КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-4208/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Бабенка К.А. та Мельничука В.П., при секретарі Авдошині М.С., розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва до ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості, –
В С Т А Н О В И Л А :
ДПІ у Подільському районі м. Києва звернулась до суду з позовом до СПД ФО ОСОБА_2, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила:
- сягнути на користь Державного бюджету з СПД ОСОБА_2 податковий борг у розмірі 296659,63 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції –без змін, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого у відповідача виникла заборгованість з податку на додану вартість є узгодженим, тому вимоги про стягнення такої заборгованості підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до облікової картки платника податків відповідача обліковується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 296659,63 грн., що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 119/17-510/2635112453/3 від 18.01.2007 р.
Як зазначає суд першої інстанції, згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Відповідно до п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 вказаного закону, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
У відповідності до положень п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вищевказане податкове повідомлення-рішення є узгодженим з тих підстав, що рішенням суду апеляційної інстанції, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 про скасування цього податкового повідомлення-рішення.
Також судом першої інстанції вірно встановлено те, що позивачем виконанні вимоги п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в частині надіслання платнику податків податкових вимог.
Згідно з положеннями п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вказаного закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, стягнувши з відповідача податкову заборгованість з податку на додану вартість.
Разом з тим, із заперечень, наданих суду апеляційної інстанції ДПІ у Подільському районі м. Києва, вбачається, що відповідач виконав вимоги податкового органу та сплатив заборгованість з податку на додану вартість в повному обсязі.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції повноважні представники позивача та відповідача досягли примирення та просили закрити провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Відповідно до ст. 194 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду.
У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 113 КАС України, сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.
У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Відповідно до ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо сторони досягли примирення.
Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, колегія суддів дійшла висновку прийняти заяву представників позивача та відповідача про примирення, визнати нечинною оскаржувану постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 193, 198, 203, 205, 206 КАС України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А :
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2010 року –визнати нечинною.
Провадження у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва до ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості –закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 15.12.2010 р.
Головуючий суддя: Е.Ю. Швед
Суддя: К.А. Бабенко
Суддя: В.П. Мельничук