Судове рішення #13014339

  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


06 грудня 2010 рокуСправа № 2а-2981/10/0370


Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретар судового засідання - Кириченку О.О.,

за участю прокурора - Остапчука С.О.,

представника відповідача - Міщук І.Ю.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місту Луцьку адміністративну справу за позовом прокурора Волинської області до Волинської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування розпорядження №11-рос від 25.01.2010 року «Про призначення ОСОБА_3.»,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Волинської області звернувся в суд з адміністративним позовом до Волинської обласної ради про визнання незаконним та скасування розпорядження №11-рос від 25.01.2010 року «Про призначення ОСОБА_3.».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Волинської обласної ради №27/25 від 13.03.2009 року внесено зміни до структури та чисельності виконавчого апарату обласної ради та ліквідовано посаду начальника відділу з питань спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та посаду начальника відділу з питань організаційно-консультативного забезпечення діяльності ради. Разом з цим, введено посаду заступника керівника виконавчого апарату обласної ради з майнових питань та посаду заступника керуючого справами – начальника відділу з питань організаційно-консультативного забезпечення діяльності ради.

Розпорядженням голови Волинської обласної ради №11-рос від 25.01.2010 року «Про призначення ОСОБА_3.» на посаду заступника керівника виконавчого апарату обласної ради з майнових питань призначено ОСОБА_3, і встановлено йому посадовий оклад в розмірі 4 631 грн., тобто 7% нижче посадового окладу голови обласної ради – керівника виконавчого апарату ради. Вважає, що дане розпорядження є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки згідно абзацу «б» підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» керівникам органів надано право установлювати заступникам керівників, заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачено цією постановою, посадові оклади на 3-7% нижче, передбаченого схемою посадового окладу відповідного керівника.

Відповідно до статтей 55, 58 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» голова обласної ради здійснює керівництво виконавчим апаратом ради та очолює його за посадою. Вважає, що ні цим Законом, ні іншими чинними нормативно-правовими актами не передбачено посади керівника виконавчого апарату обласної ради, про яку зазначено в пункті 2 оскаржуваного розпорядження. У Положенні про виконавчий апарат Волинської обласної ради №57-р від 12.05.2004 року та №111-р від 18.05.2010 року у структурі виконавчого апарату обласної ради посада його керівника відсутня. Разом з тим, чинним законодавством не передбачена також посада заступника керівника виконавчого апарату обласної ради з майнових питань. Вважає, що законні підстави для її введення відсутні.

Переконаний, що призначенням ОСОБА_3 на вищенаведену посаду та встановлення йому посадового окладу в названому вище розмірі протягом січня-травня 2010 року обласній раді нанесені збитки на суму 37 тис. грн. Дані порушення встановлені актом ревізії Головного контрольно-ревізійного управління України за №08-22/40 від 09.07.2010 року.

Тому 07.10.2010 року прокурором Волинської області внесено припис на оскаржуване розпорядження відповідача, який 21.10.2010 року був відхилений. Просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Волинської обласної ради №11-рос від 25.01.2010 року «Про призначення ОСОБА_3.», судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.11.2010 року як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_3, оскільки рішення у справі може вплинути на його права, інтереси та обов’язки пов’язані з призначенням на посаду.

Прокурор Остапчук С.О. в судовому засіданні позов підтримав повністю із підстав у ньому викладених. Оскаржуване розпорядження відповідача вважає незаконним, тому просить його скасувати.

