КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-7347/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"09" грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Бабенка К.А. та Мельничука В.П., при секретарі Авдошині М.С., розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-аграрна інвестиційна компанія П.А.І.К.»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132307/0 від 11.03.2010 р., –
В С Т А Н О В И Л А :
ТОВ «Промислово-аграрна інвестиційна компанія П.А.І.К.»звернулось до суду з позовом до ДПІ в Голосіївському районів м. Києва, в якому просило:
- скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 11.03.2010 р. № 0000132307/0.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції –без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови та задовольняючи позов, виходив з того, що позивачем підтверджено наявність первинних документів, необхідних для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі направлення на перевірку від 19 січня 2010 року № 25 було проведено перевірку TOB «Промислово-Аграрна Інвестиційна компанія П.А.І.К.».
26 лютого 2010 року, згідно з п. 1 ст. 10 та п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та на виконання службової записки ГВПМ ДПІ у Голосіївському м. Києва № 255/26-1/30 від 18.01.2010 р. було проведено невиїзну перевірку ТОВ «Промислово-аграрна інвестиційна компанія П.А.І.К.»з питань правових відносин з ТОВ «Неостат-К».
Рішення про проведення саме невиїзної документальної перевірки позивача було прийняте у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою, про що складено акт № 7/23-0725 від 19 січня 2010 року. Матеріали, які б підтверджували дані обліку платника податків - TOB «Промислово-аграрна інвестиційна компанія П.А.І.К.»у відповідача були відсутні, тому перевірку було здійснено на підставі податкових декларацій, що подавалися позивачем.
За результатами вказаної перевірки складено Акт від 26 лютого 2010 року № 93\1-23-07-33691881 «Про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-аграрна інвестиційна компанія П.А.І.К.»з питань правових відносин з ТОВ «Неостат-К»за період з 01.07.2009 р. по 30.11.2009 р.».
Вказаним актом перевірки було встановлено, що за період з 01.07.2009 р. по 30.11.2009 р. позивачем порушено вимоги п.п. 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1. п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
На підставі вказаного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132307/0 від 11.03.2010 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання на загальну суму 111202,10 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 74134,73 грн. та фінансових санкцій у розмірі 37067,37 грн.
Як вбачається з акту перевірки, порушення позивачем податкового законодавства зводиться до відсутності у останнього первинних бухгалтерських документів, а саме податкових накладних, що підтверджують сплату ПДВ у вартості робіт по взаємовідносинам з ТОВ «Неостат-К».
Як встановлено судом першої інстанції, TOB «Промислово-аграрна інвестиційна компанія П.А.І.К.»здійснювало фінансово-господарські операції з TOB «Неостат-К», а саме було укладено ряд договорів на здійснення будівельно-монтажних робіт.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що розрахунки між суб’єктами господарювання проведено у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та актами виконаних робіт, які наявні в матеріалах справи.
Також судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Неостат-К»видало позивачу відповідні податкові накладні, що підтверджують сплату позивачем ПДВ у вартості робіт, виконаних ТОВ «Неостат-К»(а.с. 136-158).
Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг)
Відповідно до вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Таким чином, позивач, отримавши податкові накладні від ТОВ «Неостат-К», мав право на нарахування податкового кредиту за липень-серпень 2009 року.
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2008 року № 355, а саме пп. 1.15-.1.17 податковий орган, у разі відсутності платника податків (посадових осіб платника податків) за місцезнаходженням при організації виїзної планової чи позапланової перевірки встановлено, повинен здійснити ряд дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження такого платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було складено тільки акт про неможливість розпочати проведення виїзної позапланової перевірки від 19 січня 2010 року № 33/3-23-07, що безумовно є недостатнім для проведення податковим органом перевірки за наявними матеріалами.
За таких обставин, податковий орган передчасно та необґрунтовано прийняв оспорюване податкове повідомлення-рішення, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про його скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв’язку з чим підстав для скасування постанову суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року –залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Е.Ю. Швед
Суддя: К.А. Бабенко
Суддя: В.П. Мельничук