Судове рішення #13015027


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



                                                                                                      № 2а-6065/10/2370

23 грудня 2010 року                                                                                                м. Черкаси  

      10 год. 10 хв.                                                                                                                 

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді       Чалої А.С.,

при секретарі                Журавлі В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Сміла Черкаська область до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення простроченої заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України місті Сміла Черкаської області звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 борг зі сплати страхових внесків за період з липня по вересень 2010 року в сумі 758 грн. 46 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач  зазначає, що відповідач, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. за № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р. за № 64/8663 зобов’язаний вчасно та в повному обсязі здійснювати сплату страхових внесків. Разом з тим, всупереч цьому відповідач належні суми внесків на загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування не сплатив.

Позивач в судове засідання представника свого не направив, проте надіслав заяву, з якої вбачається, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи провести без участі представника за наявними матеріалами в справі.

Відповідач в судове засідання не з’явився з невідомих причин, хоча був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, заяву про розгляд справи без його участі або заперечень проти позову не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, суд приходить до наступного.

Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 24.11.1010 року, зареєстрований виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області 23.11.2009 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та зареєстрований в Пенсійному фонді як платник страхових внесків.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі –«Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Частиною 1 статті 1 цього Закону визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі –«Закон № 1058-IV»).

Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в місті Сміла Черкаської області було проведено перевірку відповідача щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 04.11.2010 року.

В ході перевірки було встановлено, що відповідачем було порушено ч. 6 ст. 20 Закону № 1058, а саме не сплачено в повному обсязі страхові внески за липень, серпень та вересень 2010 року на загальну суму 758 грн. 46 коп.

У зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни позивачем, на підставі частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV, направлялась вимога про сплату боргу № Ф –164 від 04.11.2010 року, проте не була ним отримана, про що свідчить відмітка на конверті: неповна адреса.

          Частина 3 ст. 106 Закону №1058 передбачає, що протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом –«Закон № 1058-IV»).

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: зокрема фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до ст. 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону.

Відповідно до частини 6 статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 2 статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом 6 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно п. 2 ч. 8 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV суб’єкти підприємницької діяльності, які знаходяться на загальній системі оподаткування сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску.

Відповідно до статті 4 Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Визначення мінімального страхового внеску наведено у ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як суми коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Мінімальний страховий внесок розраховується згідно з п. 4.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою ПФУ від 19.12.2003 р. № 21-1.

Оскільки мінімальний розмір заробітної плати згідно Законів України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20.10.2009 року № 1646-VI та  «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року № 2154-VI з 1 липня по 1 жовтня 2010 року становив 888 грн., то це означає, що розмір мінімального страхового місячного внеску за цей період становив 294 грн. 82 коп. (888 грн. х 33,2%).

Так як сума страхових внесків на пенсійне страхування за місяць, сплачених позивачем нижча  мінімального страхового внеску, то за період з липня по вересень 2010 року відповідачу було донараховано 758 грн. 46 коп. страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед Пенсійним фондом України становить 758 грн. 48 коп. (294 грн. 82 коп. х 3 місяці –126 грн. самостійно сплачених відповідачем страхових внесків).

Беручи до уваги те, що узгоджену суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 758 грн. 48 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надавав,  тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (20700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 35, код ЄДРПОУ 21366449) заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 758 (сімсот п’ятдесят вісім) грн. 46 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 –187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                    А.С. Чала

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація