Справа № 2- 2004/2010 рік

   РІШЕННЯ

             іменем України

29 грудня 2010 року                                                                

Вінницький районний суд Вінницької області

В складі судді                   Гриценко І.Г.

при секретарі                    Яровій О.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом прокурора Вінницького району в інтересах держави - ВАТ «Ощадбанк» в особі ТВБВ №10001/0160 філії - Вінницького обласного управління ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору, та стягнення заборгованості по кредитному договору,-

                                                  ВСТАНОВИВ:

Прокурор Вінницького району звернувся до суду з позовом в інтересах держави - ВАТ «Ощадбанк» в особі ТВБВ №10001/0160 філії - Вінницького обласного управління ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору, та стягнення заборгованості по кредиту в сумі 1459,52 грн.

В даному позові, прокурор Вінницького району просить винести рішення, яким розірвати кредитний договір № 1045 від 17.01.2007 року укладений між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке районне відділення № 5321 ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1; стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Ощадбанк» в особі ТВБВ №10001/0160 філії - Вінницького обласного управління ВАТ «Ощадбанк» заборгованість по кредитному договору № 1045 від  17.01.2007 року в сумі 1459,52 грн., посилаючись на те, що 17.01.2007 року між ВАТ "Ощадбанк" в особі філії - Вінницьке районне відділення №5321 ВАТ "Ощадбанк" (реорганізоване в ТВБВ №10001/0160 філії Вінницьке обласне управління ВАТ «Ощадбанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1045, відповідно до умов якого (п.п.1.1., 1.2, 1.3) позичальнику банком було надано кредит на споживчі потреби в сумі 5000 грн. 00 коп. зі сплатою 19,5 відсотків річних, з терміном остаточного погашення кредиту 16.01.2009 року.

Пункти 1.5, 1.6, 4.3 Кредитного договору передбачають зобов'язання позичальника точно в строки, обумовлені договором, здійснювати погашення відсотків за користування кредитом не пізніше 30 числа кожного місяця, починаючи з  наступного місяця після видачі кредиту.

Банк виконав свої зобов’язання по кредитному договору, та надав відповідачу кредит в сумі 5000 грн.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно із ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова    установа    (кредитодавець)    зобов'язується    надати    грошові    кошти    (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.    

             Згідно із п.1 ст.1049 параграфа 1 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути   позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

            Відповідно до п.1   ст.1048  ЦК України позикодавець має право на одержання від

позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.    

В порушення п.п.1.1, 1.5, 1.6 Кредитного договору позичальник безпідставно відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань перед банком по кредитному договору, що полягає в порушенні своєчасності сплати відсотків за користування кредитом.  

Пункти 2.2 Кредитного договору встановлюють право банку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, нарахованих відсотків, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобов»язань за кредитним договором.

У відповідності до п.4.2 Кредитного договору вразі порушення взятих на себе зобов’язань, по своєчасному поверненню основної суми кредиту, та сплати відсотків за його користування, позичальник зобов’язався сплачувати банку пеню у розмірі 0,06% за кожен день прострочення платежів.

               Як вбачається з розрахунку суми боргу по кредитному договору  станом на 10.09.2010 року, відповідач погасила по тілу кредиту 4166,60 грн., неповернутою залишилася сума кредиту – 833,40 грн., та 314,68 грн. відсотків. Пеня за прострочення платежів по кредиту складає 311,44 грн. Загальна сума заборгованості по кредиту складає 1459,52 грн.

На адресу відповідача банком було надіслано вимога про погашення заборгованості по кредиту. Однак вимоги Банку, викладені в вимозі залишились невиконаними.

В судове засідання прокурор та представник позивача не з’явилися, надали заяви, згідно яких позов підтримують, просять його за доводити та розглянути справу за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву, згідно якої позов визнає, просить розглянути справу у її відсутність, однак в зв’язку з скрутним матеріальним становищем просить не стягувати з неї пеню.

Оглянувши заяви сторін, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що даний позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.  

    Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 17.01.2007 року між ВАТ "Ощадбанк" в особі філії - Вінницьке районне відділення №5321 ВАТ "Ощадбанк" (реорганізоване в ТВБВ №10001/0160 філії Вінницьке обласне управління ВАТ «Ощадбанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1045, відповідно до умов якого (п.п.1.1.,1.2) позичальнику банком було надано кредит на споживчі потреби в сумі 5000 грн. 00 коп. зі сплатою 19,5 відсотків річних, з терміном остаточного погашення кредиту 16.01.2009 року.

Знайшов підтвердження факт, що станом на 10.09.2010 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1045 від 17.01.2007р. складає 1459,52 грн.

    Відповідач ОСОБА_1 зобов’язалася здійснювати погашення кредиту, відсотків за користування кредитом щомісячними платежами згідно умов договору.

    Позивачем було направлено відповідачці вимогу про погашення заборгованості по кредиту, яка відповідачкою ОСОБА_1 була отримана, однак вона відмовляються в добровільному порядку погасити заборгованість за кредитним договором.    

    У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ч. 1 ст. 1049 позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

    Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

    Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності ч. 1 ст. 1052 у разі невиконання позичальником обов’язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов’язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України, якщо інше не встановлено договором.

    Тому, суд вважає що підлягає розірванню кредитний договір № 1045 від 17.01.2007 року укладений між позивачем та ОСОБА_1 відповідно до ст.651 ЦК України, та з урахуванням скрутного матеріального становища відповідачки ОСОБА_1 підлягає до стягнення з неї на користь банку заборгованість за кредитним договором №1045 від 17.01.2007 року в сумі 1148,08 грн. (тіло кредиту та відсотки), пеня до стягнення не підлягає виходячи з положення ст..551 ЦК України.  

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача  пропорційно до розміру задоволених позовних  вимог, а саме судовий збір у розмірі 51 грн., та 120 грн.  витрат на ІТЗ розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 543, 551, 554, 610,625, 629, 651,1048,  1049, 1050, 1052, 1054 ЦК України, ст. ст.. 10, 11,60,88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, -                

ВИРІШИВ:

                Позов задоволити частково.

    Розірвати кредитний договір № 1045 від 17.01.2007 року укладений між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Вінницьке районне відділення № 5321 ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Ощадбанк» в особі ТВБВ №10001/0160 філії - Вінницького обласного управління ВАТ «Ощадбанк» заборгованість по кредитному договору № 1045 від 17.01.2007 року в сумі 1148 гривень 08 коп.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати: 51 грн. – судового збору, 120 – витрат за ІТЗ розгляду цивільної справи.

В задоволенні решти суми позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: