ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122
ПОСТАНОВА
Іменем України
17.12.2010Справа №2-31/6636-2006А
11 годин 30 хвилин
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі
судді Привалової А.В.
при секретарі судового засідання Баранович Н.М.
за участю представників сторін :
від позивача – Ісаєва Е.Е., дов. у справі
від відповідача – Душенчук Т.Б. , дов. у справі
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом – Державного підприємства «Первомайський виноробний завод» (97520, АР Крим, Сімферопольський район, с.Первомайське, вул.Дьяченко, 5)
до відповідача – Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної республіки Крим (97503, АРК, Сімферопольський район, с.Мірне, вул.Белова, 2)
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Первомайський виноробний завод» у березні 2006 року звернулось до господарського суду АРК з адміністративним позовом до відповідача – Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції з позовними вимогами про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000552602/0, №0000542602/0, №0000542602/0 від 26.10.2005.
Ухвалою господарського суду АРК від 07.03.2006 відкрито провадження по адміністративній справі за даним адміністративним позовом суддею Маргарітовим М.В.
Ухвалою господарського суду АРК від 10-17.04.2006р. провадження по справі зупинено до закінчення розгляду кримінальної справи №106053700452.
Згідно резолюції першого заступника голови господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.01.2007р., у зв’язку із переходом судді Марагарітова М.В. до іншого суду, справа передана на розгляд судді господарського суду АРК Цикуренко А.С. Справі привласнено номер - №2-11/6636-2006А.
Ухвалою господарського суду АРК від 23.01.2007 справа прийнята до свого провадження суддею господарського суду АРК Цикуренко А.С.
Згідно резолюції голови господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2008, у зв’язку із закінченням повноважень судді Цикуренко А.С., справа передана на розгляд судді господарського суду АРК Приваловій А.В. Справі привласнено номер - №2-31/6636-2006А.
Ухвалою господарського суду АРК від 18.03.2008 справа прийнята до свого провадження суддею господарського суду АРК Приваловою А.В.
Ухвалою господарського суду АРК від 02.12.2009 провадження по справі поновлено та призначено до судового розгляду.
У ході судового розгляду справи позивач заявив до суду клопотання про заміну відповідача на належного – ДПІ у Сімферопольському районі АРК у зв'язку з проведеною реорганізацією та припиненням юридичної особи Сімферопольської МДПІ.
Усною ухвалою суду від 18.01.2010, що відображено у протоколі судового засідання, клопотання позивача задоволено та замінено в порядку ст.55 КАСУ відповідача Сімферопольську МДПІ на належного відповідача по справі - ДПІ у Сімферопольському районі АРК, у зв'язку з реорганізацією відповідача.
Ухвалою господарського суду АРК від 06.04.2010 провадження у справі зупинено у зв'язку з призначенням по справі судової економічної експертизи.
Ухвалою господарського суду АРК від 21.09.2010 провадження у справі поновлено, у зв'язку з повідомленням експертною установою про неможливість проведення судово-економічної експертизи за матеріалами справи, з огляду на ненадання сторонами документів, необхідних для проведення експертизи, та несплатою вартості експертизи.
У ході судового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги відповідною заявою про уточнення позовних вимог від 02.02.2010, і просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 15.02.2006р. №0000532602/2, №0000542602/2, №0000552602/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення винесені відповідачем необґрунтовано на підставі акту перевірки №119/23-2/05446858 від 19.10.2005р., висновки якого є помилковими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки позивачем не було допущено виявлених порушень податкового законодавства. Також вказує на те, що законодавством не встановлено обв’язку підприємства здійснювати перевірку дійсності наданих контрагентами документів.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у запереченнях на позов. Вказує, що у ході проведення документальної перевірки було встановлено факт здійснення позивачем операцій з реалізації виноматеріалів контрагентам за підробленими документами, що призвело до неотримання бюджетом сум акцизного збору та податку на додану вартість, відтак спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі достовірних висновків акту перевірки, відповідають діючому законодавству, підстави для їх визнання недійсними відсутні.
Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.
