АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-21079/10                         Категорія ЦП: 37

Головуючий у першій інстанції -     Добров П.В.                      

Доповідач – Каранфілова В.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24  грудня  2010 року                                          м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого    -   Каранфілової В.М.

суддів               -   Єрьомін А.В. , Фальчук В.П.

при секретарі   -   Йовенко К.Є., Петренко Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2  на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 жовтня 2010 року по цивільній справі за позовом   ОСОБА_3 до  ОСОБА_2   про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення від права спадкування за законом, визнання права власності, -

встановила:

15.11.2006 року позивач ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись з позовом до відповідачки про визнання  права власності на 1\2 частину  будинку,  розташованому по АДРЕСА_1, вказуючи, що   вони являються дітьми померлого  ІНФОРМАЦІЯ_1  ОСОБА_5 Після його смерті залишилась спадщина у вигляді 1\2 частини  вказаного будинку і вони як спадкоємці 1 черги мають право на спадщину.

ОСОБА_2, заперечуючи проти позову, пред’явила зустрічний позов про усунення від права на спадкування позивачів, вказуючи, що вони  ухилялися  від виконання  обов’язку щодо  утримання спадкодавця \ а.с.46-47\. 19.06.2008 р. ОСОБА_2 доповнила свої вимоги, просила визнати  за нею  право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 \а.с.71-72\.

 10.02.2008 року ОСОБА_3, уточнивши свої позовні вимоги, просила визнати частково недійсним заповіт від  07.04.2004 року, складений ОСОБА_7 на ім’я ОСОБА_2 в частині 1\2  спадкового майна – 1\2 частини  спірного будинку. Просила визнати за нею право власності на 5\8 частини вказаного домоволодіння та на 1\2 частину грошових вкладів на ім’я ОСОБА_5 та ОСОБА_7, вказуючи при цьому, що вона являється спадкоємицею після смерті батька ОСОБА_5, а спірний будинок було побудовано у період   шлюбу його з ОСОБА_7 і батько був власником 1\2 частини його за законом. Грошові вклади на ім’я батька та ОСОБА_7 також належали подружжю у рівних частинах кожному і на 1\2 частину їх  вона як спадкоємиця ОСОБА_5 має правоа.с.57-59\.

16.09.2009 року ОСОБА_3, уточнила свої вимоги, доповнивши їх  вимогами про визнання частково недійсним свідоцтва про  право на спадщину за заповітом на земельну ділянку розміром 4,57 га  а.с. 99-101\.

ОСОБА_4  09.04.2008 року відмовився від свого позову та визнав уточнений позов  ОСОБА_3 \а.с.62\.

Рішенням суду від 11 жовтня 2010 року позовні  вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частину жилового будинку АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 Визнано за нею право власності на 1\2 частину банківських вкладів на рахунках ОСОБА_7  у філіях ВАТ Державний ощадний банк України» у порядку спадкування  за законом після смерті батька ОСОБА_5 визнано за нею право власності на 1\2 частину  банківських вкладів на рахунках ОСОБА_7 відкритих  у філіях ВАТ «Державний ощадний банк України» в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5 У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 задовольнено частково. Визнано за нею право власності на 1\2 частину житлового будинку АДРЕСА_1.

В  апеляційній  скарзі  апелянт  просить  рішення  суду  скасувати та  ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог та відмовити у задоволені вимог ОСОБА_3,  посилаючись  на  те,  що  рішення  постановлено  з  порушенням  норм матеріального та процесуального права.

Колегія  суддів,  заслухав  суддю – доповідача,  вивчив  матеріали  справи  в  межах  доводів  апеляційної  скарги, заперечень  на них, вважає,  що  апеляційна  скарга  підлягає частковому задоволенню,  а рішення суду – скасуванню з ухваленням нового рішення,  з  наступних  підстав.

Задовольняючи  частково позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що  вона являється спадкоємицею померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька  ОСОБА_5, а  він мав право на 1\2 частину будинку АДРЕСА_1, який  по документам належав його дружині  ОСОБА_7, оскільки  був побудований  у шлюбі, а також мав право на 1\2 частину грошових вкладів на своє ім’я та на ім’я ОСОБА_7 Сама ОСОБА_3 прийняла спадщину у встановлений законом строк, подав про це заяву в нотаріальну контору. Суд погоджується з висновком суду, що  ОСОБА_3 являється спадкоємицею  померлого батька і прийняла спадщину у встановлений законом строк.

