справа № 2а-7907/10/0670
категорія 2.11.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Липи В.А.,
при секретарі - Мельник К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопродукт" до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопродукт" звернулось до суду з позовом, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Житомирському районі №0002912301/2 від 29.09.2010р. (0002062301/1 від 26.07.2010р., №0002062301 від 30.06.2010р.). В обґрунтування позову посилається на те, що зафіксовані в акті перевірки допущені підприємством порушення п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" не відповідають фактичним обставинам справи. Висновок відповідача про те, що підприємство занизило податкові зобов’язання на суму 44610 грн., оскільки відобразило ПДВ з реалізації шкур ВРХ та коней в дотаційній декларації, що призвело до нарахування і виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, замість сплати податку до бюджету, вважає безпідставним. На думку позивача, відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, шкури РВХ та коней відносяться до категорії 15.11.2, а не до категорії 15.11.3, як було зазначено в акті перевірки.
У судовому засіданні представники позивача змінили позовні вимоги і просили визнати протиправним і скасувати повідомлення-рішення від 29 вересня 2010 року № 0002062301/1.
Представник відповідача в судовому засіданні проти заявленого позову заперечував на підставі того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте інспекцією в межах наданих повноважень і відповідно до порушень, які виявлені в процесі перевірки та зафіксовані у відповідному акті.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що за результатами виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопродукт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року ДПІ у Житомирському районі був складений акт №1380/23-0/31191807/0110 від 21.06.2010 року, після чого 30.06.2010 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0002062301, яким позивачеві визначено податкове зобов’язання з податку на добавлену вартість в розмірі 44610 грн. за основним платежем та 22305 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось підприємством у адміністративному порядку. Скарга задоволена частково, спірне податкове повідомлення-рішення №0002062301/0 від 30.06.2010р. (№0002062301/1 від 26.07.2010р.) скасовано та прийнято нове повідомлення-рішення від 29.09.2010р. №0002912301/2 про сплату 47334 грн. податку на добавлену вартість, з яких 44610 грн. за основним платежем та 2724 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Підставою для донарахування податкового зобов'язання було порушення позивачем, зокрема, п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість".
Так, в акті перевірки вказано, що позивачем в дотаційній декларації відображений податок на додану вартість з обсягів реалізації шкур ВРХ та коней, які відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг не входять до групи "м'ясо та м'ясопродукти", що призвело до нарахування, виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам замість сплати податку до бюджету за період з 4 кварталу 2008 року по 4 квартал 2009 року на загальну суму 44610 грн.
Суд погоджується з таким висновком відповідача.
Механізм нарахування та виплати дотацій переробними підприємствами регулюються, на момент виникнення спірних правовідносин, Законом України "Про податок на додану вартість" (далі – Закон), Порядком нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року №805 (далі - Порядок) та Порядком обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 року №291.
Згідно із п. 11.21 ст. 11 Закону, сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок обліку зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до зазначених Порядків, переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі.
За результатами окремого обліку готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та поставкою такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, встановлені зазначеним Законом, з урахуванням вимог нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації. Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перераховується переробним підприємством на його не бюджетний рахунок у строки, встановлені для сплати податку на додану вартість, з урахуванням коштів, перерахованих відповідно до пункту 5 цього Порядку. Переробне підприємство разом з окремою податковою декларацією за кожний звітний (податковий) період подає як підтвердження сплати сум податку реєстр платіжних доручень на фактично зараховані на не бюджетний рахунок кошти і виписку територіальних органів Державного казначейства з не бюджетного рахунка. Суми податку на додану вартість, визначені переробним підприємством за окремою податковою декларацією, щодо яких переробне підприємство не подало органу державної податкової служби підтвердження їх перерахування на не бюджетний рахунок, вважаються такими, що використовуються переробним підприємством не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.
З наведених норм вбачається, що переробним підприємствам надано право на спрямування на дотації сільськогосподарським товаровиробникам лише суми податку на додану вартість, які надійшли до них у складі ціни за реалізовані молоко, молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, виготовлені з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса саме в живій вазі.
Відповідно до листа Міністерства агропромислового комплексу України "Про класифікаційні групи м'ясних і молочних продуктів" від 10.03.1998 року №37-21-1-12/2310, до основних видів м'ясної продукції, які виробляються переробними підприємствами при переробці м'яса в живій вазі і від реалізації яких нараховується сільгосптоваровиробниками дотація, наведені в додатку до цього листа, який передбачає: м'ясо, фасоване м'ясо, субпродукти I та II категорій, ковбасні вироби, м'ясні напівфабрикати, жири тваринні топлені харчові, консерви м'ясні, вироби кулінарні з м'яса.
Згідно із Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97 "М'ясо та субпродукти забійних тварин" (код 15.11) і "М'ясопродукти" (код 15.13) як окремі класи класифікованої продукції входять в групу "М'ясо, м'ясопродукти та продукти забою тварин" (код 15.1). При цьому категорія "Вовна та шкури сирі" (код 15.11.2), до якої входить підкатегорія "Шкури великої рогатої худоби" (код 15.11.22), включена до класу "М'ясо та субпродукти забійних тварин".
Отже, у чинному законодавстві дається визначення продукції, яка охоплюється класифікаціями "м'ясо", "м'ясопродукти", "шкури великої рогатої худоби", як окремих видів продукції.
Таким чином, суд приходить до висновку, що до розрахунку дотацій береться не вся продукція, яка утворюється від забою скота, а лише м'ясо та м'ясопродукти, отримані від забою.
Така позиція суду підтверджується правовою позицією Вищого адміністративного суду України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158-163, 254 КАС України, суд, -
постановив:
Відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: В.А. Липа
Повний текст постанови виготовлено: 22 грудня 2010 р.