КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: №2-а-3489/10/2570 Головуючий у 1- й інстанції Клопот С.Л.
Суддя - доповідач: Сауляк Ю.В.
У Х В А Л А
Іменем України
09 грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Сауляка Ю.В.,
суддів Вівдиченко Т.Р., Глущенко Я.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмацька житлово-експлуатаційна контора»на Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.07.2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмацька житлово-експлуатаційна контора»до Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області про визнання незаконними дій та визнання нечинним розрахунку, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2010 року позивач ТОВ «Бахмацька житлово-експлуатаційна контора»звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області про визнання незаконними дій та визнання нечинним розрахунку.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.07.2010 року провадження по справі закрито.
Не погоджуючись з Ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.07.2010 року скасувати.
До суду апеляційної інстанції сторони не з’явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. Представник відповідача надав суду клопотання про слухання справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.
Явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обов’язковою.
Згідно п.п. 2 п. 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розглядую.
У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмово провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ст. 41 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій не є обов’язковим і не утворюють жодних правових наслідків у відношенні особи, крім того, дії по їх виставленню також не утворюють жодних правових наслідків.
Однак, колегія суддів не погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.
Колегією суддів встановлено, що позивач в своїх вимогах просить визнати незаконними дії щодо виставлення розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, визначених відповідно до пунктів «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та визнати нечинним розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 20 січня 2010 р. на суму 13770 грн. 47 коп.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»для платників збору, визначених п. 1 та п. 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за ставкою 100 % від об'єкта оподаткування.
Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у п. 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади (п. 1, п. 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»).
Підпунктом 2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за N 64/8663 (далі - Інструкція), встановлено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи та фермерські господарства, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).
Згідно із п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в таких розмірах: для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції, - також 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону N 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до статті 3 цього Закону збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.
Зокрема, пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 6.4 даної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року.
Повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року (пункт 6.5).
Пункту 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що дії Управління Пенсійного фонду України по складанню та виставленню страхувальнику розрахунків щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є реалізацією наданих йому законодавством функцій як суб’єкта владних повноважень, а відповідно несплата страхувальником сум, визначених в розрахунках є підставою для звернення до суду з позовом про стягнення витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій.
Враховуючи зміст позовних вимог та наведені вище положення діючого законодавства України, Ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року постановлена за неповного з’ясування обставин справи, з порушенням норма матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування.
Згідно ст. 199 та 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду та направляє справу для продовження розгляду в разі встановлення порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 195, 196, 197, 199, 204, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмацька житлово-експлуатаційна контора»на Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.07.2010 року - задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.07.2010 року –скасувати.
Справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмацька житлово-експлуатаційна контора»до Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області про визнання незаконними дій та визнання нечинним розрахунку направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду.
Головуючий суддя Ю.В. Сауляк
Судді Т.Р. Вівдиченко
Я.Б. Глущенко