29.12.2010 < копія >
У Х В А Л А
08 грудня 2010 р. Справа № 2а-14603/10/0470
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Обласного центру медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної державної адміністрації Міністерства охорони здоров’я України про визнання рішення недійсним та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Обласного центру медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної державної адміністрації Міністерства охорони здоров’я України про:
- скасування рішення Обласного центру медико-соціальної експертизи № 1 Дніпропетровської обласної державної адміністрації Міністерства охорони здоров’я України про відмову визнання ОСОБА_1 інвалідом війни та визнання його нечинним;
-зобов’язання Обласного центру медико-соціальної експертизи № 1 Дніпропетровської обласної державної адміністрації Міністерства охорони здоров’я України визнати ОСОБА_1 інвалідом Великої вітчизняної війни;
- зобов’язання Обласного центру медико-соціальної експертизи № 1 Дніпропетровської обласної державної адміністрації Міністерства охорони здоров’я України видати ОСОБА_1 довідку про визнання інвалідності.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Із заяви вбачається, що спір між сторонами виник у зв’язку із відмовою Обласного центру медико-соціальної експертизи № 1 Дніпропетровської обласної державної адміністрації Міністерства охорони здоров’я України визнання ОСОБА_1 інвалідом війни.
Проаналізувавши зміст вимог, викладених у заяві позивачем суд приходить до висновку, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров'я України.
"Положення про медико-соціальну експертизу" затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 р. N 83, відповідно до якої медико-соціальна експертиза визначає ступінь обмеження життєдіяльності людини, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного життя.
Медико-соціальній експертизі підлягають особи, які втратили здоров'я внаслідок захворювання, травм та уроджених дефектів, що обмежує їх життєдіяльність, а також особи, які за чинним законодавством мають право на соціальну допомогу, компенсацію втраченого заробітку або звільнення від виконання відповідних обов'язків тощо.
Медико-соціальна експертиза виявляє компенсаторно-адаптаційні можливості особи, реалізація яких сприятиме функціональній, психологічній, соціальній, професійній реабілітації та адаптації інваліда.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.2 КАС України 1) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; 2) до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
В п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України міститься визначення терміну справа адміністративної юрисдикції, а саме: справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
У відповідності до ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 17 КАС України закріплено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, зокрема, що належить вирішувати в порядку цивільного судочинства.
Частиною 1 статті 15 ЦПК установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Таким чином, даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною 2 ст. 11 КАС України закріплено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 2 ст. 107 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Тобто, виходячи із вищезазначених норм КАС України, суд здійснює захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб шляхом розгляду позовних заяв, які відповідають вимогам ст. 106 КАС України та у випадку, коли адміністративну справу належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
< Текст >
УХВАЛИВ
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Обласного центру медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної державної адміністрації Міністерства охорони здоров’я України про визнання рішення недійсним та зобов’язання вчинити певні дії.
Копію ухвали, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу за вказаною у позовній заяві адресою.
Роз’яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом не допускається.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали та набирає законної сили в порядку, встановленому положеннями ст. 254 КАС України.
Суддя < (підпис) > В.В Ільков
< для копій >
< для копій >
< для копій >
< для копій > < для копій >
< для копій >