КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-31224/08                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Кузьменко Л.В.

Суддя-доповідач:  Ключкович В.Ю.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"30" листопада 2010 р.                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                                    головуючого –судді                      Ключковича В.Ю.,

                                    суддів                                                         Борисюк Л.П.,

                                                                                       Бараненка І.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Коростенської об’єднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду  від 21 травня 2009 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Коростень-торгагротранс»до Коростенської об’єднаної державної податкової інспекції  Житомирської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2008 року ПП «Виробничо-комерційна фірма «Коростеньторгагротранс»звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Коростенської ОДПІ від 11.11.2008 року № 0000812301\0 та № 0000822301\0.

                                       
        Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 травня 2009 року позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.  

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до п.1.ч.1 ст.197 КАС України, оскільки відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Однак, колегія суддів частково не погоджується  з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи,  працівниками Коростенської ОДПІ Житомирської області була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.03.2007 року по 30.06.2008 року.

          За результатами перевірки було складено акт № 265\23-01\34855455 від 31.10.2008 року, в якому вказувалось на порушення  позивачем п.п. 4.1 ст.4, п.п.7.4.4, 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України  «Про податок на додану вартість», в результаті чого було занижено ПДВ на загальну суму 2176,00 грн. та порушення п.п. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3, п.п.5.6.1 п.5.6, п.п. 5.7.1 п.5.7 ст.5  Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», в результаті якого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 25507,00 грн.

Порушення позивачем зазначених вимог податкового законодавства, полягали  у невключенні до складу валових доходів безповоротної фінансової допомоги в сумі 87930 грн., отриманої від керівника  ПП «ВКФ «Коростень-торгагротранс»ОСОБА_3, як кошти на поповнення статутного фонду підприємства, безпідставному віднесенні до валових витрат транспортних послуг на суму 13925,00 грн. та включенні до складу податкового кредиту суму ПДВ по транспортним послугам в розмірі 2176,00 грн., яка не підтверджена відповідними документами.

На підставі зазначеного  акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000812301\0 від 11.11.2008 року, яким  позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 33754,00 у тому числі за основним платежем 25507 грн. та штрафних санкцій 8247 грн. та податкове повідомлення рішення  № 0000822301\0 від 11.11.2008 року, яким позивачу було визначено податкове зобов’язання з ПДВ на суму 3264,00 грн. у тому числі 2176,00 грн. за основним платежем та 1088,00 грн. штрафних санкцій.

З приводу оскарження податкового повідомлення рішення № 0000812301\0 від 11 листопада 2008 року, то колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції у цій частині вірними з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до затвердженого 26.03.2007 року Статуту ПП "Виробничо-комерційна фірма "Коростень-торгагротранс", єдиним засновником підприємства є ОСОБА_3, який, відповідно до наказу №1 від 01.05.2007р., є і його директором. Згідно із виписками банку за період з 29.07.2007р. по 26.03.2008р. на розрахунковий рахунок підприємства ОСОБА_3 були внесені кошти на поповнення статутного фонду на загальну суму 140160 грн.

Згідно з п.п. 4.1.6.п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»№ 334/94-ВР (далі –Закон № 334/94-ВР ), валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Відповідно до п.п.1.22.1 п.1.22. ст.1 Закону №334/94, безповоротна фінансова допомога –це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.

В силу п.1.8 ст.1 вказаного Закону, корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або інших організаційно-правових формах.

Згідно п.п.4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону №334/94 до валового доходу не включаються  суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Абзацем другим підпункту 1.28.2 ст.1 Закону №334/94, пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що віднесення відповідачем внеску до статутного фонду підприємства як безповоротної фінансової допомоги є безпідставним, оскільки кошти надійшли від засновника підприємства, уповноваженого приймати рішення про збільшення розміру статутного фонду підприємства, а тому податкове повідомлення-рішення від 11.11.2008 року № 0000812301\0 є протиправним та підлягає скасуванню.

Проте з висновком суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000822301\0 від 11.11.2008 року, колегія не погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004р. № 1955/ІV  перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними накладними, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні, та зазначено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів, які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його  призначення.     

Статтею 1 Правил  перевезень  вантажів, автомобільним  транспортом  в  Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, встановлено, що комплектом юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, є товарно-транспортна документація. При цьому єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що регулює списання товарно-матеріальних цінностей, облік на шляху їх переміщення, оприбуткування, складський, оперативний та бухгалтерський облік, а також розрахунки за перевезення вантажу та облік виконаної роботи, є товарно - транспортна накладна.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники  (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи  осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Як вбачається з матеріалів справи,  надані позивачем акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, які є підставою для формування валових витрат підприємства не відповідають вимогам чинного законодавства та складені з порушенням приписів п.2.4 Положення № 88. Крім цього, в них не підтверджена інформація про фактично понесені витрати на надання транспортних послуг. Також транспортні послуги, отримані платником податку для поставки товарно-матеріальних цінностей покупцю не компенсовані у вартості товару, який в подальшому реалізовувався.

Таким чином, в результаті відсутності підтвердження фактичного надання послуг та документального підтвердження того, що понесені витрати принесли економічну ефективність для підприємства та його господарської діяльності, акти виконаних робіт, які містяться в матеріалах справи, не можуть слугувати підставою для включення їх до складу валових витрат, а тому позивачем безпідставно було віднесено до складу таких витрат транспортні послуги на загальну суму 13925,00 грн.

Згідно з п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем неправомірно було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 2176,00 грн. по транспортним послугам, яка не підтверджена відповідними документами.

Колегія суддів звертає увагу на правомірність вирахування відповідачем розміру податкових зобов`язань та розрахованих у відповідності до п.п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III (далі –Закон № 2181) штрафних санкцій.

У відповідності до ч.2 ст.72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем було доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0000822301\0 від 11.11.2008 року, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000822301\0 від 11.11.2008 року та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права.

Відтак, апеляційна скарга Коростенської ОДПІ Житомирської області підлягає задоволенню частково, а постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 21 травня 2009 року підлягає частковому скасуванню з ухваленням у скасованій частині нового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 197,198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Коростенської об’єднаної державної податкової інспекції Житомирської області  –задовольнити частково.

Постанову  Житомирського окружного адміністративного суду  від 21 травня 2009 року – скасувати в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення рішення Коростенської об’єднаної державної податкової інспекції Житомирської області № 0000822301/0 від 11 листопада 2008 року.

У задоволенні позову приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Коростеньторгагротранс»до Коростенської об’єднаної державної податкової інспекції  Житомирської області  про скасування податкового повідомлення рішення Коростенської об’єднаної державної податкової інспекції Житомирської області № 0000822301/0 від           11 листопада 2008 року –відмовити.

В решті постанову Житомирського окружного адміністративного суду  від 21 травня 2009 року –залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя                                                                      Ключкович В.Ю.

         Судді:                                                                      Борисюк Л.П.

                                                                                Бараненко І.І.