Суд також погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у позові ОСОБА_2 про усунення ОСОБА_3 від права на спадкування, оскільки  суду не надано доказів, що вона ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві.

Такий висновок суду відповідає вимогам ст. 1224 ЦК України.

    Разом з тим, з висновками суду  про визнання права власності за  спадкоємцями колегія погодитись не може.

Задовольняючи позов на підставах спадкового права, суд першої інстанції не врахував, що в спадщину може передаватися лише те, що на законних підставах належало спадкодавцям.

В матеріалах справи відсутні будь-які правовстановлюючі документи на спірний будинок.

Сторони по справі не заперечували проти того, що забудовником була ОСОБА_7,  яка проживала в зазначеному будинку.

Однак, проект на забудову не затверджувався і будинок в експлуатацію не здавався, свідоцтво про право власності на будинок не видавалося.

Згідно довідки виконкому Красносільської  сільської ради Комінтернівського району Одеської області згідно запису у погосподарській  книзі № 25 стор.48, житловий будинок з надвірними господарськими спорудами та будівлями, розташований по АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_7. Згідно з  листом Комунального підприємства Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації від 14.12.20110 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано. У відділі містобудування та архітектури Комінтернівської райдержадміністрації відсутня інформація щодо видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки у АДРЕСА_1.

Дійсно на ім'я ОСОБА_7  згідно з наказом від 26.1х.1081 року було виділено земельну ділянку для індивідуального будівництва у розмірі 0,15 га у с. Переможне.

Проаналізувавши викладене, колегія вважає, що спірний будинок є самовільно побудованим.  Наслідки самовільно побудованого будинку були передбачені ст.105 ЦК України в редакції 1963р..

Відповідно до вказаної норми права, громадянин, який побудував будинок без дозволу, або без затвердженого проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил не вправі розпоряджатися цим будинком.    

Самовільно побудований будинок не є об’єктом права особистої власності, а в разі, якщо спадкодавцем було здійснено самочинне будівництво, то до спадкоємців переходить лише право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.  

Однак з такими вимогами сторони до суду не зверталися.

Доводи. про те, що був дозвіл на будівництво і будинок рахується в погосподарській книзі,  не є підставою для внесення спірного будинку в спадкове майно.

З урахуванням викладеного колегія приходить до висновку, що спадщина у вигляді спірного будинку після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_7, не відкривалась, а тому взаємні вимоги сторін про визнання права власності в порядку спадкування за законом на спірний будинок  не засновані на законі.

При вирішенні спору по суті суд першої інстанції даних обставин не врахував, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам закону.

За таких обставин це рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні  як первісного, так і зустрічного позовів на підставі п.п.1,4 ч.1 та ч.2 ст.309 ЦПК України.  

            Відповідно до позову про визнання права на спадкування на грошові вклади, колегія вважає можливим визнати за ОСОБА_3  право на спадкування  на 1\2 частину грошових вкладів на ім’я ОСОБА_7, оскільки половина з них належала її чоловіку ОСОБА_5  і на 1\2 частину вкладів на ім’я ОСОБА_5, як спадкоємиці першої черги. Однак оскільки вона звернулась своєчасно до нотаріальної контори, то нотаріус і повинен видати їй свідоцтво про право власності на вказані вклади.

Відносно позову про визнання частково недійсним заповіт від  07.04.2004 року, складений ОСОБА_7 на ім’я ОСОБА_2 в частині 1\2  спадкового майна – 1\2 частини  спірного будинку, суд погоджується з висновком суду про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч 1  п 2 , 309, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 жовтня 2010 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У позові ОСОБА_3 про визнання права власності на 1\2 частини жилого будинку АДРЕСА_1, відмовити.

Визнати за ОСОБА_3 право на спадкування 1\2 частини банківських вкладів на рахунках ОСОБА_7 та ОСОБА_5.

В іншій частині позову ОСОБА_9 відмовити.

У позові ОСОБА_2 про усунення від права спадкування ОСОБА_3 після смерті батька  ОСОБА_5 відмовити.

У позові ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування на буд. АДРЕСА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене у касаційну інстанцію  протягом  20 днів  з  дня його  проголошення.

Судді апеляційного суду Одеської області                 В.М.Каранфілова

                                        А.В.Єрьомін

                                                                                                                        В.П.Фальчук