КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-167/09 Головуючий у 1-й інстанції: Сушко О.О.
Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Ключковича В.Ю.,
суддів Борисюк Л.П.,
Бараненка І.І.,
при секретарі Черняк К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Вінницької регіональної філії Центру державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах та Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 17 вересня 2009 року у справі за адміністративним позовом Ладижинської міської ради Вінницької ради до Вінницької регіональної філії Центру державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах, третя особа –Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області про припинення дійсності державного акту на право користування землею та зобов’язання внести відповідні зміни до державного реєстру землеволодіння та землекористування, -
В С Т А Н О В И В :
У червні 2009 року Ладижинська міська рада Вінницької області звернулася до суду з позовом про скасування державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 015342.
Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 17 вересня 2009 року позов задоволено частково. Зобов’язано державне підприємство «Центр державного земельного кадастру»в особі Вінницької регіональної філії провести державну реєстрацію припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,30 га за кадастровим номером 0524381200:03:000:0514, розташованої на території Ладижинської міської ради Вінницької області, наданого Вінницькій обласній державній інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 015342 від 14.07.2005 року.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а постанова суду –скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, прийшов до висновку про те, що у зв'язку з припиненням діяльності Вінницької обласної державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства припинилося її право на користування земельною ділянкою площею 0,30 га, згідно державного акту серії ЯЯ № 015342 від 14.07.2005 року, виданого Тульчинською РДА Віницької області а відтак, відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно»відповідач повинен здійснити державну реєстрацію припинення права користування даною земельною ділянкою.
Однак з таким висновком суду не можна погодитися виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що відповідно до державного акту серії ЯЯ № 015342 від 14.07.2005 року на право користування земельною ділянкою, виданого Тульчинською районною державною адміністрацією Вінницької області, Вінницька обласна державна інспекція охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства мала у постійному користуванні земельну ділянку площею 0,30 га на території Заозерянської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.
Постановою Верховної Ради України № 1081-У від 24.05.2007 року «Про зміну меж міста Ладижина та Тульчинського району Вінницької області»зазначена вище земельна ділянка включена у межі міста Ладижин Вінницької області.
30.04.2009 року позивач звернувся до відповідача з листом, у якому просив внести відповідні зміни до державного реєстру землеволодіння та землекористування стосовно припинення державної реєстрації вказаного вище акту.
Відповідно до підпункту «в»статті 141 ЗК України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.
Як вбачається з матеріалів справи, Вінницька обласна державна інспекція охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства була реорганізована у Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області згідно наказу № 8 від 15.02.2007 року Державного комітету рибного господарства України, та стала правонаступником першої.
03.07.2009 року Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області звернулося з листом до позивача, щодо переоформлення державного акту на право користування спірною земельною ділянкою, але відповіді не отримало.
Відповідно до ч.1 ст.104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Аналіз вищевикладеного свідчить про те, що оскільки Вінницька обласна державна інспекція охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства була реорганізована у Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області, припинення діяльності юридичної особи та її ліквідації не здійснювалось, а відбувся лише факт припинення юридичної особи шляхом передання всього його майна, прав та обов'язків іншій юридичній особі, наслідком якого є перетворення та правонаступництво із збереженням форми власності, майна, завдань, прав та обов'язків для вищевказаного правонаступника.
Судом першої інстанції не було враховано те, що припинення користування земельною ділянкою з боку державного підприємства, установи і організації можливе лише тоді, коли вони, як юридичні особи, припиняють свою діяльність, пов'язану з неможливістю в подальшому реалізовувати свої суб'єктивні права та виконувати свої правові обов'язки.
Відповідно до розділу 4 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 02.07.2003 р. № 174 та зареєстрованого в Мін'юсті України 25.07.2003 р. за № 641/7962 лише передбачено проведення у відповідній Книзі реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку, державних актів на право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі. Тому судом не може бути зобов’язано відповідача провести державу реєстрацію припинення права постійного користування земельною ділянкою без визнання правовстановлюючого документу на земельну ділянку недійсним і не скасувавши його реєстрацію.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги про припинення дійсності державного акту на право користування земельною ділянкою є безпідставними, оскільки таке припинення не передбачено діючим законодавством.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційні скарги Вінницької регіональної філії Центру державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах та Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області необхідно задовольнити, а постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 17 вересня 2009 року частково скасувати та прийняти у скасованій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 195, 196,198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційні скарги Вінницької регіональної філії Центру державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах та Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області –задовольнити частково.
Постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 17 вересня 2009 року –скасувати в частині зобов’язання державного підприємства «Центру державного земельного кадастру»в особі Вінницької регіональної філії провести державну реєстрацію припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,30 га за кадастровим номером 0524381200:03:000:0514, розташованої на території Ладижинської міської ради Вінницької області, наданого Вінницькій обласній державній інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 015342 від 14.07.2005 року.
У задоволенні позову Ладижинської міської ради Вінницької ради до Вінницької регіональної філії Центру державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах, третя особа –Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області про припинення дійсності державного акту на право користування землею та зобов’язання внести відповідні зміни до державного реєстру землеволодіння та землекористування –в цій частині відмовити.
В іншій частині постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 17 вересня 2009 року –залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Ключкович В.Ю.
Судді: Борисюк Л.П.
Бараненко І.І.
Повний текст постанови виготовлено 06.12.2010 року.