ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 р. Справа № 2-а-5133/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : Жилюка С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_3
до: військової частини А-0215 в особі житлової комісії військової частини
про: визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_3 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини А0215 в особі житлової комісії військової частини А0215 про визнання дій противоправними та зобов’язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач під час проходження служби у військовій частині А2251 ( м. Ананьїв, Одеської області) знаходився на квартирному обліку з 03.09.1991 року. Після переведення у 2005 році для подальшого проходження служби у м. Вінницю, житловою комісією військової частини А0215, рішенням від 05.09.2006 року (протокол №17) позивач поставлений на квартирний облік з 18.12.2002 року.
В листопаді 2010 року позивач звернувся до житлової комісії військової частини А0215 із заявою про перенесення дати постановки його на квартирний облік з урахуванням попереднього терміну перебування на обліку з 03.09.91 р. Житловою комісією даної військової частини було прийнято рішення від 30.11.10 р. (протокол №6) про відмову в задоволенні заяви.
Позивач вважає таке рішення протиправним, тому і звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою суду від 15.12.10 р. відкрито провадження у справі.
Під час судового засідання представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача позов не визнав, мотивуючи тим, що позивач прибув для подальшого проходження військової служби до Вінницького гарнізону, ще до введення в дію Наказу Міністерства оборони України від 06.10.06 р. №577, яким затверджено Інструкцію про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям ЗСУ та членам їх сімей житлових приміщень. Згідно п.3.7 даної Інструкції визначено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі до іншого гарнізону, зараховуються на облік за новим місцем служби із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за останнім місцем служби, а тому в позові просив відмовити.
Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані у справу докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_3 з 1991 року по теперішній час проходить військову службу у Збройних Силах України. Згідно з довідкою командира військової частини А02251 №475 від 10.04.02 р., позивач перебував на квартирному обліку у військовій частині А2251 з 03.09.1991 року складом сім'ї дві особи.
Протоколом №17 (витяг з протоколу ) засідання житлової комісії військової частини А 0215 від 05.09.2006 року позивач поставлений на квартирний облік військової частини А0215 з 18.12.2002 року. Із витягу протоколу №6 засідання житлової комісії військової частини А 0215 від 30.11.2010 року вбачається, що позивачу було відмовлено в перенесенні дати постановки на квартирний облік.
Позивач, не погоджуючись з рішенням засідання житлової комісії, звернувся з позовом до суду щодо зобов’язання відповідача скасувати рішення відповідача (протокол №6 від 30.11.2010 року) та зарахувати його на квартирний облік з 03.09.1991 року.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту визначає та встановлює Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, цей Закон також гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до абзацу першого частини 1 ст. 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03.08.2006 р. затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Відповідно до п. 24 Порядку військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.
В рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім’ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Крім того, п.3.3 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 року №577 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2006 року за 1171/13045 встановлено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. У рішенні житлової комісії військової частини зазначаються дата зарахування на облік, склад сім’ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, у першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Частиною 9 статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Відповідно статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд вважає за необхідне зазначити, що в адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд, зокрема, надавати закону тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення закону в жодному разі не може спричиняти несправедливих обмежень таких прав. Протилежністю верховенства права є свавілля. Держава не може діяти свавільно, вона обмежена правом. І не тільки створеним нею законодавством, а й правом, яке існує апріорі, незалежно від її розсуду - природним правом, або природними правами кожної людини.
Суд також звертає увагу на те, що суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.
В судовому засіданні судом встановлено, що позивач звертався до житлової комісії в/ч А 0215 щодо перегляду дати постановки на квартирному обліку. Рішенням житлової комісії в/ч А 0215 (протокол №6 засідання від 30.11.2010 р.) позивачу було відмовлено у задоволенні його звернення. При цьому, як підстава відмови, зазначено, що наказ Міністра оборони України № 577 від 06.10.2006 року на час звернення позивача не діяв.
Діючий наказ Міністра оборони №577 від 06.10.2006 року "Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень" видано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.08.2006 року "Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями".
Відповідно до п.3.7 цієї Інструкції, військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.
Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не враховано, що на час прийняття рішення (протокол №6 від 30.11.10 р.) про відмову позивачу у перенесенні дати постановки на квартирному обліку діяв вищевказаний Наказ Міністра оборони України.
Таким чином, суд вважає, що рішення про відмову позивачу в перенесенні дати постановки на квартирному обліку з 03.09.1991 року, яке оформлене протоколом №6 від 20.11.10 р., - є протиправним та підлягає скасуванню.
Що стосується вимог позивача зобов"язати житлову комісію військової частини А0215 перенести дату постновки його на квартирний облік з урахуванням попереднього терміну перебування на квартирному обліку з 03.09.1991 року, то слід зазначити наступне.
На суд жодним чином не покладено повноваження перебирати функції державних органів щодо прийняття таких рішень. Відповідно до процесуального закону суд дає правову оцінку обставинам під час розгляду та вирішення конкретної справи.
На ряду з цим, “суд не може підміняти відповідний орган рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належить до компетенції такого суб’єкта владних повноважень”.
Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Дата постановки на квартирний облік переноситься рішенням комісії, яке приймається на її засіданні й оформляється протоколом.
Зважаючи на позовні вимоги позивача, надавши правову оцінку всім обставинам справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, в узгодження з вимогами ст. 162 КАС України, вважає, що позов в цій частині слід задовольнити, вийти за межі позовних вимог та захистити права позивача шляхом зобов’язання житлову комісію військової частини А0215 вчинити дії щодо перенесення ОСОБА_3 у загальній черзі осіб, що потребують поліпшення житлових умов військової частини А0215 з урахуванням перебування його на квартирному обліку за попереднім місцем служби в іншій військовій частині з 03.09.1991 року.
В силу ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів та вищезазначених положень чинного законодавства України, за сукупністю доказів, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно положень статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, при цьому, у разі часткового задоволення позовних вимог, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії військової частини А0215, оформленого протоколом №6 від 30.11.2010 року в частині відмови підполковнику ОСОБА_3 в перенесені дати постановки його на квартирний облік у Командуванні Повітряних Сил України з урахуванням попереднього терміну перебування на квартирному обліку з 03.09.1991 року.
Зобов'язати житлову комісію військової частини А0215 вчинити дії щодо перенесення ОСОБА_3 у загальний черзі осіб, що потребують поліпшення житлових умов військової частини А0215 з урахуванням перебування його на квартирному обліку за попереднім місцем служби в іншій військовій частині з 03.09.1991р.
В решті позовних вимог відмовити.
Присудити з Державного бюджету на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1,70грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 27.12.10
Суддя./підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна
Копія вірна:
Суддя: Секретар:
23.12.2010