Відповідач подав до суду письмові заперечення від 22.11.2010 року за вихідним №2755/0/2-10/0154, та додаткові пояснення від 02.12.2010 року за вихідним №2832/0/2-10/0154, які в судовому засіданні конкретизувала його представник Міщук І.Ю., яка позовних вимог не визнала. По суті пояснила, що відповідно до статтей 43, 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення питання про затвердження, за пропозицією голови обласної ради, структури і чисельності виконавчого апарату ради віднесено до виключної компетенції самої обласної ради шляхом розгляду цього питання на пленарному засіданні ради. Стаття 58 цього ж Закону передбачає створення відповідною радою виконавчого апарату ради. Його структура і чисельність, витрати на утримання встановлюються радою за поданням її голови. Так, голова Волинської обласної ради вніс пропозиції щодо внесення змін до структури і чисельності виконавчого апарату ради на підставі доповідної записки начальників відділів, зокрема, щодо введення посади заступника керівника виконавчого апарату обласної ради з майнових питань та посади заступника керуючого справами – начальника відділу з питань організаційно-консультативного забезпечення діяльності ради. Посилання прокурора області на лист Головдержслужби України №6297/47-09 від 07.09.2009 року, як на доказ будь-яких порушень є неправомірним. Прокуратурою не враховано той факт, що постанова Кабінету Міністрів України від 03.12.1997 року №1349 «Про фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування» Кабінет Міністрів рекомендує, а не зобов’язує голів обласних рад під час підготовки пропозицій щодо структури виконавчого апарату обласної ради дотримуватись типових штатів. Щодо встановлення ОСОБА_3 посадового окладу в розмірі 4631 грн. при призначенні на посаду заступника керівника виконавчого апарату обласної ради з майнових питань пояснила, що посадовий оклад голови обласної ради складає 4980 грн., а ОСОБА_3 був встановлений оклад на 7% нижче посадового окладу голови обласної ради – 4631 грн., що відповідає чинному законодавству та з додержанням вимог правових норм. Прокурор на підтвердження позовних вимог посилається на підзаконні нормативно-правові акти, проте акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування визнаються незаконними в судовому порядку лише з мотивів невідповідності Конституції або законам України, а не підзаконним актам. Просить відмовити в позові.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позову не визнала. Підтримує пояснення надані в судовому засіданні представником відповідача.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожному гарантується  право на захист його прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішенням Волинської обласної ради п’ятого скликання № 3/29 від 29.06.2006 року «Про структуру, чисельність виконавчого апарату обласної ради та витрати на його утримання» було вирішено затвердити структуру та чисельність виконавчого апарату обласної ради, відповідно до якої до керівництва ради та патронатної служби  обласної ради входить два заступники голови обласної ради. Вказане рішення прийнято відповідно до пункту 4 частини 1 статті 43 з врахуванням положень статей 55,58 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 10,21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Судом встановлено, що голова Волинської обласної ради на підставі доповідної записки начальників відділів, узгодженої з депутатськими фракціями в обласній раді та головами постійних комісій від 03.03.2009 року, яку досліджено в судовому засіданні, вніс пропозиції щодо внесення змін до структури і чисельності виконавчого апарату ради щодо введення посади заступника керівника виконавчого апарату обласної ради з майнових питань та посади заступника  керуючого справами – начальника відділу з питань організаційно-консультативного забезпечення діяльності ради.

29.06.2009 року Волинською обласною радою п’ятого скликання прийнято рішення № 27/25 «Про внесення змін до структури та чисельності виконавчого апарату обласної ради, затвердженої рішенням обласної ради від 29.06.2006 року №3/29», яке було досліджено в судовому засіданні. З цього рішення вбачається, що ліквідовано посади начальника відділу з питань спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст та начальника відділу з питань організаційно-консультативного забезпечення діяльності ради. Разом з цим, вирішено ввести посади заступника керівника виконавчого апарату обласної ради з майнових питань та заступника керуючого справами – начальника відділу з питань організаційно-консультативного забезпечення діяльності ради. В пункті 3 цього рішення зазначено, що воно набирає чинності з 01.07.2009 року та діє до 31.12.2009 року. Проте, як вбачається з рішення Волинської обласної ради п’ятого скликання №32/23 від 19.09.2009 року «Про внесення змін до рішення від 13.03.2009 року №27/25» було вирішено у пункт 3 рішення обласної ради від 13.03.2009 року №27/25 «Про внесення змін до структури та чисельності виконавчого апарату обласної ради, затвердженої рішенням обласної ради від29.06.2006 року №3/29 вилучити слова «та діє до 31.12.2009 року».

