Справа № 2а-6144/10/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" грудня 2010 р.
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Житняк Л.О.
при секретарі Григор’євій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу № 2а-6144/10/2570
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харчопромсервіс»
до Державної податкової інспекції у м. Чернігові
про визнання нечинним Акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 05.05.2009 № 62/15-248, -
В С Т А Н О В И В :
12.05.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Харчопромсервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним Акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 05.05.2009 № 62/15-248.
Позивач (далі ТОВ «Харчопромсервіс») свої вимоги обґрунтовує тим, що останнім не було допущено порушень в застосуванні норм податкового законодавства. Позивач вказує, що за таких підстав відповідач повинен діяти у відповідності до чинного законодавства і анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість, тільки на підставах визначених Законом України «Про податок на додану вартість». При цьому позивач наголошує, - якщо протягом 12 послідовних місяців платник податку лише придбавав товар, він все одно був стороною в операції поставки згідно п. 1.4 ст. 1 Закону, а тому підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ немає.
Посилаючись на викладене вище, позивач підтримав свої вимоги, оскільки відповідач, діючи в порушення норм матеріального права, здійснив незаконні дії і виніс незаконне рішення.
Відповідач (далі ДПІ у м. Чернігові) в свої запереченнях зазначив, що підставою анулювання реєстрації платника податку на додану вартість стали обставини викладені у пп. «г» п. 9.8 п 9 ст. 9 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідно посилаючись на те, що позивачем подавались декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, що є законодавчо визначеною підставою для прийняття податкових органом рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у позові.
Представник відповідача проти позову заперечив повністю.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.
В силу ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно, досліджуючи дії суб’єкта владних повноважень, суд враховує норму п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (зі змінами та доповненнями), якою визначені права органів державної податкової служби.
За визначенням терміну в п.1.3 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» - платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
При цьому встановлено, що з 16.07.1999 ТОВ «Харчопромсервіс» перебуває на обліку в ДПІ у м. Чернігові як платник податку на додану вартість, що не заперечується сторонами (а. с. 7).
Підставою ж прийняття Акту від 05.05.2009 № 62/15-248 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Харчопромсервіс» стала Довідка про результати документальної невиїзної перевірки від 29.04.2009 № 62/15-248, в який вказано, що ТОВ «Харчопромсервіс» подає до ДПІ у м. Чернігові податкові декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність оподаткованих поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців. (а. с. 6).
Так, згідно пп. «г» п. 9.8 ст. 9 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» - реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
На спростування позиції позивача, суд зазначає, що відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.
Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
Відповідно до наведеного оподатковувана поставка є різновидом оподатковуваної операції. При цьому ознакою оподатковуваної операції, а отже, і оподатковуваної поставки, є виникнення в результаті її здійснення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.
Таким чином, з аналізу наведених законодавчих норм випливає, що під оподатковуваними поставками слід мати на увазі поставку товарів або поставку послуг, в результаті яких у платника податку-постачальника виникає об'єкт оподаткування податком на додану вартість та, відповідно, нараховуються податкові зобов'язання з цього податку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подавались до ДПІ у м. Чернігові податкові декларації з податку на додану вартість, а саме: за період з квітня 2008 року по березень 2009 року, з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок.
Дослідивши підстави винесення Акту від 05.05.2009 № 62/15-248, на спростування пояснень представника позивача, суд зазначає, що у пп. 5.3.6 п. 5.3 розділу 5 Положення про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 № 250/2054 вказано, що в Рядку 5 "Загальний обсяг поставки", вказується загальний обсяг оподатковуваних та неоподатковуваних операцій; значення рядка дорівнює сумі рядків 1, 2, 3 та 4; заповнюється тільки колонка А. Тобто у вказаному переліку відомостей чітко визначено, що оподатковувані поставки зазначаються саме у розділі І податкової декларації, яка передбачає відображення саме податкових зобов’язань з ПДВ, а не формування податкового кредиту з ПДВ (розділ ІІ), що в свою чергу не суперечить визначенню терміну «поставки товару».
Отже посилання позивача на помилковість висновку ДПІ у м. Чернігові про анулювання реєстрації платника ПДВ, оскільки ТОВ «Харчопромсервіс» відображало в податкових деклараціях за січень-березень 2009 року у розділі ІІ (рядок 10.1, колонка Б) - податковий кредит з ПДВ у сумі 88 грн., 96 грн. та 96 грн. відповідно, є спростованим.
Виходячи із аналізу наведеної норми Положення про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання, де зазначено, що у разі існування підстав, визначених у пп. 5.3.6 п. 5.3 розділу 5 вказаного Положення, приймаються рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість - судом встановлено, що така підстава, як «відсутність в декларації сум оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців» - доведена відповідачем, тобто існує.
Таким чином суд визнає доведеною відсутність в декларації зазначених сум оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, що є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, про що у відповідності із пп. «г» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено в Акті ДПІ у м. Чернігові від 05.05.2009 № 62/15-248.
За таких обставин, враховуючи ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що дії ДПІ у м. Чернігові щодо анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Харчопромсервіс» є законними, тому Акт ДПІ у м. Чернігові про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Харчопромсервіс» від 05.05.2009 № 62/15-248 скасуванню не підлягає.
І оскільки в судовому засіданні відповідач довів правомірність своїх дій, на яких ґрунтуються його заперечення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О.Житняк