Розгляд справи відкладався в порядку п.2, 3 ст.128, 150 КАС України у зв'язку з неявкою позивача, відповідача у судові засіданні та відсутністю від них заяв про розгляд справи без їх участі.
Згідно абзацу першому пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Адміністративні справи, провадження в яких було відкрито місцевими та апеляційними господарськими судами до початку діяльності відповідного адміністративного суду, розглядаються і вирішуються цими судами відповідно до абазу першого цього пункту.
Відповідно до ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає що, позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З 05.09.2005р. по 12.10.2005р. Сімферопольською МДПІ була проведена планова комплексна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП «Первомайський виноробний завод» за період з 01.07.2004р. по 01.07.2005р., про що складений відповідний акт перевірки №119/23-2/05446858 від 19.10.2005р.
Перевіркою встановлені порушення, зокрема, п.4 ст.7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» в частині сплати до бюджету акцизного збору, в результаті чого занижено акцизний збір на загальну суму 1611899,00грн.; п.4.1 ст.4, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 29296,00грн., а також зменшено від’ємне значення чистої суми ПДВ за жовтень 2004 року на суму 2744,00грн., за травень 2005 року на суму 3083грн.
На підставі виявлених порушень за вказаним актом перевірки Сімферопольською МДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення:
- №0000532602/0 від 26.10.2005р. про донарахування 161899,00грн. акцизного збору, 80949,50грн. штрафних санкцій, всього на суму 242848,50грн.;
- №0000542602/0 від 26.10.2005р. про донарахування 29296,00грн. податку на додану вартість, 14648,00грн. штрафних санкцій, всього на суму 43944,00грн.;
- №0000552602/0 від 26.10.2005р. про зменшення суми бюджетного відшкодування за п’ять місяців 2005р. на 3083,00грн. і застосування штрафних санкцій на суму 308,30грн.
За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 26.10.2005р., прийнятих Сімферопольською МДПІ за актом перевірки №119/23-2/05446858 від 19.10.2005р., відповідачем на підставі рішення Державної податкової адміністрації в АРК від 08.02.2006р. №892/7/25-007 були винесені податкові повідомлення рішення від 15.02.2006р.:
- №0000532602/2 про донарахування акцизного збору в сумі 242848,50грн., у тому числі 161899,00грн. за основним платежем та 80949,50грн. штрафних санкцій;
- №0000542602/2 про донарахування податку на додану вартість в сумі 43944,00грн., у тому числі 29296,00грн. податку та 14648,00грн. штрафних санкцій;
- №0000552602/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 3083,00грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1541,50грн.
Незгода позивача із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями стала підставою для звернення до суду із даним адміністративним позовом.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняти (вчинені) ці рішення на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.86 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Первомайський виноробний завод» є виробником первинного та вторинного виноробства, а також виробником алкогольних напоїв (виноробної продукції) та виноробної продукції з виноробної плодово-ягідного сировини. Підприємство зареєстроване як платник акцизного збору і щомісяця має надавати податковому органу відповідні розрахунки із зазначенням кількості реалізованих виноматеріалів.
В наданих для перевірки документах в липні та серпні 2004р. підприємство відобразило продаж виноматеріалів «Белая скала» на адресу ТОВ «Винзавод Крим», (Красногвардійський район, с.Восход) в кількості 12331,4 на суму 123317,0грн., ПДВ 24663,4грн., а також в лютому, квітні і травні 2005р. на адресу Колгосп-заводу «Рускополевський» (Закарпатська область, Тячевський район) в кількості 3858,5 на суму 34085,27грн., ПДВ 6817,05грн.
Державне підприємство «Первомайський виноробний завод» в довідках, наданих податковій інспекції до розрахунків акцизного збору відобразило, що обороти з передачі виноматеріалів ТОВ «Винзавод Крим» та Колгосп-заводу «Рускополевський» для виробництва підакцизних товарів не є об’єктом оподаткування згідно п. «б» ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від 26.12.1992р. №18-92 (із змінами та доповненнями), яким передбачено, що об’єктом оподаткування є обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислового перероблення (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх робітників.
