ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.07 Справа № 20/376/07
Суддя Гандюкова Л.П.
|
м.Запоріжжя |
|
За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Січ”, м.Запоріжжя
про стягнення суми 139 215,71 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача -ОСОБА_2. (дов. ВЕТ №738671 від 08.08.2007р.);
Від відповідача -Вєтрова М.В. (дов. б/н від 15.01.2007р.);
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Заявлений позов про стягнення відповідача на користь позивача суми 82930,67 грн. основного боргу за договором поставки №105/04-7 від 01.02.2007р..
Ухвалою господарського суду від 25.07.2007р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/376/07, судове засідання призначено на 21.08.2007р. У судовому засіданні 21.08.2007р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 29.08.2007р. Ухвалою суду від 29.08.2007р. в порядку ст.69 ГПК України за клопотанням сторін строк вирішення спору у справі продовжений. Ухвалою суду від 29.08.2007р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 24.10.2007р. Ухвалою суду від 24.10.2007р. у зв'язку з виробничою необхідністю розгляд справи призначений на 24.10.2007р. відкладено на 07.11.2007р. У судовому засіданні 07.11.2007р. оголошено перерву до 21.11.2007р.
За згодою представників сторін у судовому засіданні 21.11.2007р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
29.08.2007р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість за видатковими накладними, строк розрахунків за якими минув 02.08.2007р., у розмірі 139215,71 грн. Заява про збільшення позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України прийнята судом до розгляду.
Таким чином, предметом розгляду справи є збільшені позовні вимоги, які обґрунтовані наступними обставинами. В період з лютого 2007 року по 01 червня 2007 року позивач поставив відповідачу товар згідно з умовами договору поставки №105/04-7 від 01.02.2007р. на загальну суму 139215,71 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними. Згідно з пунктом 3.7 договору оплата за товар проводиться протягом 60 календарних днів з моменту підписання видаткових накладних за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні на адресу покупця, протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки, в разі їх коригування чи дооформлення. Позивач на підставі ст.ст. 526, 530, 691, 692, 712 ЦК України просить стягнути з відповідача суму заборгованості за отриманий на підставі договору поставки №105/04-7 від 01.02.2007р. товар у розмірі 139215,71 грн.
Відповідач позов не визнав, обґрунтовуючи наступним. Договір поставки №105/04-7 від 01.02.2007р. є неукладеним (таким, що не відбувся) і не може породжувати взаємні права та обов'язки сторін. Договір не підписаний повноважною особою з боку постачальника -ПП ОСОБА_1.; ціна, номенклатура та асортимент товару, що є предметом договору, сторонами не узгоджені, оскільки специфікації до договору сторонами не підписувались; замовлення, які є підставою для здійснення поставок товару і в яких сторони домовились узгоджувати кількість товару, номенклатуру, термін і місце поставки (п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору), постачальнику не надавались і сторонами не узгоджувались. Умови щодо предмету договору, його кількості, номенклатури, асортименту, ціни є істотними умовами договору (ст.638 ЦК України, ст.180 ГК України). Відповідно до ст.181 ГК України, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, такий договір вважається неукладеним. Крім того, позивач з вимогою про оплату поставок, що відбулися за накладними згідно наданого позивачем Реєстру, до відповідача не звертався. Просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач стосовно викладеного у відзиві відповідача заперечив. Зазначив, що умови договору №105/04-7 від 01.02.2007р. відповідачем виконувалися, здійснювалася часткова сплата за поставлений товар за цим договором, про що свідчать банківські виписки. 14.06.2007р. відповідач направив позивачеві лист №1457 від 14.06.2007р., в якому, зокрема, зазначив, що згідно умов договору №105/04-7 від 01.02.2007р. оплата за поставлений товар у строки, встановлені договором, провадиться за умови надання належним чином оформлених товарних та податкових накладних та повідомив, що розриває договір. Додатково повідомив, що сума заборгованості буде притримана на термін на один рік з моменту розірвання договору поставки №105/04-7 від 01.02.2007р. Листом від 25.06.2007р. позивач направив відповідачеві лист з вимогою провести розрахунки за договором №105/04-7 від 01.02.2007р. у розмірі 139215,71 грн. Цей лист спростовує ствердження відповідача про те, що позивач не звертався до відповідача з вимогою про сплату поставок, що відбулися за накладними згідно наданого позивачем Реєстру.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
01.02.2007р. між Приватним підприємцем ОСОБА_1(Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Січ” (Покупець, відповідач) було підписано договір поставки №105/04-7, предметом якого є зобов'язання постачальника передати у власність покупця, а покупця - прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору, у відповідності до замовлення, супровідної документації і прийнятих сторонами змін і доповнень до договору, що є невід'ємною частиною даного договору.
Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення календарного року. (п.11.1).
Розділом 2 договору передбачено порядок поставки і приймання товару.
Відповідно до п.п.3.1,3.2 договору асортимент і ціна товару, що поставляється, а також умови поставок визначаються та відображаються сторонами в специфікації (додаток №1), що є невід'ємною частиною даного договору, і може бути змінена винятково за попереднім узгодженням сторін.
Пунктами 3.6, 3.7 договору встановлено, що підставою для оплати поставленого за договором товару є передача покупцю оформлених у встановленому чинним законодавством України порядку товарної (товарно-транспортної) накладної і податкової накладної. Оплата за товар проводиться протягом 60 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні на адресу покупця, протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки, в разі їх коригування чи до оформлення.
Листом №25-06/07-80 від 25.06.2007р. позивач звертався до відповідача з повідомленням щодо сплати заборгованості за продукцію, поставлену за договором №105/04-7 від 01.02.2007р., яка станом на 25.06.2007р. становить 139215,71 грн.
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають на наступних підставах.
Згідно з ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обгрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Предметом позовних вимог є стягнення боргу за товар, який поставлений на підставі договору поставки №105/04-7 від 01.02.2007р.
Із змісту статей 15,16 ЦК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, встановлений договором або законом. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно з ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Аналогічні норми щодо поняття господарського зобов'язання та підстав його виникнення встановлені ст.ст.173,174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Аналогічний припис містить ст. 638 ЦК України.
Тобто, договір визнається неукладеним тоді, коли у ньому відсутня хоча б одна з істотних умов. Такий висновок прямо передбачено в п. 8 ст.181 ГК України, а саме: у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Із матеріалів справи слідує, що в період з лютого по червень 2007р. позивач здійснював поставку товарів відповідачу ТОВ “Фоззі-Січ”, про що свідчать підписані сторонами видаткові накладні (реєстр накладних т.2 а.с.25-26) .
Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що зобов'язання постачальника по поставці товару виникають на підставі замовлення покупця, погодженого постачальником за формою, встановленою у додатку №2 до даного договору. Покупець передає постачальнику на погодження замовлення згідно “Графіку замовлення, доставки і приймання товару”, визначеному у додатку №3. У замовленні вказуються: номер замовлення, кількість товару, що підлягає поставці, номенклатура, термін і місце поставки. Замовлення можуть надаватись постачальникові у письмовій формі: по факсу, електронній пошті, через торгівельного представника, або у інший спосіб, прийнятний для покупця, та повинні бути підтверджені постачальником та передані покупцю не пізніше 24 годин з моменту його отримання. Замовлення повинні бути підтвердженні шляхом підписання уповноваженими представником постачальника та скріплені печаткою підприємства.
Згідно з п.2.2 договору поставка на адресу покупця партії товару здійснюється відповідно до замовлення покупця в строк, обумовлений у замовленні, чітко дотримуватись “Графіку замовлення, доставки і приймання товару”. Поставка товару згідно з п.2.3 провадиться відповідно до замовлення покупця, погодженого з постачальником.
Відповідно до п.п.3.1, 3.2 асортимент і ціна товару, що поставляється, а також умови поставок узгоджуються та відображаються сторонами в Специфікації (Додаток №1), що є невід'ємною частиною даного договору. Ціна товару міститься у товарних накладних, які надаються постачальником покупцю разом із партією товару.
Згідно з п.4.2 договору постачальник повинен зазначити в усіх документах, що стосуються поставки, таку інформацію, яка також буде зазначена у замовленні: номер замовлення, адреса магазину, дата замовлення, найменування та кількість товарів, що поставляються, назва і номер постачальника, назва/найменування перевізника.
Наданий суду примірник договору поставки №105/04-7 від 01.02.2007р. не містить будь-яких додатків, які згідно з умовами договору є його невід'ємними частинами.
