ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2010 року Справа № 2а-2830/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд:
в складі головуючого-судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,
з участю представника відповідача Герасимчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Волинського обласного центру зайнятості про зобов’язання виплатити грошову допомогу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом до Волинського обласного центру зайнятості щодо виплати грошової допомоги.
Даний позов мотивовано тим, що 16.08.2010 року вона була звільнена з посади головного бухгалтера Старовижівського районного центру зайнятості у зв’язку з невідповідністю займаній посаді за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню даної роботи у відповідності до п. 2 ст. 40 КЗпП. Підставою для звільнення є витяг з постанови ЛКК Старовижівської центральної районної лікарні від 18.06.2010 року № 911.
У зв’язку зі звільненням ОСОБА_2 звернулася з заявою до УПФ України в Старовижівському районі про призначення пенсії і у відповідності до ст. 37 Закону України «Про державну службу» їй така пенсія була призначена, яка передбачає, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Просить зобов’язати відповідача виплатити їй грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Позивач в судове засідання не з’явилась, подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об’ємі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, суду пояснила, що обов’язковою умовою для виплати вказаної допомоги є звільнення працівника з посади державного службовця у зв’язку з виходом на пенсію державного службовця, однак позивачу було припинено державну службу на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, про що свідчить надана довідка медико-соціальної експертної комісії. На підставі ст. 44 КЗпП України позивачу виплачено вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку. Статтею 37 Закону України «Про державну службу» не встановлено право на отримання 10 посадових окладів державним службовцем, трудові відносини з яким припинені відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України і у якого лише у наступному за цих підстав, а не інших, виникає право на звернення до відповідного пенсійного органу щодо дострокового призначення пенсії у порядку визначеному законодавством України, а право на виплату 10 посадових окладів виникає лише на підставі припинення трудових відносин у зв’язку з виходом на пенсію. Просить в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі вважає, що позов є підставним та підлягає до повного задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 ч. 1 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно ст.17 ч. 1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на: спори з приводу прийняття на публічну службу її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Частиною 12 вищезгаданої статті передбачено, що державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Згідно ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам призначається одна пенсія за їх вибором.
Однією із видів пенсії згідно ст. 2 цього Закону України «Про пенсій не забезпечення» є пенсія за вислугу років, за віком.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 листом № 3447/14-5 від 16.09.2010 року було відмовлено у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, оскільки ст. 37 Закону України «Про державну службу» не встановлено таке право державним службовцям, трудові відносини з яким припинені відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП.
Як вбачається з копії трудової книжки, позивач на державній службі перебувала з 02.04.1999 року по 16.08.2010 року.
16.08.2010 року ОСОБА_2 звільнена із державної служби на підставі ст. 40 п.2 КЗпП України у зв’язку з невідповідністю займаній посаді за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню даної роботи.
Із довідки УПФ в Старовижівському районі Волинської області від 18.11.2010 року № 2404 вбачається, що у ОСОБА_2 наявний стаж державної служби 11 років 4 місяці 16 днів.
Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області № 1664 від 20.10.2010 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду і одержує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Аналізуючи зібрані та досліджені в ході судового розгляду справи докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2. є підставним та підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується представником відповідача ОСОБА_2 на державній службі перебувала понад 10 років, загальний стаж роботи складає понад 20 років.
На момент подачі заяви про виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів позивач перебувала на обліку в Управління Пенсійного фонду і одержувала пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» що підтверджується довідкою Пенсійного фонду.
Тобто використала право на призначення однієї пенсії, визначеної законодавством та набула права на одержання пенсії державного службовця, передбаченого спеціальним законом. Вказана пенсія їй призначена із 17.08.2010 року, що підтверджується відповідними довідками пенсійного фонду.
Статтею 37 Закону України «Про державну службу» передбачено гарантії державним службовцям у вигляді отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.
У даному випадку ОСОБА_2 досягла встановленого законодавством пенсійного віку та була звільнена з державної служби при наявності 10 років стажу роботи на державній службі.
Тобто на думку суду виходячи із норм ст.37 Закону вона набула законних прав на отримання даної грошової допомоги, а відмова відповідача у її виплаті суперечить зазначеній нормі закону та є протиправною.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на той факт, що ст. 37 Закону України «Про державну службу» не встановлено право державним службовцям на отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, трудові відносини з яким припинені відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП, оскільки даною статтею визначені загальні підстави виплати такої допомоги державним службовцям, яка є однією із гарантій проходження державної служби і ця грошова допомога виплачується у зв’язку з виходом на пенсію такої особи.
На думку суду виплата такої допомоги державним службовцям повинна виплачуватись і при достроковому виході на пенсію в тому числі і у зв’язку зі звільненням згідно з п. 2 ст. 40 КЗпП, при наявності в них підстав для отримання такої допомоги ( наявності стажу, державної служби, звільнення з державної служби тощо).
Отже, заявлений ОСОБА_2 позов із підстав вищевикладених підлягає до повного задоволення.
Інші твердження відповідача не спростовують висновків суду зроблених в судовому засіданні.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов’язати Волинський обласний центр зайнятості здійснити виплату ОСОБА_2 грошову допомогу в розмірі, визначеному ст. 37 Закону України «Про державну службу».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 01 грудня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Р.С. Денисюк