Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2010 р. справа № 2а-21905/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11.45
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Михайлик А.С.
при секретарі Гончар О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Артемівської об’єднаної Державної податкової інспекції
до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1
про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій
у розмірі 1022,25 гривень
за участю:
від позивача: Козіна Ю.Є. (за дов. № 37057/10/10 від 15.11.2010 року)
від відповідача: не з’явився.
Артемівська об’єднана державна податкова інспекція звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1022,25 гривень. Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 25 березня 2010 року була проведена планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи – підприємця ОСОБА_1. 08.04.2010 року на підставі висновків, викладених в Акті № 0055/05/02/23/2187816467 від 25.03.2010 року, було прийнято рішення № 0000742343 від 08.04.2010 року про застосування штрафних санкцій в сумі 1022,25 гривень. Рішення було отримано відповідачем 13 травня 2010 року, в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалось, проте на час подання позовної заяви суму штрафу відповідачем добровільно сплачено не було, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми штрафних санкцій.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 13 грудня 2010 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності. Крім того, в матеріалах справи містяться заперечення до адміністративного позову, відповідно до яких відповідач зауважує на тому, що під час проведення перевірки позивачем помилково було дійдено висновків про порушення відповідачем вимог Положення № 637 «Про ведення касових операцій в національній валюті України», що на її думку є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
В С Т А Н О В И В :
Фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстровано як суб’єкта підприємницької діяльності, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, копія якої наявна в матеріалах справи (арк. справи 7). Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 104/С/29-014-14 від 13.02.2010 року, як платник податків відповідач перебуває на обліку в Артемівській об’єднаній Державній податковій інспекції.
25 березня 2010 року Артемівською об’єднаною державною податковою інспекцією була проведена планова виїзна перевірка фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За наслідками перевірки був складений акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 0055/05/02/23/2187816467 від 25.03.2010 року, відповідно до якого протягом проведення перевірки було встановлено порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме: не оприбуткування готівки у сумі 204,45 грн. (арк. справи 11-16).
08 квітня 2010 року на підставі висновків Акту перевірки № 0055/05/02/23/2187816467 від 25.03.2010 року було прийнято рішення № 0000742343 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі – 1022,25 гривень (арк. справи 10). Зазначене рішення було отримано відповідачем 13.05.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 18).
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, розроблений відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України", визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 (далі Положення № 637).
Відповідно до пункту 2.6. Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Відповідальність за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України передбачена Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року N 436/95.
За приписами частини 3 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України. Отже позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, передбачених цим Указом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Частиною 2 Указу Президента України № 436/95 від 12 червня 1995 року встановлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.
Відповідно до абзацу 2 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, штрафні санкції до відповідача у розмірі 1022,25 гривень були застосовані рішенням № 0000742343 від 08.04.2010 року. Підставами його прийняття стали викладені в Акті перевірки № 0055/05/02/23/2187816467 від 25 березня 2010 року обставини щодо не оприбуткування готівки в сумі 204,45 гривень.
Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000742343 від 08.04.2010 року отримано позивачем 13 травня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 18), проте, в порядку, передбаченому законодавством України, відповідачем не оскаржувалось.
Наявна сума заборгованості відповідача перед бюджетом підтверджується між іншим, зворотнім боком облікової картки платника податків (арк. справи 19).
Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до пунктів 2, 6, 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за застосуванням та своєчасним стягненням сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо задоволення позовних вимог про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1022,25 гривень відповідно до податкового повідомлення – рішення № 0000742343 від 08.04.2010 року з огляду на те, що зазначене податкове повідомлення – рішення в порядку, передбаченому законодавством України, відповідачем не оскаржувалось.
Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, Постанови Правління Національного банку України від 9 лютого 2005 року N 32, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України18 квітня 2005 р. за N 410/10690 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку», Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1022,25 гривень задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, 84500, Донецька область, м. Артемівськ, АДРЕСА_1 суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1022,25 грн. (одна тисяча двадцять дві гривні 25 копійок) на р/р 31112104700015, код платежу 21080960, отримувач державний бюджет м. Артемівська, банк отримувача ГУ ДКУ в Донецькій області, код отримувача 34686516, код банку отримувача 834016.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 грудня 2010 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Михайлик А.С.