Позивач до перевірки надав копії довідок: №97 від 95.08.2004 вих.№32589/61-199, видана ТОВ «Винзавод «Крим», за якою ТОВ «Винзавод Крим» є виробником підакцизних товарів (виноробної продукції), та №16 від 03.02.2005 вих.№2356/15-00, №76 від 04.04ю2005 вих.№3784/17-21, №89 від 04.05.2005 вих.№3817/18-32, що видані колгосп-заводу «Русополевський», відповідно до яких останній є виробником підакцизних товарів (виноробної продукції).
Однак, у ході перевірки відповідачем встановлено, що за даними РУ ДААК ДПА України в АР Крим такої довідки ТОВ «Винзавод Крим» (Красногвардійський район) не видавалось, за даними Джанкойської ОДПІ вказаний платник податків з квітня 2004р. не функціонує, не надає звітність, ліцензія на продаж алкогольних напоїв йому анульована наказом ДААК ДПА України від 26.08.2004р. Згідно даних ДПІ в Тячевському районі Закарпатської області зазначені довідки Колгосп-заводу «Рускополевський» (Закарпатська область, Тячевський район) також не видавались.
Таким чином, податковим органом згідно зі ст.ст.1, 2 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий і алкогольні напої» №178/96-ВР від 07.05.1996р. позивачеві був нарахований акцизний збір на підакцизну продукцію в сумі 161899,00грн. В результаті того, що позивач відвантажив підакцизну продукцію і не донарахував акцизний збір у вказаній сумі, підприємству на підставі п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про податок на додану вартість» донараховано ПДВ в сумі 29296,0грн. і зменшено від’ємне значення ПДВ в розмірі 3083,0грн.
Державне підприємство «Первомайський виноробний завод» в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що згідно Положення про порядок нарахування, строках оплати і надання розрахунку акцизного збору, суб’єкт підприємницької діяльності при отриманні підакцизних товарів (крім спирту етилового), які є сировиною для виробництва інших підакцизних товарів і відповідно до законодавства не підлягають оподаткуванню акцизним збором, повинен надати власнику підакцизної сировини копію довідки за формою.
ТОВ «В-3 Крим» та Колгосп-завод «Рускополевський» такі довідки позивачеві надали, тому продукція була їм відвантажена. На думку позивача, він не повинен був і не мав змоги перевіряти справжність наданих документів.
За результатами перевірки органами МВС по факту придбання виноматеріалів контрагентами за підробленими документами було порушено кримінальну справу. Вироком Сімферопольського районного суду АР Крим від 13.08.2009р. і ухвалою апеляційного суду АРК від 19.11.2009р. ОСОБА_1. і ОСОБА_2 визнані винними в скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.190, 358 Кримінального кодексу України.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Факт підробки документів, на підставі яких ДП «Первомайський виноробний завод», як платник податків, у своїй податковій звітності за відповідний період не відобразило наявність податкових зобов’язань, встановлений вироком суду в кримінальній справі.
Таким чином, висновки податкового органу, викладені у акті перевірки №00119/2302/5446858 від 19.10.05р., щодо заниження позивачем податкових зобов’язань з акцизного збору та податку на додану вартість, а також неправомірного завищення бюджетного відшкодування у відповідні податкові періоди, відповідають дійсним обставинам справи і є обґрунтованими.
Відповідно до п.2 статті 3 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби» (в редакції чинної на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають оподаткуванню вартість і обсяги імпортованої або обороти з реалізації (передачі) української сировини, яке ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів.
Статтею 2 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий, і алкогольні напої» встановлені ставки акцизного збору, зокрема: на вироблені в Україні з вітчизняної сировини виноматеріали (код згідно УКТ ВЕД 2204 30), які реалізуються посередницьким організаціям та населенню, і виноматеріали, вироблені на підприємствах первинного виноробства для суб’єктів підприємницької діяльності, які не є виробниками виноробної сировини (винограду), крім підприємств вторинного виноробства, яки використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції – 1,0грн. за1 літр.
