ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2010 р. Справа № 2-а-5136/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олени Іванівни,
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький проектний інститут +"
про: стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків
ВСТАНОВИВ :
Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (далі - позивач) звернулось в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ, відповідач) "Вінницький проектний інститут +" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків
Позов мотивовано тим, що відповідачем своєчасно не сплачувались нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески в зв`язку з чим, за ним утворилась заборгованість по сплаті страхових внесків на загальну суму 192681,25грн., що підтверджується доданими до позовної заяви доказами.
Оскільки досудові заходи врегулювання спору щодо сплати страхових внесків не дали позитивного результату, позивач був змушений звернутись до суду із вищезазначеним позовом.
Позивач у судове засідання не з'явився, натомість надав суду письмову заяву за вхід. №28891/10, відповідно до якої позов підтримав, а розгляд справи просив проводити без участі свого представника.
Відповідач в судове засідання не з'явився також, позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що подав письмову заяву за вхід. №28894/10. Крім того, зі змісту заяви вбачається, що останній просив проводити розгляд справи у відсутності свого представника.
Відповідно до ст. 136 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.
Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 122 КАС України, суд вирішив провести розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 5 Закону № 1058- IV, виключно цим законом визначаються принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.
Статтею 15 вищевказаного Закону передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору ( контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Пунктом 6 ч. 2 ст.17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року № 64/8663 передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а саме до 20 числа наступного за звітним місяцем.
Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону № 1058- IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому базовим періодом для позивача є календарний місяць.
Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Ч.9. ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачає, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції, зокрема, п. 2 ч. 9 ст. 106 вище згаданого Закону передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Згідно із ч. 13. ст. 106 Закону №1058-IV про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Судом встановлено, що ТОВ «Вінницький проектний інститут +» зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що стверджується відповідною заявою в матеріалах адміністративної справи (а.с.13).
Однак, в порушення вищевказаних положень, відповідач несвоєчасно сплачував страхові внески, відповідно до чого утворився борг по недоїмці в загальній сумі 192681,25 гривень. Даний борг був визначений на підставі розрахунків суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з травня по жовтень 2010 року (а.с.15-26), разом із тим, заборгованість відображена в картці особового рахунку страхувальника (а.с.27-31).
Крім того, невиконання обов’язку щодо сплати зазначеного боргу стало підставою для направлення відповідачу вимог про сплату недоїмки (а.с.32), що передбачено ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, які залишилися без виконання.
Таким чином, загальна сума заборгованості у відповідача перед Пенсійним фондом України становить 192681,25 гривень та підтверджується наявними у адміністративній справі матеріалами.
В силу ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 106 вищевказаного Закону, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені з матеріалів адміністративної справи обставини та вищезазначені положення чинного законодавства України, визнання адміністративного позову відповідачем, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 192681,25 гривень є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 122, 136, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький проектний інститут +" (21032, м. Вінниця, вул. Київська, 14, код ЄДРПОУ 32537879) на користь Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (21100, м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 7) кошти в сумі 192681 (сто дев'яносто дві тисячі шістсот вісімдесят одна) гривня 25 (двадцять п'ять) копійок.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя (підпис) Іващук Олена Іванівна
з оригіналом згідно
Суддя
Секретар 27.12.2010