ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2010 рокуСправа № 2а-3065/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
в складі головуючого-судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
з участю представника позивача ОСОБА_2,
з участю представників відповідача ОСОБА_3., ОСОБА_4.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 0515 про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги у зв’язку з отриманням інвалідності,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини А 0515 про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги у зв’язку з отриманням інвалідності.
Вказаний позов мотивовано тим, що позивач звільнений у запас наказом Міністра оборони України від 04.11.2008 року № 0101Р за п. 63, п.п. «в» (за станом здоров’я) «Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України» з посади начальника групи 3 відділу 4 служби 1 департаменту військової частини А 0515.
Після звільнення зі служби позивач звернувся до медико-соціальної експертної комісії, за результатами огляду якої йому була встановлена третя група інвалідності, про що була видана довідка серії ПОВ № 007902. Причиною інвалідності стала травма пов’язана з виконанням обов’язків військової служби. За заявою ОСОБА_1 до військової частини А 0515 13.11.2009 року йому була перерахована одноразова грошова допомога в розмірі 116592 грн.
Вважає, що розмір грошової допомоги, яка була йому виплачена, менший, ніж встановлений чинним законодавством, оскільки військовою частиною А 0515 при визначенні розміру грошової допомоги не враховано додаткові види грошового забезпечення, а саме: надбавку за інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади та оперативно-службову діяльність, надбавку за знання та використання іноземної мови, надбавку за виконання спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки, надбавку за виконання особливо важливих завдань, премію та надбавку за доступ до державної таємниці. Всі зазначені додаткові види грошового забезпечення позивач отримував під час проходження військової служби і згідно ст. 9 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» повинні бути враховані при обрахуванні. Недоплата одноразової грошової допомоги складає 176560,32 грн. Просить позов задовольнити, визнати рішення військової частини А 0515 про призначення одноразової грошової допомоги у зв’язку з отриманням інвалідності неправомірним та стягнути з відповідача недоплачену одноразову грошову допомогу у зв’язку з отриманням інвалідності в сумі 176560,32 грн.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали із підстав, у ньому викладених. Зазначили, що при нарахуванні даної допомоги відповідач виходив і Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 499, а необхідно було враховувати вимоги Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме норми статей, які визначають розмір та структуру грошового забезпечення.
Представники відповідача ОСОБА_3. та ОСОБА_4. в судовому засіданні позов не визнали, суду пояснили, що позивач безпідставно вважає, що обрахунок одноразової грошової допомоги повинен проводитися виходячи із розміру його грошового забезпечення на день звільнення включаючи усі основні та додаткові види, а не із складових, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499, якою затверджений Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (далі Порядок). Розмір грошового забезпечення був визначений військовою частиною А 0515 у відповідності до п.п. 4 п. 2 вищевказаного Порядку в розмірі 48-місячного грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавки за вислугу років) у сумі 116672 грн.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає до повного задоволення, із наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 ч. 1 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно ст.17 ч. 1 п. 1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень, щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності. Пункт 2 ч. 1 даної статті визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення із публічної служби.
Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми прийнято Порядок.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до витягу з наказу Міністра оборони України від 04.11.2008 року № 0101Р ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас за п. 63, п.п. «в» (за станом здоров’я).
Як вбачається з довідки обласної МСЕК серії ПОВ № 007902 ОСОБА_1 була надана третя група інвалідності, що отримана при виконанні обов’язків військової служби з 06.10.2009 року
16 жовтня 2009 року позивачем на ім’я командира військової частини А 0515 було подано заяву з проханням виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв’язку з настанням третьої групи інвалідності, пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А 0515, виданого на підставі Рішенням № 45 про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 13.11.2009 року було виплачено одноразову грошову допомогу в сумі 116592 грн.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що рішення № 45 про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 винесене з порушенням Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 одноразова грошова допомога була нарахована і виплачена у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів від 28.05.2008 року № 499, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, п.п. 4 п. 2 якого встановлено, що розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років.
Однак із цим погодитись не можна, із наступних підстав.
Статтею 16 Закону визначено підстави надання одноразової грошової допомоги в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою, а ст. 9 цього ж Закону передбачено складові грошового забезпечення, до яких входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Всупереч ст. 9 Закону нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги здійснювалось тільки з врахуванням окладу за військовим званням, посадовим окладом та відсоткової надбавки за вислугу років, без врахування додаткових видів грошового забезпечення, які ним отримувались на момент звільнення.
У даному випадку Порядок розроблений і прийнятий на виконання вимог ст. 16 Закону. Однак, положення п. 2 Порядку суперечить вимогам даного Закону.
Тому виплата одноразової грошової допомоги повинна включати в себе всі види грошового забезпечення військовослужбовця на день звільнення, які він отримував на постійній основі, чого в даному випадку не було.
Як вбачається з довідки від 03.12.2010 року про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1, встановленого за посадою начальника групи військової частини А 0515, яку він займав на день звільнення з військової служби 15 грудня 2008 року до складових грошового забезпечення позивача входило: оклад за військовим званням; посадовий оклад; відсоткова надбавка за вислугу років та додаткові види грошового забезпечення: надбавка за таємність; надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби; надбавка за оперативно-службову діяльність; надбавка за виконання спеціальних завдань та премія.
Згідно даних грошового атестату грошове забезпечення ОСОБА_1 складало на день звільнення 15.12.2008 року 6107,34 грн.
Суд не бере до уваги посилання представників відповідача на застосування при здійсненні нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 28.05.2008 року № 499, оскільки даний Порядок суперечить Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що виплата одноразової грошової допомоги позивачу в розмірі, визначеному п. 2 Порядку суперечить вимогам ст.ст. 9, 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та рішення № 45 про виплату одноразової грошової допомоги є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Позивач в позові ставить питання про стягнення недоплаченої суми одноразової грошової допомоги, однак суд вважає, що в даному випадку питання щодо визначення суми допомоги входить до компетенції військової частини і є її обов’язком. Тому, враховуючи ту обставину, що рішення № 45 є протиправним, у відповідності до ст. 162 КАС України суд вправі визначити спосіб захисту порушеного права позивача і, зважаючи на обставини справи, вважає за можливе зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у відповідності із ст.ст. 9, 16 Закону, із врахуванням виплачених сум, і в такому разі права позивача будуть повністю захищені.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до повного задоволення.
Інші доводи представників відповідача в судовому засіданні не спростовують висновків суду зроблених в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним рішення військової частини А 0515 № 45 про призначення одноразової грошової допомоги у зв’язку з отриманням інвалідності ОСОБА_1, як інваліду третьої групи без врахування надбавок, які ним отримувались в складі грошового забезпечення на момент звільнення у відповідності до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зобов’язати військову частину А 0515 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв’язку з отриманням інвалідності відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із урахуванням вимог ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та проведеної виплати 13 листопада 2009 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 13 грудня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С.Денисюк