Згідно підпункту 4.1 пункту 4 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від 19.03.2001 №111 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02.04.2001 за №295/5486, платники акцизного збору самостійно нараховують суму податкового зобов’язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору. Платники акцизного збору не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, надають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації Розрахунок за формою згідно додатку 1 до вказаного Положення.
Платники акцизного збору зобов’язані самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, встановлену в наданому ними розрахунку, на протязі 10 календарних днів, наступних за останнім днем надання розрахунку (п. 6.7 Положення).
Суб’єкт підприємницької діяльності при отриманні підакцизних товарів (крім спирту етилового), які є сировиною для виготовлення інших підакцизних товарів і згідно з законодавством не підлягають оподаткуванню акцизним збором, повинен надати власнику підакцизної продукції сировини копію довідки по формі, наведеній в додатку 5 даного Положення, засвідчену у встановленому порядку. Така довідка видається СПД органом державної податкової служби за місцем реєстрації і діє на протязі звітного періоду.
Беручи до уваги, що такі довідки органами Державної податкової служби за місцем реєстрації контрагентів позивача не видавались, відповідачем обґрунтовано визначено позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням суму акцизного збору в сумі 242848,5грн.
Згідно з пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. база оподаткування операцій по поставці товарів (послуг)встановлюється виходячи з договірної вартості, встановлено по вільних цінах, але не нижче звичайних цін, з урахуванням акцизного збору, ввізним митним митом, інших загальнодержавних податків и зборів (обов’язкових платежів), за виключенням податку на додану вартість, який включається в вартість товару (послуг), згідно з законами України з питань оподаткування. В склад договірної вартості включається будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, які передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Пунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» №2181-Ш від 21.12.2000р. (щі змінами і доповненнями) встановлено, що в разі, якщо контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податку на підставах, викладених в підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 даного Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф в розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний із податкових періодів, встановлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який приходиться отримання таким платником податку податкового повідомлення від контролюйочого органу, але не більш як п’ятдесят відсотків такої суми і не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк несплати, незалежно від кількості минулих податкових періодів.
Пунктом 8 Інструкції про порядок застосування і стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказам ДПА України від 17.03.2001р. №110 передбачено, що в разі , коли за результатами перевірки виявляється факт завишення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завишення вважається сумою податкового зобов’язання, прихованою від оподаткування, і до нього застосовуються санкції згідно з законодавством.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт заниження позивачем податкових зобов’язань за відповідний період зі сплати сум акцизного збору та податку на додану вартість. Відтак, спірні податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем обґрунтовано, на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Положенням частини 3 та 4 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» визначено, що обов’язок юридичної і фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється тільки за сплатою податку, збору (обов’язкового платежу).
Статтю 11 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.
Доводи позивача, викладені у позовній заяві, не можуть бути підставою для скасування спірних податкових-повідомлень рішень, оскільки саме позивач є платником податків і саме на нього законом покладено обов’язок правильно обчислювати та своєчасно сплачувати податки і збори, а у випадку недодержання вимог законів про оподаткування, передбачена відповідальність такого платника податків. Встановлений же приговором суду факт спричинення підприємству збитків злочинними діями за підробленими документами гр. ОСОБА_1. і ОСОБА_2 не звільняє платника податків від зобов’язань сплатити правомірно донараховані суми податків. На думку суду, позивач не позбавлений права вимагати в судовому порядку стягнення донарахованих податковим органом сум податкових зобов’язань з винових осіб в порядку регресу.
Довід позивача про відсутність в нього обов’язку перевіряти дійсність поданих йому контрагентами документів, не може бути підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень, якими позивачу правомірно донараховано податкові зобов’язання.
При таких обставинах справи суд не знаходить правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2006р. №0000532602/2, №0000542602/2, №0000552602/2, а наведені у позові доводи не можуть бути підставою для їх скасування. Вищевикладене є підставою для відмови у повному обсязі Державному підприємству «Первомайський виноробний завод» у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 17.12.2010. оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови підписано 21.12. 2010р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 72, 94, 98, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку і строки, передбачені пунктом 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі – з дня складення у повному обсязі). Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Привалова А.В.