Так, відсутня Специфікація (додаток №1 договору) щодо узгодження асортименту та ціни товару. У відповідності до умов договору №105/04-7 від 01.02.2007р. (п.п.2.1, 2.2, 2.3) зобов'язання по поставці товару виникають на підставі Замовлення (Додаток№2), які покупець передає постачальнику згідно “Графіку замовлення, доставки і приймання товару” (Додаток №3). Належним чином оформлені замовлення на поставку товарів за цим договором, якими повинні обумовлюватись кількість товару, що підлягає поставці, номенклатура, термін і місце поставки, також відсутні, що неприпустимо, зважаючи на передбачену п.2.1 договору обов'язковість їх підтвердження шляхом підписання уповноваженими представником постачальника та скріплення печаткою підприємства.
Оцінивши представлені сторонами докази, пояснення представників у судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що із матеріалів справи не вбачається досягнення сторонами згоди з істотних умов договору. Зокрема, враховуючи відсутність додатків до договору, замовлень на поставку товарів, сторонами не узгоджено предмет та ціна товару. Внаслідок чого, відповідно до ст. 638 ЦК України, ч. 2 ст. 180, п. 8 ст. 181 ГК України даний договір є неукладеним, таким що не відбувся, та не породжує для сторін виникнення зобов'язань.
Крім того, надані позивачем видаткові накладні (т.1 а.с.46-163, т.2 а.с.3), якими останній підтверджує поставку товарів відповідачеві за договором №105/04-7 від 01.02.2007р., не містять посилання ані на номер замовлення, ані на договір. Таким чином, неможливо встановити, що поставки здійснювалися саме за договором №105/04-7 від 01.02.2007р. і на виконання цього договору.
Надані позивачем копії банківських виписок (т.2 а.с.4 - 24) відповідно до призначення платежу свідчать про сплату ТОВ “Фоззі-Січ” за соки згідно з договором №10/71-04-д від 10.03.2005р., №105/04-7 від 01.02.2005р., тобто інших договорів. Із матеріалів справи також вбачається, що правовідносини сторін були врегульовані також іншими договорами (№10/71-04-д від 10.03.2005р., т.1, а.с.38-42)
Згідно з матеріалами справи 14.06.2007р. відповідач направляв позивачеві лист №1457, яким повідомив, що при поставках товару в період з 20.06.2006р. по 28.05.2007р. позивачем не були надані товаросупровідні документи (накладні, податкові накладні), оформлені належним чином відповідно до вимог законодавства. У даному листі відповідач зазначив, що пункти 3.6., 3.7 договору поставки №105/04-7 від 01.02.2007р. передбачають, що оплата за поставлений товар у строки, встановлені договором, проводиться за умови надання належним чином оформлених товарних накладних та податкових накладних та повідомив, що оплата партій товару, проводитися не буде до надання усіх необхідних документів. Крім того, посилаючись на те, що постачальником не були виконані замовлення від 04.06.2007р., 07.06.2007р. та 08.06.2007р., відповідач зазначив, що ТОВ “Фоззі-Січ” розриває договір поставки №105/04-7 від 01.02.2007р. на підставі п.11.3 договору у зв'язку з невиконанням позивачем його умов. Відповідач також повідомив, що належна до сплати за поставлений товар сума в розмірі 20899,762 грн. буде притримана без додаткової сплати процентів терміном на один рік з моменту розірвання договору з метою задоволення будь-яких гарантійних претензій від споживачів відповідно до п.11.7 договору.
Ствердження позивача, що позивач виконав свої зобов'язання та передав на підставі договору товар відповідачеві, відповідач прийняв цей товар, відповідач у своєму листі фактично підтвердив отримання товару за договором, і ці дії є визнанням чинності договору - не впливає на висновки суду, оскільки згідно з ч.8 ст. 181 ГК України якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Суд вважає недоведеним факт поставки товару саме за договором поставки №105/04-7 від 01.02.2007р.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими і не доведеними, у задоволенні позову з підстав, які викладені в позовній заяві та наведені в письмових та усних поясненнях, відмовляється повністю. Позивач не позбавлений права вибрати інший спосіб захисту права, у тому числі пред'явити позов по іншому предмету чи інших підстав.
Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 21.11.2007 р.