КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-2948/09                            Головуючий у 1-й інстанції:   Логвінова Т.В.  

Суддя-доповідач:  Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" грудня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                                          головуючого –судді Земляної Г.В.

                                          суддів                         Парінова А.Б., Цвіркуна Ю.І.

          розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до інспектора дорожньо постової служби Менського взводу Ковальчука Сергія Олександровича, Управління державної автомобільної інспекції Управління МВС в Чернігівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії СВ № 082809 від 11 червня 2009 року.    

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 грудня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

  Не погоджуючись з судовим рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до  ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. 

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції –залишенню без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач 11 червня 2009 року, керуючи транспортним засобом марки ЗАЗ, рухався по крайній лівій смузі при вільній правій смузі дорозі, що має дві смуги в одному напрямку на не мав при собі полісу обов’язкового страхування цивільної відповідальності.

Приймаючи постанову про відмову в задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що дії ОСОБА_2 за ст. 126 ч. 1 КУпАП інспектором ДПС кваліфіковані вірно, адміністративне стягнення у вигляді штрафу  накладене на позивача в межах санкції вказаної статті.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

        Відповідно до п.1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати передбачені ними вимоги, а особи, які порушують їх,  несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно чинного законодавства за правопорушення, передбачені ч.1 ст.122 КпАП України, передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу розміром від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Накладати ж таке стягнення відповідно до ст.222 КпАП України вправі працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Відповідно до ст.255 КпАП України, у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-17 КпАП України, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ.

У постанові СВ 082809 по справі про адміністративне правопорушення від 11 червня 2009 року, було встановлено порушення пунктів 11.5 та 2.1 ПДР України, що є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке встановлюється ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП. Тобто, було виконано умову ч. 2 ст. 283 КУпАП про зазначення нормативних актів, які передбачають відповідальність за скоєне ОСОБА_3 адміністративне правопорушення.  

Оскільки під час складання протоколу та винесення постанови про адміністративне правопорушення було дотримано вимоги статей 252, 289 КУпАП, з'ясовано в повному обсязі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, з'ясовано в повній мірі відомості, які характеризують особу, яка притягується до відповідальності, та фактично, з огляду на посилання позивача, визнано факт порушення ПДР, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.  

Даною постановою інспектор ДПС Менського взводу ДПС Ковальчук С.О. постановив притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 126 КУпАП та стягнути з нього штраф у розмірі 600 гривень.  

Є підстави вважати, що інспектор керувався ч.2 ст. 36 КУпАП, у якій зазначено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.  

Згідно із ч.1 ст126 КУпАП керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом, а у випадках, передбачених законодавством, належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа або документів на вантаж, що перевозиться, ліцензійної картки на транспортний засіб, а так само поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  

      Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

      Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

Позивачем не було надано суду доказів, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення.

При цьому позивачем не заперечуються ті обставини, що він рухався по крайній лівій смузі при вільній правій смузі дорозі, а посилання позивача на знаходження на дорозі скла та інших металевих предметів, які  вимусили його на такий рух розцінюються судом як засоб захисту.

Зазначені протокол складено і постанову прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у  процесі  прийняття  рішення;  своєчасно,  тобто  протягом  розумного  строку.

Таким чином вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, розмір штрафу відповідає санкції вказаної статті.

Аналіз норм чинного законодавства та матеріалів справи вказує на те, що позивач дійсно не дотримався вимог Правил дорожнього руху України, а тому дії відповідача носили правомірний характер, оскаржувана постанова винесена з додержанням норм чинного законодавства і підстав для її скасування та визнання неправомірною не вбачається.  

     Виходячи з наведеного, судова колегія вважає позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

     При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 –204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

    Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

   Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

     Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,  

У Х В А Л И Л А :  

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –залишити без задоволення.  

           Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 грудня 2009 року залишити без змін.

           Ухвала є остаточною та оскарженю не підлягає.

Головуючий суддя:                                                         Г.В.Земляна

Судді:                                                                                А.Б.Парінов

                                                                                           Ю.І.Цвіркун