Проаналізувавши вищенаведене, суд, приходить до висновку, що рішення Волинської обласної ради п’ятого скликання № 27/25 «Про внесення змін до структури та чисельності виконавчого апарату обласної ради, затвердженої рішенням обласної ради від 29.06.2006 року №3/29» почало діяти з 01.07.2009 року і є чинним по даний час.

Головою Волинської обласної ради видано розпорядження від 25.01.2010 року №11-рос «Про призначення ОСОБА_3.», яке досліджено судом. З розпорядження вбачається, що консультанта з питань організаційного забезпечення діяльності постійних та інших комісій, депутатів обласної ради відділу з питань-організаційно-консультативного забезпечення діяльності ради ОСОБА_3 за його згодою призначено на посаду заступника керівника виконавчого апарату обласної ради з майнових питань з 25 січня 2010 року, та встановлено йому посадовий оклад в розмірі 4631 грн. (7% нижче посадового окладу голови обласної ради – керівника виконавчого апарату обласної ради), як передбачено штатним розписом.

06 жовтня 2010 року прокуратурою Волинської області на розпорядження голови Волинської обласної ради п’ятого скликання від 25.01.2010 року №11-рос «Про призначення ОСОБА_3» внесено протест за вихідним №07/1-816 в якому вимагалось скасувати оскаржуване розпорядження з посиланням на статті 55, 58 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», оскільки ні цим Законом, ні іншими нормативно-правовими актами не передбачено посади керівника виконавчого апарату обласної ради.

Проте, як вбачається з дослідженого судом листа Волинської обласної ради від 21.10.2010 року за вихідним №2535/0/2-10/01.53, адресованого прокурору Волинської області, протест прокурора був розглянутий відповідачем та відхилений. Відповідь про розгляд протесту на адресу прокуратури надійшла 22.10.2010 року, що вбачається з відтиску штампа вхідної кореспонденції, отже позов подано в межах встановленого законодавством строку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 7 Конституції України встановлює, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

З преамбули Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 4 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» порядок формування та організації діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.

Пунктом 89 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»  Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI, статтю 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доповнено частиною 5 такого змісту: «Чисельність працівників органів місцевого самоврядування встановлюється відповідною радою у межах загальної чисельності, визначеної типовими штатами, затвердженими Кабінетом Міністрів України». Проте, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі №1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 89 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» положення пункту 89 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення.

Отже, частина 5 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не діє з 22.05.2008 року.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції Закону від 21.05.1997 року) виключно на пленарних засіданнях обласної ради вирішуються питання затвердження за пропозицією голови ради структури, чисельності виконавчого апарату ради, витрат на утримання ради та її виконавчого апарату.

Пунктом 89 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»  Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI, пункт 4 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» викладено в такій редакції: «затвердження за пропозицією голови ради структури виконавчого апарату ради, його чисельності, встановленої відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на утримання ради та її виконавчого комітету». Однак, вже вищезгаданим рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, положення пункту 89 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення.

Оскільки зміни внесені в пункт 4 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з 22.05.2008 року втратили чинність, тому на час прийняття відповідачем оскаржуваного розпорядження (25.01.2010 року) та на час розгляду справи положення цього пункту діяло і діє в редакції Закону від 21.05.1997 року.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ( в редакції Закону від 18.09.2008 року, яка діяла на час прийняття оскаржуваного розпорядження відповідачем) голова обласної ради представляє раді кандидатури для обрання на посаду заступника голови;  вносить на затвердження ради пропозиції щодо структури органів ради, її виконавчого апарату, витрат на їх утримання.

Частиною 3 статті 58 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції Закону від 15.03.2007 року) передбачено, що виконавчий апарат ради утворюється відповідною радою. Його структура  і чисельність, витрати на утримання встановлюються радою за поданням її голови.

Пунктом 89 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»  Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI, друге речення частини 3 статті 58 «Про місцеве самоврядування в Україні» викладено в такій редакції: «Його структура, чисельність, визначена відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, та витрати на утримання встановлюються радою за поданням її голови». Однак, вже вищеназваним рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, положення пункту 89 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення.

