КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-9370/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Сорочко О.О.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"01" грудня 2010 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Парінова А.Б., Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до суддів Вищого адміністративного суду України Панченка О.І., Бутенка В.І., Сороки М.О., Штульмана І.В., Лиски Т.О. про визнання факту порушення прав позивача та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання факту порушення прав позивача, передбачених статтями 3,19,40,57,129 Конституції України з боку суддів Вищого адміністративного суду України Панченка О.І., Бутенка В.І., Сороки М.О., Штульмана І.В., Лиски Т.О. та зобов’язання відповідачів розглянути саме касаційну скаргу позивача.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2
Не погоджуючись з ухвалою судді ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді, оскільки зазначені в ухвалі висновки не відповідають нормам процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала судді –залишенню без змін з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі суд першої інстанції виходив з того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з підстав доведеності в ньому обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими, а також відповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого суду, обставинам справи, що призвело до правильного вирішення питання.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає, що судді Вищого адміністративного суду України Панченко О.І., Бутенко В.І., Сорока М.О., Штульман І.В., Лиска Т.О. порушили його процесуальні права не стягнувши понесені ОСОБА_2 витрати на надання йому юридичної допомоги.
Пунктом 4.2 рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2001 від 23.05.2001 року визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Відповідно до ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України.
Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскарженні лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя є процесуальними та не є управлінськими.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що предметом оскарження є виключно процесуальні дії судді, що виключає можливість розгляду таких вимог в іншому порядку ніж визначений у вищезазначеному рішенні Конституційного Суду України.
Суд, як орган, що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем чи іншою особою, яка бере участь у справі, за винятком випадків, коли суд виступає як установа, що здійснює управлінську діяльність, а не як орган, що здійснює правосуддя.
Отже, заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 –204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а ухвала суду першої інстанції –без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 06 грудня 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: А.Б.Парінов
І.Ю.Цвіркун