КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
У Х В А Л А
06 грудня 2010 року Справа № 2а-3926/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого –судді Кармазиної Т.М.
за участю секретаря –Сириці І.О.,
за участю представників:
позивача –ОСОБА_1,
відповідача –Мохна С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області, третя особа ОСОБА_4 про визнання неправомірними дій і про звільнення майна з-під арешту,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконними дії державного виконавця Мохна С.О., скасувати акт опису та арешту майна серії ВА №301282 від 03.09.2010р., виключити з опису належне позивачу на праві приватної власності майно, вказане в акті серія ВА №301282 та зняти з нього арешт.
В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження у даній справі.
В обґрунтування клопотання представник відповідача посилалася на те, що позови про виключення майна з опису пред’являються за правилами, встановленими ЦПК України.
Представник позивача в судовому засіданні, заперечувала проти задоволення даного клопотання, зазначивши, що майно належить саме позивачу, а не будь-кому з інших фізичних осіб.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_3 не є учасником зведеного виконавчого провадження щодо примусового виконання 15 виконавчих листів Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області та наказів Господарського суду Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості на користь фізичних, юридичних осіб та держави, при виконанні якого державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Мохна С.О. складено оскаржуваний акт опису та арешту майна серії ВА №301282 від 03.09.2010р.. Що означає відсутність підстав для розгляду його позовної заяви за правилами, встановленими ст.181 КАС України.
Позивач вважає себе власником майна, яке було включено державним виконавцем до акту опису й арешту майна в межах зазначеного виконавчого провадження.
Відповідно до ст.59 Закону України „Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Абзацом 2 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.08.1976р. №6 „Про судову практику в справах про виключення майна з опису” роз’яснено, що відповідачами в справі цієї категорії має бути боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Що означає наявність у позивача права щодо звернення до місцевого загального суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги є наслідком визнання прав на майно. Тобто, в даному випадку має місце спір приватноправового характеру, що в свою чергу виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, даний спір має розглядатися у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України (виходячи з суб’єктного складу сторін).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю.
Керуючись п.1 ч.1 ст.157, ст.ст.160, 165, 181 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області, третя особа ОСОБА_4 про визнання неправомірними дій і про звільнення майна з-під арешту.
Позивачу роз’яснюється, що у відповідності до ч.3 ст.157 КАС України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Позивачу роз’яснюється, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 5-денний строк з дня її проголошення, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Т.М. Кармазина