Так як зміни внесені в частину 3 статті 58 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з 22.05.2008 року втратили чинність, тому на час прийняття відповідачем оскаржуваного розпорядження (25.01.2010 року) діяло і в даний час положення цього пункту діє в редакції Закону від 15.03.2007 року.

Твердження прокурора в протесті про те, що законодавством України не передбачено посади керівника виконавчого апарату обласної ради не заслуговує на увагу суду, так як відповідно до частини 4 статті 58 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий апарат ради за посадою очолює голова відповідної ради. Зважаючи на це, суд вважає, що оскільки голова обласної ради очолюючи раду, тому він і є керівником виконавчого апарату.

Законом України «Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування» від 15.07.1997 року №452/97-ВР було ратифіковано Європейську хартію місцевого самоврядування, підписану від імені України 6 листопада 1996 року в м. Страсбурзі. Отже, Європейська хартія місцевого самоврядування з дня її ратифікація є частиною національного законодавства України.

Згідно частини 1 статті 6 Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої Верховною Радою України 15.07.1997 року, органи місцевого самоврядування повинні мати можливість самостійно визначати свої внутрішні адміністративні структури з урахуванням місцевих потреб і забезпечення ефективного управління.

Крім того, частиною 1 статті 9 Європейської хартії місцевого самоврядування передбачено, що органи місцевого самоврядування мають право в рамках національної економічної політики, на право володіння достатніми власними фінансовими засобами, якими вони можуть вільно розпоряджатися при виконанні своїх функцій.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 року з подальшими змінами та доповненнями передбачено, що прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посаду голови та заступників голови обласної ради шляхом обрання відповідною радою, на посади керівників управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення головою обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Отже, приймаючи розпорядження №11-рос від 25.01.2010 року, Волинська обласна ради діяла в межах повноважень її виключної компетенції, наданої їй чинним законодавством України. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не забороняє радам утворювати виконавчий апарат ради, затверджувати за пропозицією голови ради структури, чисельність виконавчого апарату ради, витрати на утримання ради та її виконавчого апарату. Статті 43 і 58 цього закону дають таке право обласним радам, що є їх виключною компетенцією. Крім того, стаття 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначає порядок прийняття на службу в органи місцевого самоврядування, та зокрема підтверджує право голови обласної ради приймати на роботу заступників голови та керівників відділів, управлінь.

Як вбачається з матеріалів справи, питання щодо введення в структуру виконавчого апарату обласної ради посади заступника керівника виконавчого апарату обласної ради з майнових питань було визначено на вирішення голови облради на підставі доповідної записки начальники відділів, узгодженої з депутатськими фракціями в обласній раді та головами постійних комісій від 03.03.2009 року.

Рішенням Волинської обласної ради п’ятого скликання №27/25 від 13.03.2009 року «Про внесення змін до структури та чисельності виконавчого апарату обласної ради, затвердженої рішенням обласної ради від 29.06.2006 року №3/29» вирішено ввести у структуру виконавчого апарату обласної ради посаду заступника керівника виконавчого апарату обласної ради з майнових питань та внести зміни до штатного розпису виконавчого апарату обласної ради.

Розпорядження Волинської обласної ради від 18.05.2010 року №111-р затверджено Положення про виконавчий апарат Волинської обласної ради, його структурні підрозділи та посадові обов’язки працівників виконавчого апарату обласної ради, відповідно до якого, до керівництва ради та патронатної служби обласної ради входить посада заступника керівника виконавчого апарату обласної ради з майнових питань. Разом з цим, затверджено посадову інструкцію.

Таким чином, позовні вимоги прокурора Волинської області щодо призначення ОСОБА_3 на посаду заступника керівника виконавчого апарату обласної ради з майнових питань, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Згідно відповідних статей Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», зазначених вище, встановлення чисельності та структури виконавчого апарату відповідних обласних рад відноситься до повноваження цих рад, тому Волинська обласна рада та голова обласної ради діяли в межах повноважень, наданих їм чинним законодавством України, не порушуючи інтереси держави.

