ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-5117/10/2370
22.12.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Гаврилюка В. О.,
суддів Мишенка В. В., Руденко А. В.,
секретар судового засідання –Хоменко О. О.,
за участю представників:
позивача –ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача –Левенець А. Л., Маламужа О. В., Темченко Ю. П.,
прокуратури –Алексєєнка Б. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_7 до державної податкової інспекції у місті Черкаси, за участю прокуратури м. Черкаси, про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Фізична особа –підприємець ОСОБА_7 подала позов про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкаси від 18 жовтня 2010 року № 0000012650/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 1 253 184 грн., в тому числі 835 456 грн. основного платежу та 417 728 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що право платника податку на податковий кредит регулюється виключно Законом України “Про податок на додану вартість”, а не будь-якими поясненнями, ветеринарними свідоцтвами, протоколами, криміналістичними експертизами; ТОВ “Будмонтажмастер” виписало відповідні податкові накладні, за якими було придбано пептон (сир у порошку) на загальну суму 5 012 738 грн. 92 коп., в тому числі ПДВ –835 456 грн. 32 коп., розрахунок за який проведено в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.
Також позивач зазначає, що акт документальної перевірки № 14/35-2311703607 від 30 вересня 2010 року складений безпідставно, з порушенням вимог законодавства, яке регулює право органів державної податкової служби проводити відповідні перевірки, підстави та порядок їх проведення.
Крім того, позивач стверджує, що в період з 13 по 26 травня 2009 року державною податковою інспекцією у місті Черкаси проведено планову перевірку фінансово-господарської діяльності за період з 01.07.2007р. по 31.03.2009р., про що складено акт від 26.05.2009р. № 642/17-2111, згідно якого було донараховано податкове зобов’язання по податку на додану вартість за липень 2007 року в розмірі 11 825 грн. Зазначеним актом охоплено період червень та липень 2008 року та господарські правовідносини з ТОВ “Будмонтажмастер”. Будь-яких інших порушень законодавства стосовно податку на додану вартість інспекцією виявлено не було.
Також в позові зазначено, що при складанні податкових декларацій з податку на додану вартість за червень та липень 2008 року та додатків № 5 до них господарські операції з придбання пептону в ТОВ “Будмонтажмастер” були відображені в розділі “податковий кредит”, а господарські операції по реалізації цього ж пептону до ТОВ ВО “Моліс” за цей же період були відображені в розділі “податкові зобов’язання”.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог зазначивши при цьому, що органи державної податкової служби мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів); податкові накладні, виписані ТОВ “Будмонтажмастер” на користь позивача, не відповідають вимогам законодавства, оскільки за поясненнями директора товариства ОСОБА_8, він фінансово-господарську діяльність не здійснював, первинні бухгалтерські документи не підписував, угоди з іншими суб’єктами господарювання не укладав, звітність до податкових органів не подавав та не уповноважував на вищевказані дії інших осіб.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили та просили в його задоволенні відмовити повністю.
Представник прокуратури в судовому засіданні також проти адміністративного позову заперечив та просив в його задоволенні відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.
Позивач, як фізична особа –підприємець, зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради 10.02.2003р.
За результатами проведеної Державною податковою адміністрацією в Черкаській області невиїзної документальної перевірки з питань повноти визначення податку на додану вартість при здійсненні операцій з ТОВ “Будмонтажмастер” за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. складено акт від 30.09.2010р. № 14/35-2311703607.
В акті перевірки зазначено, що невиїзна документальна перевірка проведена на підставі службового посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 23.04.2010р. ДПА в Черкаській області, Темченко Юлією Павлівною згідно п. 1 ст. 11, ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, постанови апеляційного суду Черкаської області № 1029 від 06.09.2010р. Перевірка проводилась в приміщенні ДПА в Черкаській області.
При перевірці з питання взаємовідносин з ТОВ “Будмонтажмастер” були використані наступні документи: банківські виписки; пояснення ОСОБА_8 від 21.09.2010р., ОСОБА_7 від 24.02.2010р., ОСОБА_2 від 15.02.2010р. та ОСОБА_9 від 24.02.2010р.; ветеринарні свідоцтва, видані ТОВ “Ексімстар” Сумською міською лікарнею державної ветеринарної медицини; акт планової документальної перевірки від 26.05.2009р. № 642/17-2111; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 28.04.2010р.; постанова про порушення кримінальної справи від 30.03.2009р.; декларації з податку на додану вартість СГД –ФО ОСОБА_7 за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. та податкові декларації ТОВ “Будмонтажмастер” за цей період; висновок експерта № 1057 від 01.12.2009р.
