№ 2-1743/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем           України

    08 листопада  2010 року Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

    головуючого – судді Прижигалінської Т.В.

             при секретарі – Каліневич Ж.В.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дібровської сільської ради Синельниківського району про   встановлення факту прийняття спадщини, встановлення факту належності правовстановлюючого документу, визнання права приватної власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом ,-

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до відповідача з позовом про встановлення факту прийняття спадщини, встановлення факту належності правовстановлюючого документу ,  визнання права приватної власності на земельну ділянку  в  порядку  спадкування за законом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її чоловік – ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,12 га, розташовану на території с.Діброва, що належить померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення ІІІ сесії ХХІІ скликання Мар’ївської сільської ради народних депутатів від 19.10.1994 року. Заповіту ОСОБА_2 не залишав. Інші спадкоємці відсутні. Позивач фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка, оскільки постійно проживала зі спадкодавцем за адресою: Синельниківський район АДРЕСА_1 з 1995 року і по день його смерті – ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Постановою нотаріусу від 28.08.2010 року позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з тим, що в державному акті на право власності на землю не вказана адреса і це є неналежним чином оформлений документ. Крім того, позивач не може одержавти свідоцтво про право на спадщину , оскільки в свідоцтві про смерть спадкодавця вказане прізвище „ОСОБА_2”, а в усіх інших правовстановлюючих документах , таких як свідоцтво про укладення шлюбу, державний акт на право власності на землю, акт встановлення меж земельної ділянки, його прізвище вказано „ОСОБА_2”. Просить встановити факт прийняття нею спадщини після смерті чоловіка, встановити факт належності померлому ОСОБА_2 свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого 24.10.1997 року на ім’я ОСОБА_2, та визнати за нею право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,12 га, розташовану на території с.Діброва в порядку  спадкування за законом .

    Позивач в судове засідання не з’вилася, але надала заяву про розгляд справи у її відсутності.  Позовні  вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач – Дібровська сільська рада в судове засідання не з’явилися , але надали заяви про розгляд справи у відсутності представника, проти позову не заперечують.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

Частиною 1 статті  1220 ЦК України передбачено відкриття спадщини внаслідок смерті особи та часом відкриття спадщини є день смерті особи. Останнє місце проживання спадкодавця є місцем відкриття спадщини, що передбачено ч.1 ст.1221 ЦК України.

Факт смерті спадкодавця підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим відділом РАГС виконкому Нижньодніпровської районної ради м.Дніпропетровська 24 жовтня 1997 року.

Право власності померлого ОСОБА_2  на земельну ділянку площею 0,12 га , розташовану на території с.Діброва Мар’ївської сільської ради підтверджується копією державного акту про право приватної власності на землю , виданого 22 вересян 1995 року на підставі рішення ІІІ сесії ХХІІ скликання Мар’ївської сільської ради від 19.10.1994 року.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 20 січня 1995 року уклали шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Згідно ст. 1261 ЦК України право на спадкування за законом у першу чергу мають діти спадкодавця, той із подружжя, який його пережив, та батьки.

З повідомлення нотаріуса  Другої Синельниківської державної нотаріальної контори №965/01-14 від 15.10.2010 року вбачається, що в Другій Синельниківській державній нотаріальній конторі спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 не заведена. Таким чином, позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2, яка звернулася до нотаріальної контори та бажає прийняти спадщину.

    Згідно ч.1 ст.549 ЦК України в редакції 1963 року  спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину,    якщо він  фактично  вступив  в  управління  або  володіння спадковим майном.

    Згідно довідки виконкому Дібровської сільської ради №126 від 19.08.2009 року ОСОБА_1 проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 1995 року разом із ОСОБА_2 по день його смерті – ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Крім того, в  судовому засіданні було встановлено, що позивач проживає за вказаною адресою і по теперішній час, що свідчить про фактичне прийняття нею спадщини після смерті чоловіка .

    У відповідності до ст.256 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

    З матеріалів справи , а саме з правовстановлюючих документів (свідоцтво про укладення шлюбу, державний акт на право приватної власності на землю, акту встановлення меж земельної ділянки ) вбачається прізвище спадкодавця „ОСОБА_2” , в той час як в свідоцтві про смерть зазначено прізвище „ОСОБА_2”. З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що до нотаріальної контори звернулася ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2. Таким чином , з наведених документів вбачається , що спадкодавцем є одна і та ж особа, а саме ОСОБА_2.    

З державного акту про право приватної власності на землю     площею 0,12 га , виданого ОСОБА_2  22 вересня 1995 року на підставі рішення ІІІ сесії ХХІІ скликання Мар’ївської сільської ради від 19.10.1994 року, вбачається, що дана земельна ділянка розташована та території с.Діброва Мар’ївської сільської ради.

 Відповідно до Постанови Верховної Ради України „Про форми державних актів на право приватної власності на землюі право постійного користування землею” від 13 березня 1992 року №2201-ХІІ, діючого на момент видачі державного акту, в графі „Земельна ділянка розташована на території” вказувався населенний пункт, сільська,селищна, міська Рада.

З державного акту на право приватної власності на землю, виданого ОСОБА_2 вбачається, що адресою розташування вказаної земельної ділянки зазначено с.Діброва Мар’ївської сільської ради.Ніяких виправлень в державному акті немає.  

Таким чином, на час отримання померлим ОСОБА_2 державного акту на право приватної власності на землю вказаний державний акт відповідам вимогам законодавства, діючого на той час.

Враховуюче вищезазначене та з’ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, підтверджені документально, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та ст.ст.526, 529, ч.1 ст.549 ЦК України 1963 року, п.4,5 Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України 2003 року, ст.ст. 328, 1220, 1261 ЦК України 2003 року,керуючись ст.ст.10,60,212, 256 ЦПК України,суд,-  

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги  задовольнити повністю.

    Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті чоловіка  – ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

    Встановити факт належності ОСОБА_2 свідоцтва про смерть, виданого 24 жовтня 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Нижньодніпровської районної ради м.Дніпропетровська за актовим записом №1882 на ім’я ОСОБА_2.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,12 га, розташовану на території с.Діброва Синельниківського району Дніпропетровської області , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2.

На  рішення  суду  протягом десяти днів для його проголошення  до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний може бути подана апеляційна скарга. Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :                                                                  Т.В.Прижигалінська