29.12.2010
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2010 р. Справа № 2а-12705/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільков В.В. < Текст >
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до приватного підприємства фірми "НІКО" про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства фірми «Ніко» про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем в порушення вимог ст. 67 Конституції України, Закону України «Про систему оподаткування» та Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не сплачено податкове зобов’язання з податку на землю у встановлені законом строки. В добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з даним позовом.
Позивач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України, надав до суду 05.11.2010р. клопотання про розгляду справи без його участі в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України шляхом направлення судової повістки на адресу відповідача, зазначену в ЄДРПОУ, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 26.10.2010р.
За даних обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.
Відповідач - приватне підприємство фірма «Ніко» (код ЄДРПОУ 19311915) перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, як платник окремих видів податків, в тому числі податку на землю.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Статтею 15 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (стаття 14 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року).
Згідно статті 27 Закону України «Про плату за землю», контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Законом України «Про систему оподаткування» №1251-ХІІ від 25.06.1991 року встановлено, що земельний податок є обов’язковим платежем, а платниками податків та зборів (обов’язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законодавством покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі) у встановлені законом строки.
Відповідачем було подано до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська:
- податковий розрахунок земельного податку № 10000785 від 26.01.2010р. (червень 2010р. – 2284,11 грн., липень 2010р. – 2284,11 грн.);
- податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності № 10000781 від 26.01.2010р. (червень 2010р. – 1351,74 грн., липень 2010р. – 1351,74 грн.).
Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації і в такому випадку обчислена сума податкового зобов’язання вважається узгодженою та не може бути оскаржена в адміністративному порядку.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання податкової декларації. Згідно аб.1 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.
Однак, підприємством не сплачено суму вище визначених ним податкових зобов’язань у встановлені законом строки.
Згідно пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, сума податку на прибуток та податку на додану вартість, є узгодженими, і набули статусу податкового боргу платника податків.
Відповідно до пункту «а» пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 закону України № 2181, перша податкова вимога надсилається платнику податків контролюючим органом не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Друга податкова вимога, у відповідності до пункту "б" пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 Закону України № 2181, направляється платнику податків не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) йому першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Позивачем відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України № 2181, було відправлено відповідачу поштою першу податкову вимогу № 1/1017 від 07.12.2009р. (вручена відповідачу 07.12.2009р.) та другу податкову вимогу № 2/4 від 13.01.2010р. (вручена відповідачу 03.01.2010р.).
Проте, податковий борг відповідачем сплачений не був. Про наявність податкового боргу свідчить довідка про стан розрахунків з бюджетом від 14.09.2010 року.
Згідно пункту 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу України", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
У відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. Закону України № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, що відповідно до п. 1.6 ст. 1 цього ж Закону, є зверненням на активи платника податків в рахунок погашення податкового боргу.
У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 2181, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до компетенції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська до приватного підприємства фірми «Ніко» про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства фірми «Ніко» податковий борг з:
- податку на землю у сумі 4568 (чотири тисячі п’ятсот шістдесят вісім) грн. 22 коп. на користь держави (Красногвардійське відділення державного казначейства, код ЄДРПОУ 24244847, банк-одержувач – УДКУ у Дніпропетровській області, р/р 33212811700008 (місцевий бюджет), МФО 805012, код платежу 13050100);
- по орендній платі на землю у сумі 2703 (дві тисячі сімсот три) грн. 48 коп. на користь держави (Красногвардійське відділення державного казначейства, код ЄДРПОУ 24244847, банк-одержувач – УДКУ у Дніпропетровській області, р/р 33211812700008 (місцевий бюджет), МФО 805012, код платежу 13050100).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >В.В ОСОБА_1
< Текст >