Перевіркою встановлено, що відповідно до податкових накладних, виписаних від імені ТОВ “Будмонтажмастер”, СГД –ФО ОСОБА_7 відобразила у додатку № 5 до декларацій з ПДВ за червень-липень 2008 року придбання сухого сиру “Пептон” на загальну суму 5 012 738 грн. 92 коп., в тому числі ПДВ –835 456 грн. 32 коп. В акті зазначено перелік податкових накладних, їх порядкові номера та вартість товару, з приміткою, що цей перелік наведено в запиті про проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з контрагентом № 3580/17-2116 від 25.05.2009р., надісланого ДПІ у місті Черкаси до ДПІ у Оболонському районі міста Києва.
Відповідно до виписок банку СГД –ФО ОСОБА_7 здійснила перерахування грошових коштів на користь ТОВ “Будмонтажмастер” на загальну суму 5 012 738 грн. 92 коп.
В подальшому СГД –ФО ОСОБА_7 здійснила реалізацію сухого сиру “Пептон” на користь ТОВ “Виробниче об’єднання “Моліс” на загальну суму 5 029 685 грн. 29 коп., в тому числі ПДВ –832 280 грн. 88 коп., відповідно до податкових накладних, видаткових накладних та товарно-транспортних накладних. Згідно виписок банку ТОВ “Виробниче об’єднання “Моліс” перерахувало СГД –ФО ОСОБА_7 грошові кошти на загальну суму 5 029 685 грн. 29 коп.
Також в акті перевірки встановлено, що відповідальним за фінансово-господарську діяльність ТОВ “Будмонтажмастер” за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. був громадянин ОСОБА_8, який фінансово-господарську діяльність не здійснював, первинні бухгалтерські документи не підписував, угоди з іншими суб’єктами господарювання не укладав, звітність до податкових органів не подавав та не уповноважував на вищевказані дії інших осіб.
З урахуванням викладеного орган державної податкової служби дійшов висновку, що податкові накладні, виписані ТОВ “Будмонтажмастер” на користь СГД – ФО ОСОБА_7 не відповідають вимогам ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, і відповідно до пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не є документами, що підтверджують суми сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість у зв’язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей у ТОВ “Будмонтажмастер” і тим самим не підлягають включенню до складу податкового кредиту.
Таким чином встановлено, що позивач занизив податок на додану вартість в сумі 835 456 грн., в тому числі за червень 2008 року –252 606 грн., за липень 2008 року –582 850 грн.
На підставі акту від 30.09.2010р. № 14/35-2311703607, згідно з пп. “б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 18 жовтня 2010 року № 0000012650/0 про визначення позивачу суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 1 253 184 грн., в тому числі 835 456 грн. основного платежу та 417 728 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі –Закон № 168/97-ВР).
Згідно пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податкове зобов’язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Підпункти 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачають обов’язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Враховуючи, що в матеріалах справи міститься акт державної податкової інспекції у місті Черкаси від 26.05.2009р. № 642/17-2111 про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства про оподаткування приватного підприємця ОСОБА_7, в якому при перевірці були використані первинні бухгалтерські документи за період з 01.07.2007р. по 31.09.2009р., а також встановлення в акті перевірки від 30.09.2010р. № 14/35-2311703607 наявності відповідних податкових накладних та фактичне визнання сторонами їх наявності, зважаючи також на інші матеріали справи та вимоги частини 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про фактичне існування податкових накладних, виписаних ТОВ “Будмонтажмастер” на користь позивача у зв’язку з придбанням останнім сухого сиру “Пептон” на загальну суму 5 012 738 грн. 92 коп.
При цьому суд зазначає, що ні в акті перевірки державної податкової інспекції у місті Черкаси від 26.05.2009р. № 642/17-2111, ні в акті перевірки від 30.09.2010р. № 14/35-2311703607, ні в запереченнях на адміністративний позов відповідач не зазначає, що вказані податкові накладні були виписані без зазначення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
Відповідно до частини 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Як свідчать матеріали справи, позивач в червні та липні 2008 року отримав від ТОВ “Будмонтажмастер” податкові накладні за придбаний сухий сир “Пептон” на загальну суму 5 012 738 грн. 92 коп. Будь-які докази того, що вказане товариство на момент виписки податкових накладних не було платником податку на додану вартість в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані.
Крім того, за даними податкових декларацій з податку на додану вартість за червень та липень 2008 року позивач задекларував обсяги придбання товарів від ТОВ “Будмонтажмастер” в розмірах, відповідно, 1 263 031 грн. (ПДВ –252 606 грн.) та 2 914 250 грн. (ПДВ –582 850 грн.), а ТОВ “Будмонтажмастер” згідно наданих відповідачем додатків № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за цей період задекларував в розділі “податкові зобов’язання” відповідні суми податку.
Додатково суд зазначає, що відповідач при винесенні податкового повідомлення-рішення не посилався на фактичне нездійснення господарських операцій позивача щодо придбання сухого сиру “Пептон” на загальну суму 5 012 738 грн. 92 коп.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд при вирішенні питання правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення враховує приписи статті 2, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкаси від 18 жовтня 2010 року № 0000012650/0.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 3 (три) грн. 40 коп. судового збору
Суддя В.О. Гаврилюк