Щодо правомірності встановлення заступнику керівника виконавчого апарату обласної ради з майнових питань ОСОБА_3 посадового окладу в розмірі семи відсотків нижче посадового окладу голови обласної ради – керівника виконавчого апарату обласної ради, суд зазначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Частини 6 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює, що місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України та інших місцевих бюджетів.

Пунктом 17 частини 1 статті 43 та частиною 2  статті 61 вищеназваного Закону передбачено, що обласні бюджети затверджуються обласними радами виключно на пленарних засіданнях.

Відповідно до частина 4 статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними; держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання органів місцевого самоврядування; самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України.

Згідно підпункту б пункту 1 частини 1 статті 90 Бюджетного кодексу України видатки на обласні ради належать до видатків обласних бюджетів, а пункт 11 частини 6 статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що голова обласної ради є розпорядником коштів, передбачених на утримання ради та її виконавчого апарату.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції закону від 16.10.2007 року) заробітна плата складається з окладу, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років та інших надбавок, передбачених цим Законом. Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування, виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і посад.

Пунктом 59 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»  Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI, частину 2 статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» виключено, а у частині третій слова «органом місцевого самоврядування, виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і посад» замінено словами «Кабінетом Міністрів України». Проте, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі №1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 89 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» положення пункту 89 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення.

Отже, частини 2 та 3 статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» із змінами та доповненнями в редакції закону від 28.12.2007 року, не діє з 22.05.2008 року. На час видання оскаржуваного розпорядження (25.01.2010 року) та в даний час положення вищеназваних частин діють в редакції закону від 16.10.2007 року.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» надано право керівникам органів місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати заступникам керівників, заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, посадові оклади на 3-7 відсотків нижче передбаченого схемою посадового окладу відповідного керівника.

Відповідно до штатного розпису працівників виконавчого апарату Волинської обласної ради на 2010 рік, який досліджено судом, посадовий оклад голови ради складає 4980 грн. В ньому також передбачено посадовий оклад заступника керівника виконавчого апарату обласної ради з майнових питань, який складає 4631 грн. (розрахунок окладу: 4980х7% = 348,6 // 4980 – 348,6 = 4631,40).

З розпорядження голови Волинської обласної ради від 25.01.2010 року №11-рос «Про призначення ОСОБА_3» вбачається, що заступнику керівника виконавчого апарату обласної ради з майнових питань ОСОБА_3 встановлено посадовий оклад саме в розмірі 4631 грн., що на 7 відсотків менше посадового окладу голови обласної ради – керівника виконавчого апарату обласної ради, як передбачено штатним розписом.

Проаналізувавши вищенаведене, суд вважає, що встановлення заступнику керівника виконавчого апарату обласної ради з майнових питань ОСОБА_3 посадового окладу в розмірі 4631 грн. проведено з дотриманням вимог правових норм відповідно до діючого законодавства.

Згідно частини 1 статті 21 Закону України «Про прокуратуру» протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п’ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду.

Оскільки розпорядження голови Волинської обласної ради №11-рос від 25.01.2010 року «Про призначення ОСОБА_3» винесено в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням наданих повноважень, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, тому внесення прокурором протесту на дане рішення не відповідає вимогам законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов прокурора Волинської області про визнання незаконним та скасування розпорядження Волинської обласної ради №11-рос від 25.01.2010 року «Про призначення ОСОБА_3.» до задоволення не підлягає.

Судові витрати на підставі частини 4 статті 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 17, 94, 158, 160, 162, 163, 186 КАС України, на підставі  статей 10, 16, 43, 58, 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 10, 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», статей 5, 7, 90 Бюджетного кодексу України,  статтей 6, 9 Європейської Хартії місцевого самоврядування, ратифікованої Верховною Радою України 15.07.1997 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову прокурора Волинської області до Волинської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування розпорядження №11-рос від 25.01.2010 року «Про призначення ОСОБА_3.», відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде виготовлена в повному обсязі 10 грудня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий                                                                                С.Ф. Костюкевич


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація