. Після перетинання митного кордону України з питань продовження реєстрації до сектору ГІРФО Кіровського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області не звертався.
16 березня 2010 року Кіровським РВ Макіївського МУ було прийнято рішення про скорочення терміну перебування на території України – до 31 березня 2010 року. ОСОБА_2 зазначене рішення не виконав.
Відповідно до статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець та особа без громадянства, які вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про видворення його за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення вказаного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.
Крім випадків, зазначених у частині першій цієї статті, іноземець та особа без громадянства можуть бути видворенні за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні.
Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до 30 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.
Орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (в порушення заборони щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом), розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.
Типове положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Рішення органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про видворення іноземця та особи без громадянства з України може бути оскаржено до суду. Оскарження зупиняє виконання рішення про видворення, крім випадків, коли необхідність негайного видворення зумовлена інтересами забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку.
Видворення іноземців та осіб без громадянства, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну, здійснюється органами охорони державного кордону, а в інших випадках - органами внутрішніх справ. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про видворення здійснюється органом, який його прийняв.
Іноземці та особи без громадянства, які підлягають видворенню, відшкодовують витрати, пов'язані з видворенням, у порядку, встановленому законом. Якщо зазначені іноземці та особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов'язаних з видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок держави.
Згідно до статті 28 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», правила в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію встановлюються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
Відповідач, не маючи підстав для подальшого перебування на території України, не покинув територію України у встановлений строк в добровільному порядку, тобто проживає на території України з грубим порушенням встановленого порядку реєстрації, переміщення та вибору місця проживання, чим порушує вимоги п.п.18-33 «Правил в’їзду іноземців в Україну, виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», а також Порядок перебування, реєстрації, вибору місця проживання в Україні.
Обставин, які б були правовою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог позивача в судовому засіданні встановлено не було, тому вимоги позивача про видворення відповідача за межі України у примусовому порядку підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов’язаних з примусовим видворенням відповідача за межі України, суд враховує відсутність грошових коштів у відповідача для відшкодування витрат, а також відсутність інших фізичних чи юридичних осіб, на яких таке відшкодування можливо б було покласти у відповідності з діючим законодавством України, тому вважає за необхідне здійснити їх видворення за рахунок держави.
З огляду на зазначене, позовні вимоги Макіївського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до ОСОБА_2 про видворення за межі України у примусовому порядку громадянина Російської Федерації підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 23, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -
п о с т а н о в и в :
Позовні вимоги Макіївського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до ОСОБА_2 про видворення за межі України у примусовому порядку громадянина Російської Федерації, - задовольнити.
Видворити за межі території України у примусовому порядку громадянина Російської Федерації ОСОБА_2.
Постанову виготовлено у нарадчій кімнаті та її повний текст проголошено 08 грудня 2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 10 грудня 2010 року.
Суддя Фещук А.В.