Справа №2а-3249/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2010 року
Сніжнянський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Кучми В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про стягнення недоотриманих сум разової компенсації,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з справжнім позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про стягнення недоотриманих сум разової компенсації. При цьому посилається на те, що йому з 29.03.10 року була встановлена друга група інвалідності унаслідок захворювань, пов’язаннях з ліквідацією наслідків на Чорнобильській АЕС. Відповідно ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на отримання компенсаційних виплат у вигляді разової допомоги у розмірі 30 мінімальних заробітних плат як інвалід третьої групи. У випадку встановлення вищої групи інвалідності інвалідам виплачується різниця в компенсаціях. Інвалідам другої групи встановлена разова компенсація у розмірі 45 мінімальних заробітних плат і він мав отримати різницю в компенсаціях у розмірі 15 мінімальних заробітних плат відповідно до мінімальної заробітної плати, яка встановлена на момент виплати. Але до теперішнього часу різниця в компенсаціях йому є не виплаченою. Вважає, що різниця між фактично виплаченими сумами і тими, що підлягають до виплати складає 13035 грн, коли він звернувся до відповідача про виплату цих недоплачених сум, то отримав відмову з посиланням на положення постанови КМУ №836 від 26.07.96 р
До початку судового засідання від позивача надійшла заява, за якою заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, справу просить розглянути без його участі.
Відповідачем за підписом керівника надані письмові заперечення, за якими позовні вимоги УПСЗН не визнає. Від представника надійшла заява про розгляд справи без його участі
Вивчив письмові пояснення сторін, дослідив матеріали справи і надані сторонами докази на обґрунтування і спростування заявлених позовних вимог, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом фактично встановлено, що позивач ОСОБА_1 належить до кола осіб, які постраждали унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, є інвалідом другої групи. Вказані обставини підтверджуються посвідченням за НОМЕР_1 від 26.09.94 р та вкладкою до нього про те, що позивач є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЄС, також медичною довідкою серії ДОН-04 №023231 від 29.03.10 р про встановлення йому у зв”язку з захворюванням, викликаним аварією на ЧАЕС, за результатами повторного огляду з цього часу другої групи інвалідності до 29.03.13 року.
Згідно письмових заперечень Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради визнає і підтверджує, що ним відповідно до положень постанови КМУ №836 від 26.07.96 р відповідачеві у якості разової допомоги як інваліду третьої групи, яка була встановлена у 1994 році, який зазнав інвалідність унаслідок захворювань, пов’язаннях з ліквідацією наслідків на Чорнобильській АЕС, була виплачена разова компенсація допомога у сумі 189,60 грн та на підставі заяви була призначена до виплати різниця в компенсаціях у сумі 94,80 грн.
Втім відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктом 1 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод. Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інвалідам третьої групи передбачена разова компенсація у розмірі тридцяти мінімальних розмірів заробітної плати. У випадку встановлення вищої групи інвалідності інвалідам виплачується різниця в компенсаціях. На підставі абзацу 7 частини 4 ст. 48 вказаного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору застосуванню підлягає ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і відповідні Закони України про державний бюджет, а не Постанова КМ України №836 від 26.07.96 р
Відповідно до ст.ст. 13, 48 Закону №796-XII оспорювані суми є компенсацією за шкоду, заподіяну здоров”ю, а згідно ст. 268 ч. 1 п. 3 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров”я.
У період з 01.01.10 р по 01.04.10 р, тобто у період коли позивачеві була встановлена наступна друга група інвалідності, яка слугувала підставою для виплати різниці в компенсації, Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» вiд 20.10.09 №1646-VI був встановлений та застосовувався мінімальний розмір заробітної плати в сумі 869 грн. Таким чином, розмір виплати мав складати 15*869=13035 грн. і ці недоплачені суми підлягають стягненню на користь позивача у повному обсязі.
На підставі п.п. 4, 11 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.93 р з наступними змінами і доповненнями сторони звільнені при зверненні з позовом до суду від сплати державного мита, таким чином судові витрати компенсуються за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 13, 48, 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст. 11, 71, 159, 161, 162, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про стягнення недоотриманих сум разової компенсації задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради Донецької області у відмові ОСОБА_1 провести недоотримані ним виплати різниці разової компенсації, встановленої Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п»ятнадцяти встановлених законом мінімальних заробітних плат.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської на користь ОСОБА_1 у зв»язку з встановленням йому другої групи інвалідності, пов»язаної з наслідками на Чорнобильській АЕС, різницю компенсації в сумі 13035 (тринадцять тисяч тридцять п»ять) гривен.
Постанова може бути оскаржена сторонами на протязі десяти днів з дня отримання її копії до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд.
Головуючий: